Рішення № 62192898, 19.10.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/903/16-ц

Провадження № 22-ц/779/2059/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Хільчук І. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Василишин Л.В., Соколовського В.М.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 05 вересня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 03 січня 2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір № б/н, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 5 400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості та кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Посилаючись на те, що станом на 10 січня 2016 року заборгованість за кредитним договором становила 12 998,60 грн., з яких заборгованість за кредитом 5 851,34 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 5 452,09 грн., заборгованість за пенею та комісією 600,00 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна частина) 595,17 грн., в добровільному порядку відповідач відмовляється погасити заборгованість, банк просив позов задовольнити.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 05 вересня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03 січня 2014 року в сумі 12 998,60 грн. та 1 378,00 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Зазначає, що вона знаходиться у важкому матеріальному становищі, є інвалідом, а тому просила суд зменшити розмір заборгованості, крім того, у важкому матеріальному становищі вона знаходилася і на момент укладення кредитного договору, оскільки кошти були їй потрібні для лікування, даний договір укладений в звязку зі збігом тяжких особистих обставин на невигідних для неї умовах, однак дана обставина судом першої інстанції не врахована.

У звязку з наведеним, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В засіданні апеляційного суду представники ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали з вищенаведених мотивів.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_5 в судовому засіданні, призначеному на 11 жовтня 2016 року апеляційну скаргу заперечила, в судове засідання, призначене на 19 жовтня 2016 року не зявилася, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена.

А тому колегія суддів вважала за можливе продовжити розгляд справи у її відсутності.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного договору від 03 січня 2014 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5 400,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості.

ОСОБА_2 підписом у заяві підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею і банком договір.

Підписанням даного договору позичальник надала згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобовязувалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Встановлено, що відповідачем частково погашалося кредитне зобовязання, при цьому останній платіж нею було здійснено 26 липня 2015 року.

Згідно з наданим банком розрахунку заборгованості, станом на 10 січня 2016 року заборгованість за кредитним договором відповідача становить 12 998,60 грн., з яких заборгованість за кредитом 5 851,34 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 5 452,09 грн., заборгованість за пенею та комісією 600,00 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна частина) 595,17 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення - невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконувала, не надала банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором.

Проте, з висновком суду першої інстанції в частині одночасного застосування пені та штрафу та їх стягнення за порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором погодитися не можна з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За загальними положеннями ЦПК України на суд покладено обовязок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача, та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що заборгованість за пенею та комісією ставить 600,00 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., а штраф (процентна частина) 595,17 грн.

Згідно п. 2.1.1.12.8 Умов надання банківських послуг, банк стягує комісію за обслуговування згідно з Тарифами/Памяткою клієнта/Довідкою про умови кредитування, Тарифами банку, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13. Сплата комісії здійснюється згідно з п. 2.1.1.3.3 Умов і правил.

З долученої до матеріалів справи позивачем довідки про умови кредитування із використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» вбачається, що комісія за зняття готівки в банкоматах і пунктах видачі готівки «ПриватБанк» становить 3 % від суми операції, в банкоматах інших банків України 3 % + 5 грн/1 $, в закордонних банкоматах 3 % + 15 грн/3 $.

Комісія за моніторинг неактивної карти (у випадку, якщо на рахунку є кошти клієнта у вигляді позитивного залишку і протягом 3-х місяців підряд операції по картці не здійснювалися) в розмірі залишку коштів на картковому рахунку, але не більше 10 гривень (або еквівалент по курсу НБУ) в місяць.

Комісія за безготівковий платіж в системі internet-banking (Приват24) 2 % від суми операції.

Відповідно до п. 1.1.5.25 Умов надання банківських послуг, за несвоєчасну оплату послуг, передбачених цим договором, Умовами і Правилами клієнт платить банку по кожному випадку порушення пеню в розмірі 0,1 % від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, з а який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Таким чином, виходячи з Умов надання банківських послуг та довідки про умови кредитування із використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» вбачається, що позивачем нараховано пеню в розмірі 600 грн.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Так, цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України.

Таким чином, з врахуванням наведених обставин, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості слід змінити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 12 398 грн. 60 коп., яка складається із заборгованості по кредиту в розмірі 5 851,34 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 5 452,09 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентна частина) в розмірі 595,17 грн., а в частині стягнення пені слід відмовити.

В решті рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 05 вересня 2016 року в частині визначення розміру заборгованості змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 03 січня 2014 року в сумі 12 398 грн. 60 коп., з яких: заборгованість за кредитом 5 851,34 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 5 452,09 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн. та штраф (процентна частина) 595,17 грн.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання ним законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: Л.В. Василишин

ОСОБА_6