Рішення № 62192940, 20.10.2016, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/569/16-ц

Номер провадження 2/383/320/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді - Бевз О.Ю.,

з участю секретаря - Могиленко В.М.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець в залі судових засідань Бобринецького районного суду цивільну справу №383/569/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини обґрунтовуючи позов тим, що 30 вересня 1997 року померла її мати ОСОБА_3, а 04.05.2003 року батько ОСОБА_4. Після смерті батьків відкрилась спадщина на житловий будинок, але оскільки позивачка хворіла, то не мала можливості піклуватись про спадщину. Декілька місяців тому позивачка дізналась про те, що її мамі ОСОБА_3 належала земельна частка пай, розміром 9,23 умовних кадастрових гектар землі, які знаходились у користуванні голови правління КСП Комінтерн ОСОБА_5. Після чого 09.06.2016 року вона звернулась до державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області для оформлення спадщини після смерті матері, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, так як нею пропущено строк для прийняття спадщини. Оскільки вона не відмовлялась від спадщини та бажала її прийняти позивач звернулася до суду з даним позовом про визнання вагомою причину пропущення строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку для її прийняття.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, наведених в позові пояснивши, що позивач не знала про належність спадкодавцю вказаної в позові земельної ділянки, а тому вважає, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, по невідомій суду причині. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від нього до суду не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, та не надійшло інформації про причини неявки.

Суд, заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 4,5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2003 року, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Пунктом 1 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року встановлено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Стаття 525 ЦК Української РСР визначає, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР).

Статтею 550 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року передбачено, що строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.

Відповідно до ст.. 553 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, вважається, що відмовився від спадщини, також той спадкоємець, який не вчинив жодної із дій, що свідчать про прийняття спадщини.

30 вересня 1997 року померла ОСОБА_3, що підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії І-ОЛ №228097, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.11).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну частку (пай) 9,25 га., що розташована на території Бобринецького району Кіровоградської області, та належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії КР №0045422.

Для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 позивач звернулася до державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області, однак остання повідомила, що видати свідоцтва про право на спадщину не може, так як позивач пропустила строк для прийняття спадщини.

Із спадкової справи №47 від 29.09.1997 року, вбачається, що відповідач по справі, ОСОБА_2, звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, зокрема, на земельний пай, який перебуває у колективній власності к-пу Комінтерн Бобринецького району. (а.с.52). Чоловік спадкодавця - ОСОБА_4 подав до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2 (відповідача).

23 лютого 2000 року, відповідач ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3, а саме на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Комінтерн, Бобринецького району, Кіровоградської області і належить спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) КР №0045422, виданого Бобринецькою РДА 02.10.1996 року на підставі рішення №416-р від 23.09.1996 року, що зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку від 02.10.1996 року за №421.

Відтак, позивачем ОСОБА_1 не вірно зазначено позовну вимогу про визначення їй додаткового строку, оскільки відповідно до вимог чинного на час відкриття спадщини законодавства, строк про прийняття спадщини може бути продовжений.

Спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини). Однак, позивач протягом встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 не звернулася за прийняттям спадщини, а звернулася із вказаним питанням до державного нотаріуса Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області лише 06 червня 2016 року (а.с.57).

Відповідно до абз.6 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року поважними є причини, повязані з обєктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Однак, позивачем не надано доказів того, що він не мав можливості з обєктивних, непереборних, поважних причин у передбачений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, але як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 прийняв спадщину у встановлений законом строк та отримав свідоцтво про право на спадщину.

Позивачка ОСОБА_1 відповідно до ст. 553 Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року, вважається, такою, що відмовилася від спадщини, так як не вчинила жодної із дій, що свідчать про прийняття спадщини в період 30.09.1997 року по 06.06.2016 року.

Посилання позивача на ті обставини, що вона не знала про наявність спадкового майна, а саме земельної частки (паю), а їй стало відомо про наявність земельної частки лише в 2016 році, а також те що вона хворіла та знаходилась на лікуванні після смерті матері з 30.09.1997 року та продовж шести місяців, суду не надано, а надані позивачкою довідки перебування на лікуванні (з 15.06.2004 р. по 23.07.2004 року; з 19.01.2005р. по 16.02.2005 року; 18.05.2011 по 30.05.2011 рік), що обєктивно, непереборно перешкодило прийняттю нею спадщини, не доведено позивачем будь-якими належними та допустимими доказами під час розгляду справи. Крім того, сама по собі необізнаність позивача про наявність вказаної земельної ділянки (спадкового майна) не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 не має право спадкування після смерті ОСОБА_3, яка наступила 30.09.1997 року, оскільки пропуск шестимісячного строку прийняття спадщини після смерті останньої відбувся позивачем без поважних причин.

На підставі викладеного та керуючись ст. 550 ЦК Української РСР, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщинии - відмовити повністю.

Судові витрати по справі вважати фактично понесеними.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Кіровоградської області через Бобринецький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк після проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя О.Ю. Бевз