Постанова № 62193480, 12.10.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 р. Справа № 805/3092/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі Головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу, суд -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2016 року Фізична особа - підприємць ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу

з єдиного внеску від 17.08.2016 року № Ф-1152-17 на суму 147,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, зареєстрований як платник єдиного податку та в той же час є пенсіонером за віком. Як зазначає позивач, ним було отримано вимогу відповідача від 17.08.2016 року № Ф-1152-17 на суму 147,84 грн., проте, на його думку, дана вимога про сплату недоїмки прийнята відповідачем безпідставно, оскільки його звільнено від сплати єдиного внеску згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а тому просить позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через відділ діловодства та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без його участі на позовних вимогах наполягав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини не явки суд не повідомив.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки, всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, не прибули у судове засідання і у суду відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 зареєстрований 23.09.1992 року Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради як фізична особа - підприємець (адреса реєстрації: 85106, Донецька обл., м. Костнтинівка, вул. Бєлогорська, буд. 29).

Як встановлено з копії паспорту громадянина України серії ВС 723899, позивач народився 28 січня 1957 року.

Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, копія якого міститься в матеріалах справи, позивачу призначено пенсію з 28 січня 2012 року.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа - підприємець Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради Донецької області з 23.09.1992 року.

Позивач перебуває на обліку у відповідача як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

17.08.2016 року відповідачем винесена вимога № Ф-1152-17 про сплату позивачем боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в розмірі 147,84 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеною вимогою, позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року № 3609-VI, який набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування в газеті «Голос України» від 05 серпня 2011 року № 188, а саме з 06 серпня 2011 року, ст. 4 Закону № 2464 доповнена ч. 4 наступного змісту: «Особи, зазначені у п. 4 ч. 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування».

Зазначеною нормою визначені дві умови звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску: наявність статусу пенсіонера за віком або інваліда та факт отримання відповідно до закону пенсії або соціальної допомоги. Тобто, критерієм звільнення від сплати єдиного внеску разом із фактом отримання пенсії, є наявність у особи, яка обрала спрощену систему оподаткування, статусу пенсіонера за віком, що встановлюється відповідно до умов, визначених законом, зокрема, досягнення певного віку.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) 9 лютого 1999 року № 1-рп/99: «В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Аналізуючи дію в часі ч. 4 ст. 4 Закону № 2464, суд приходить до висновку, що з 06 серпня 2011 року фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільнені від сплати єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від № 1058 пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом; пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом, а також зазначає, що умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 цього Закону.

Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058 визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Як встановлено судом, з 28.01.2012 року позивачу призначена пенсія за вислугою років.

Статтею 26 Закону № 1058 (в редакції після 08 липня 2011 року) встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Зважаючи на те, що позивач досяг пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону № 1058, отримує пенсію та є фізичною особою-підприємцем, який обрав спрощену систему оподаткування, в розумінні ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 з 1 січня 2012 року (дата переходу на спрощену систему оподаткування) він належить до категорії осіб, звільнених від сплати єдиного внеску, а тому не зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, а також надавати звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску.

За таких обставин позивач може бути платником єдиного внеску виключно за умови добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, однак докази укладання останнім договору про добровільну участь у загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванні суду не надані.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою у постанові від 15 квітня 2014 року у справі № 21-59а14, фізичні особи-підприємці, яким призначено пенсію за вислугу років відповідно і які обрали спрощену систему оподаткування, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску на підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 2464. Тобто, від сплати за себе єдиного внеску звільняються лише ті фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком.

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин позивач отримував такий вид пенсії як пенсія за віком.

Як зазначалося вище, однією з умов звільнення особи від сплати єдиного внеску за ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 є факт отримання нею пенсії. При цьому звільнення від сплати єдиного внеску законодавець не пов'язував з конкретним видом пенсійного забезпечення, яке отримує особа (пенсія за віком, пенсія за вислугою років тощо), а тому факт отримання позивачем впродовж спірного періоду такого виду пенсії як пенсія за віком, не спростовує висновку суду про належність позивача до осіб, які звільнені від сплати єдиного внеску, як пенсіонера за віком.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 17.08.2016 року № Ф-1152-17, сформована відповідачем, підлягає скасуванню, оскільки до неї включена недоїмка зі сплати єдиного внеску за 2016 рік, тобто за період впродовж якого позивач був звільнений від сплати єдиного внеску на підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 2464.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Як встановлено з оригіналу квитанції від 26.09.2016, позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Отже, виходячи із змісту заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Костнтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 17.08.2016 року № Ф-1152-17 в розмірі 147,84 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір відповідно до квитанції від 26.09.2016 грн., на суму 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.