Рішення № 62188473, 11.10.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/19612/13-ц

Провадження № 2/752/68/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.10.2016 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Овдій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідно до якого з врахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог просив суд стягнути з відповідачів заборгованість за Кредитним договором № 004-2008-154 від 01.02.2008 р. в сумі 48045 доларів США та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №004-2008-154, відповідно до п.1.1. якого Кредитор зобов'язався надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 78 000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,45 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим

В подальшому між Сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими змінено розмір відсоткових ставок за користування кредитними коштами.

З метою забезпечення зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між Кредитором та Позичальником 01 лютого 2008 року було укладено Договір іпотеки, відповідно до п. 1.1. якого Іпотекодавець передав в іпотеку 3-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то відповідно до положень ст..ст. 1281, 1282 ЦК України позивач просить стягнути суму заборгованості за кредитним договором зі спадкоємців померлої ОСОБА_4

В ході судового розгляду представник позивача підтримала позовні вимоги і обґрунтування позову в повному обсязі та просила суд його задовольнити, стягнувши з відповідачів, як спадкоємців позичальника за Кредитним договором, суму заборгованості в розмірі 48000 доларів США, яка існувала на момент смерті ОСОБА_4

Представник відповідача ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що з огляду на надані представником позивача пояснення та наявні в матеріалах справи доказів Банк надає неправдиві відомості щодо часу, коли позивачу стало відомо про смерть позичальника. Про зазначені обставин ОСОБА_1 повідомив ПАТ «Універсал Банк» одразу після смерті ОСОБА_4 Представник відповідача в обґрунтування своїх заперечень зазначила, що Банк, як кредитор, у визначений законом спосіб не пред»являв вимоги до спадкоємців про сплату суми заборгованості єдиним платежем, а при зверненні до суду не визначив, в якій сумі кожним із відповідачів повинна бути сплачена заборгованість, хоча відповідно до вимог чинного законодавства спадкоємці несуть відповідальність за зобов»язаннями спадкодавця лише в межах вартості майна отриманого у спадщину і відповідно до розміру своєї частки.

Заявлений позов, на думку представника відповідачів, є передчасним, і в межах заявлених вимог не може бути задоволений без визначення відповідальності кожного із відповідачів.

Відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з»явились, про місце і час судового розгляду повідомлялась судом за місцем реєстрації, судові повістки повернулись до суду за закінченням терміну їх зберігання.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.02.2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №004-2008-154, відповідно до п.1.1. якого Кредитор зобов'язався надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 78 000,00 доларів США, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,45 % річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором.

В подальшому, між Сторонами було укладено ряд додаткових угод, якими змінено розмір відсоткових ставок за користування кредитними коштами, а саме Додаткова угода від 01.04.2009 р., Додаткова угода від 27.04.2009 р., якою викладено текст Кредитного договору в новій редакції, Додаткова угода від 01.11.2010 р., Додаткова угода від 04.11.2010 р., Додаткова угода від 01.12.2011 р., Додаткова угода від 21.12.2011 р.

З метою забезпечення зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між Кредитором та ОСОБА_4 01 лютого 2008 року було укладено Договір іпотеки, відповідно до п. 1.1. якого Іпотекодавець передав в іпотеку 3-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Також виконання зобов»язань ОСОБА_4 за Кредитним договором № 004-2008-154 від 01.02.2008 р. було забезпечено порукою на підставі Договору поруки № 004-2008-154-Р, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1

Судом встановлено, що ПАТ «Універсал Банк» виконав свої зобов»язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти і зазначені обставини не оспорювались сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст.і 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування позикодавцеві грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.01.2012 р.

Відповідно до положень ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Зобов»язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Зобов»язання за кредитним договором допускають правонаступництво і входять до складу спадщини.

В силу ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до положень ст..1281 ЦК України спадкоємці зобов»язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред»явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред»явити свої вимог до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред»явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, Банку 16.03.2013 р. стало достовірно відомо від нотаріальної контори, що 17.05.2012 року після смерті ОСОБА_4 заведено спадкову справу № 171/2012 р.

Посилання представника відповідачів на те, що ОСОБА_1 повідомив Кредитодавця в усній формі про смерть Позичальника і сплачував певний період сам платежі за Кредитним договором після смерті ОСОБА_4 не можуть бути прийняті судом на підтвердження того, що Банку стало відомо про смерть Позичальника в лютому 2012 р., оскільки зазначені обставини не підтверджуються будь-якими доказами, а сплата платежів в рахунок погашення заборгованості іншою особою, не свідчить про смерть Позичальника.

Згідно з матеріалами спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 Сімнадцятою Київською державною нотаріальною конторою, з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулись: її чоловік - ОСОБА_1, доньки - ОСОБА_6, яка відмовилась від своєї частки на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Тобто, ОСОБА_1 є спадкоємцем 1\2 частки майна після смерті ОСОБА_4, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є спадкоємцями 1\4 частки спадкового майна кожна.

16.03.2013 р. на адресу П»ятої Київської державної нотаріальної контори була подана претензія ПАТ «Універсал Банк» до спадкоємців боржника, відповідно до якої Банк просив довести до відома спадкоємців ОСОБА_4 вимог Кредитора в сумі 593660 гривень 65 копійок за Кредитним договором № 004-2008-154 від 01.02.2008 р. та повідомити Банк про спадкоємців боржника, яким видано Свідоцтво про право на спадщину.

Зазначена вимога була надіслана в подальшому до Сімнадцятої Київської державної нотаріальної контори для долучення до матеріалів спадкової справи.

06.03.2014 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були видані Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна відповідно до розміру їх часток у спадщині.

Згідно з ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов»язані задовольнити вимог кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов»язаний задовольнити вимог кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги Кредитора спадкоємці зобов»язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «Універсал Банк» просить стягнути з відповідачів, як спадкоємців Позичальника ОСОБА_4, суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 48000 доларів США, що за курсом НБУ на момент розгляду справи становить 1239696 гривень, яка виникла на момент її смерті, з врахуванням всіх внесених платежів в рахунок погашення заборгованості.

Загальна вартість майна, на яку спадкоємцям видано Свідоцтво про право на спадщину за законом становить 1062675 гривень і складається з квартири АДРЕСА_1 та 3\8 частин житлового будинку АДРЕСА_2.

Однак, при зверненні з вимогами до суду позивач не визначає ступінь відповідальності кожного із спадкоємців померлої ОСОБА_4 за даним позовом, а просить стягнути всю суму заборгованості без врахування часток спадкоємців у спадщині та вартості майна, яку вони успадкували, що не відповідає положенням ст..1282 ЦК України.

Відповідно до ст..11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи зазначений принцип диспозитивності судового процесу, суд позбавлений можливості самостійно, без відповідної заяви сторони позивача, вийти за межі заявлених вимог і визначити розмір відповідальності відповідачів за пред»явленим позовом.

З урахуванням викладених обставин, зважаючи на те, що представник позивача до завершення судового розгляду не подав будь-яких заяв про зміну розміру позовних вимог, а заявлені вимоги не узгоджуються з положеннями ст.1282 ЦК України, суд не вбачає законних підстав для їх задоволення без визначення ступеня відповідальності кожного із відповідачів за даним позовом.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі ст..88 ЦПК України і в зв»язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають стягненню з відповідачів.

Керуючись ст.ст.3,10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час оголошення рішення суду, мають право оскаржити його протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Суддя