Ухвала суду № 62188899, 19.10.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 664/2705/13-ц Головуючий в І інстанції Сіденко С.І.

Номер провадження 22-ц/791/1609/16 Доповідач: Прокопчук Л.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«19» жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоПрокопчук Л.П.,суддів:Базіль Л.В., Полікарпової О.М., секретарПрушинська О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від «13» січня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року банк звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 29 грудня 2007 року з відповідачем укладено договір про іпотечний кредит, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 168750 грн. на строк до 30 грудня 2022 року зі сплатою 15% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного зобов'язання між банком і ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, згідно з яким позичальник передає банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, яку придбав за кредитні кошти.

У зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 05 червня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 394542,53 грн.

Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з укладенням від імені ОСОБА_5 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного реєстру нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дубліката правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях всіх форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приват Банк» усіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки; виселити ОСОБА_5 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України.

Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 13 січня 2014 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» до ОСОБА_5 відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство комерційного банку «Приват Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просило його скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позов банку.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник банку апеляційну скаргу підтримала з підстав, викладених у ній.

Вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим, ОСОБА_5 та його представник просили рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 29 грудня 2007 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та ОСОБА_5 укладено договір про іпотечний кредит, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 168750 грн. на строк до 30 грудня 2022 року зі сплатою 15% річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Кредитні кошти видані на придбання квартири.

В забезпечення виконання умов вказаного кредитного договору між банком і позичальником укладено договір іпотеки, згідно з яким відповідач передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1.

Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на іпотечне майно, банк виходив з того, що станом на 05.06.2013 року у відповідача перед банком утворилася заборгованість у сумі 394542,53 грн., з яких:

166109,99 грн. - заборгованість за кредитом;

153786,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

38778,91 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, а також штрафи у сумі 35867,50 грн. (процентна складова).

При цьому позивач виходив з відсоткової ставки 25,08% на рік, яка встановлена з 29.07.2008 року.

Згідно з пунктом 8.9 договору про іпотечний кредит сторони домовилися, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір відсоткової ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених цим пунктом.

Відповідно до вимог ст. 651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії цього договору кредитор відповідно до умов договору може змінити розмір відсоткової ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, а саме:

а) порушення позичальником кредитної дисципліни /тобто, неналежного виконання умов цього та/або умов договорів, за яким надано забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором); та/або

б) погіршення фінансового стану позичальника, документально підтвердженого в результаті щорічного моніторингу, що проводиться кредитором відповідно до внутрішніх нормативних документів на підставі довідки про доходи, тощо, а також даних по виконанню позичальником кредитної дисципліни, тобто, своєчасного погашення заборгованості та/або виконання інших зобов'язань, передбачених цим договором; та/або

в) здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами кредиторів України у відповідній валюті / по статистиці НБУ; підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункти за бланковими кредитами «Овернайт» НБУ з дати укладення цього договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.

Сторони погодили, що при настанні будь-якої із обставин, передбачених цим пунктом договору, кредитор може збільшити розмір відсоткової ставки за договором в наступному порядку, а саме:

кредитор не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до дня зміни розміру відсоткової ставки в сторону збільшення, повідомляє позичальника про встановлення нової відсоткової ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа за адресою позичальника, що вказана у цьому договорі, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив кредитору при зміні адреси;

такий новий розмір відсоткової ставки за цим договором починає застосовуватись з дати, що буде вказана у повідомленні кредитора до позичальника, без укладення сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього договору.

Однак, із наданого банком повідомлення /а.с. 163-164, т.1/ від 17.07.2008 року про збільшення відсоткової ставки до 25,08% з 29.07.2008 року банк не послався ні на одну із підстав, передбачених у п.8.9 договору про іпотечний кредит.

Посилаючись у вказаному повідомленні як на підставу підвищення процентної ставки відмову Державної іпотечної Установи України в рефінансуванні іпотечних кредитів, виданих Приватбанком в порядку вимог Стандартів ГІУ, банком не виконані вимоги п.10.3 договору, згідно з яким всі зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими на те представниками сторін.

Отже, одностороння зміна процентної ставки можлива лише з підстав, передбачених п.8.9 договору, в інших випадках сторони мають укласти додаткову угоду.

Виходячи із вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що змінювати в односторонньому порядку процентну ставку до 25,08 % банк не мав права.

Що стосується пункту 6.2 договору про іпотечний кредит, то відповідно до його змісту при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.1; 2.4 цього договору, позичальник сплачує кредитору відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від зазначеного в п.1.1. нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником щомісяця в період сплати понад зазначені в п.1.1 суми щомісячного платежу за цим договором.

Цей пункт вступає в дію з моменту зворотного відступлення прав вимоги Приват Банку по цьому договору.

По-перше, банк не збільшив процентну ставку у подвійному розмірі, а саме - до 30% як то передбачено вказаним пунктом, а крім того цей пункт вступає в дію лише з моменту зворотного відступлення прав вимоги Приват Банку по цьому договору, а доказів того, що така обставина мала місце матеріали справи не містять.

Отже, і за п.6.2 договору підстав для підвищення процентної ставки у банку немає.

Представнику банку у судовому засіданні апеляційної інстанції було запропоновано надати розрахунок заборгованості, виходячи із розміру процентної ставки 15%, однак після оголошеної перерви такий розрахунок наданий не був.

За висновком судової економічної експертизи від 25 вересня 2015 року заборгованості за договором про іпотечний кредит відповідач не має, натомість станом на 05.06.2013 року переплата складає 19703,22 грн. /а.с. 25-113, т.2/.

За встановленого колегія суддів вважає, що відмовляючи ПАТ КБ «Приват Банк» у задоволенні його позову, суд першої інстанції постановив законне і обґрунтоване рішення, висновки якого не спростовані доводами апеляційної скарги.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині посилання на рішення Цюрупинського районного суду від 29 липня 2011 року (справа №2-44/11), в якому згідно з мотивувальною частиною рішення ОСОБА_5 відмовився від позовних вимог в частині підвищення процентної ставки за кредитним договором від 29.12.2007 року, то колегія виходить з наступного.

Із витребуваної апеляційним судом для огляду цивільної справи (2-44/2011), на рішення, по якій посилається апелянт, вбачається, що дійсно ОСОБА_5 09.02.2011 року звернувся до суду із заявою про часткову відмову від позову та уточнення позовних вимог /а.с. 62/, в якій просив прийняти відмову від позову в частині визнання недійсними дій банку щодо підвищення процентної ставки за кредитним договором.

Свою заяву він обґрунтував тим, що в ході розгляду справи виявилося, що банк не здійснював дій, спрямованих на підвищення відсоткової ставки за кредитними договорами, про що надав відповідну довідку.

У довідці банку /а.с. 55/ зазначено, що 29.12.2007 року між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приват Банк» були укладені кредитні договори. Згідно заяви клієнта 29.07.2008 року проведена заміна валюти кредиту з UAH на USD. Повідомлено, що згідно укладених договорів відсоткова ставка становить 14,04%, плата за резервування ресурсів становить 3% і з моменту зміни валюти кредиту, відсоткова ставка не змінювалася.

Оскільки рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 29 липня 2011 року (справа №2-44/11) визнано недійсними додаткові угоди про іпотечний кредит від 29.07.2008 року, згідно яких ОСОБА_5 після їх підписання сплачував залишок кредитної заборгованості по основному кредитному договору в іноземній валюті та враховуючи, що згідно вищевказаної довідки процентна ставка не змінювалася, то відповідно за укладеним договором процентна ставка становить 15%, як то й передбачено п.1.1 договору про іпотечний кредит.

За встановленого апеляційну скаргу банку слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» відхилити.

Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього ж часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий підпис Л.П. Прокопчук

Судді: підпис Л.В. Базіль

підпис О.М.Полікарпова

З оригіналом згідно:

Суддя: Л.П.Прокопчук