Ухвала суду № 62191805, 12.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/2694/16

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -доповідачаКравця О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Коваля М.П.розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання подати додаткову інформацію, зобов'язання прийняти рішення про включення до загального реєстру вкладників,

ВСТАНОВИВ:

06.06.2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та просила визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєва Сергія Олександровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо включення ОСОБА_4, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" по договору банківського вкладу від 20 січня 2015 року №990413505 у сумі 158995,91 грн., укладеного між ОСОБА_4 та АТ "ІМЕКСБАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняти рішення про включення позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в АТ "ІМЕКСБАНК" по договору банківського вкладу від 20 січня 2015 року №990413505 у сумі 158995,91 грн., укладеного між ОСОБА_4 та АТ "ІМЕКСБАНК", на підставі переліку вкладників АТ "ІМЕКСБАНК", наданого Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "ІМЕКСБАНК" Гаджиєвим С.О.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р. у відкритті провадження відмовлено, у зв'язку з неналежністю розгляду справи у порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2016 року справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду 1-ої інстанції щодо правильності застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі в межах апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних встановлених обставин:

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів із вказаною позицією погоджується апеляційний суд за наступних обставин:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі ,в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією й законами України.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Конвенція з прав та основоположних свобод людини від 04.11.1950 року , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ч.1 статті 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом , встановленим законом - тобто право на доступ до суду.

Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України , кожному гарантується право на захист його прав ,свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом ,ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді ,до підсудності якого вона віднесена .

Відповідно до ст.17 КАС України до компетенції адміністративних судів відносяться, та підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Згідно із висновком ,зробленим у Постанові ВСУ від 16 лютого 2016 року по справі № 21-4846а15, який в порядку ст.244-2 КАС України є обов'язковим для суду , зробленим виходячи із системного аналізу частини третьої статті 2 Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статті 1 Закону України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки та банківську діяльність», пункту шостого статті 2 Закону № 4452-VI та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, - на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що Банк знаходиться в процедурі ліквідації у зв'язку із визнанням його неплатоспроможним.

Апеляційний суд вважає, що правовідносини , яки виникли між сторонами стосуються наслідків невиконання стороною договору банківського вкладу та відшкодування шкоди за процедурою ліквідації банку , та вважає ,що джерело фінансування договору не може визначати його публічність та погоджується із висновком суду 1-ої інстанції , що справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що не має підстав для скасування чи зміни ухвали суду 1-ої інстанції , а апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Керуючись ч.1 ст. 195, 197, п.1 ч.1. ст. 199, ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 210, ст.211, ст. 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення , а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2016 р.- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі ,та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий

суддя-доповідач Кравець О.О.

Суддя Домусчі С.Д.

Суддя Коваль М.П.