Ухвала суду № 62187771, 19.10.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/789/16 Справа № 699/576/15-к Категорія: ст. 78 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про призначення експертизи

19 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3Євтушенка В. Г.Євтушенка В. Г.Євтушенка В. Г., ОСОБА_4Єльцова В. О.Єльцова В. О.Єльцова В. О.

при секретарі Чуйко А. В.

за участю прокурора Пашковської Ю. П.

засудженого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про призначення відносно засудженого ОСОБА_5 стаціонарної судово-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 липня 2016 року, якою відносно

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не одруженого, засуджений 21.12.2015 Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік 6 місяців,

скасовано іспитовий строк один рік 6 місяців, що був призначений ОСОБА_5 вироком Корсунь - Шевченківського районного суду Черкаської області від 21.12.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України, із засудженням до трьох років позбавлення волі.

Направлено ОСОБА_5 відбувати реально покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, призначене йому вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області 21.12.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України.

Обрано запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.

Вирішено утримувати ОСОБА_5 під вартою в Черкаському слідчому ізоляторі УДПтС України в Черкаській області до вступу ухвали в законну силу. Строк відбування покарання вирішено рахувати з часу взяття під варту, тобто з 05.07.2016 з 17.00 години. На підставі ст. 72 КК України строк перебування засудженого у СІЗО до дня вступу ухвали в законну силу вирішено зарахувати як один день перебування у СІЗО двом дням позбавлення волі, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21 грудня 2015 року ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та засуджено за вчинення вказаного злочину з призначенням покарання на строк 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засуджений був звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, який рахується з часу проголошення вироку.

26 квітня 2016 року начальник Корсунь-Шевченківського РВ КВІ УДПтС України в Черкаській області ОСОБА_7 звернувся до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та направлення для відбування призначеного покарання засудженого ОСОБА_5

Як на підставу скасування призначеного ОСОБА_5 покарання з випробуванням в поданні зазначено, що останній, відбуваючи покарання, умисно, без поважної причини, не виконує покладені на нього вказаним вироком суду обов'язки та систематично ухиляється від їх виконання, а саме: шість раз не з'явився до КВІ на реєстрацію, не надав жодного доказу щодо поважності причин неприбуття до КВІ на реєстрацію у встановлені інспектором дні.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 липня 2016 року подання інспектора було задоволено; скасовано іспитовий строк 1 рік 6 місяців, що був призначений ОСОБА_5 вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 21.12.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України, із засудженням до трьох років позбавлення волі; направлено ОСОБА_5 відбувати реально покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, призначене йому вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області 21.12.2015 за ч. 3 ст. 185 КК України; обрано запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою; вирішено утримувати ОСОБА_5 під вартою в Черкаському слідчому ізоляторі УДПтС України в Черкаській області до вступу ухвали в законну силу; строк відбування покарання вирішено рахувати з часу взяття під варту, тобто з 05.07.2016 з 17.00 години; на підставі ст. 72 КК України строк перебування засудженого у СІЗО до дня вступу ухвали в законну силу вирішено зарахувати як один день перебування у СІЗО двом дням позбавлення волі.

Не погоджуючись з ухвалою суду захисник засудженого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 05 липня 2016 року. Також просить допитати близьких родичів на предмет психічного стану засудженого ОСОБА_5 Провести на стадії апеляційного розгляду судово-психіатричну експертизу.

Під час судового провадження захисник ОСОБА_6 подав до суду клопотання про призначення відносно засудженого ОСОБА_5 стаціонарної судово-психіатричної експертизи, посилаючись на те, що висновком експерта № 337 від 28 вересня 2016 року дає підстави вважати ОСОБА_5 обмежено осудним, що має бути враховано як підстава для неможливості скасування його іспитового строку.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів поставила на обговорення питання про призначення відносно засудженого ОСОБА_5 стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

В судовому засіданні ОСОБА_5 підтримав це клопотання.

Прокурор заперечував проти призначення такої експертизи, не вбачаючи для цього підстав.

Представник КВІ у судове засідання не зявився, надіславши до суду заяву про розгляд справи без участі представника Корсунь-Шевченківського РВ КВІ.

Заслухавши думки учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 242, 509 КПК України психіатрична експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для зясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання і, зокрема, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, до яких (обставин), зокрема, належать: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо). При цьому, для визначення психічного стану обвинуваченого за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності проведення експертизи є обовязковим.

Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04.08.2016 року у цьому кримінальному провадженні задоволено клопотання захисника ОСОБА_6 та призначено відносно засудженого ОСОБА_5 амбулаторну судово-психіатричну експертизу, за наслідками якої згідно з висновком № 337 від 28 вересня 2016 року встановлено, що ОСОБА_8 на період часу, до якого відноситься вчинення інкримінованих йому правопорушень, на час досудового розслідування, на час судового розгляду кримінального правопорушення в суді першої інстанції, на час звільнення від відбування покарання з випробуванням в період іспитового строку хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством чи іншим хворобливим станом психіки не страждав, а виявляв прояви легкої інтелектуальної недостатності (рівень межової розумової відсталості на межі легкої дебільності) з незначними емоційно-вольовими розладами, що при збереженні здатності до вольової регуляції своєї поведінки, збереження критичних і прогностичних функцій, достатній соціальній адаптації, не позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час він також має можливість правильно сприймати обставини, які мають значення у справі, приймати участь у судовому засіданні. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обмежено осудним відповідно до змісту ст. ч. 1 ст. 20 КК України, є особа, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Таким чином, обмежена осудність відрізняється від повної осудності тим, що особа не в повній мірі була здатна усвідомлювати зміст своїх дій та керувати ними.

Однак, в указаному вище висновку експерта чітко вказано, що, незважаючи на виявлену у засудженого інтелектуальну проблему, він був здатний усвідомлювати зміст своїх дій та керувати ними. Тобто він був осудний.

Таким чином, висновок амбулаторної експертизи є достатньо чітким і зрозумілим.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 про призначення відносно засудженого ОСОБА_5 стаціонарної судово-психіатричної експертизи, оскільки не вбачає інших підстав проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 242, 332, 404, 418 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про призначення відносно засудженого ОСОБА_5 стаціонарної судово-психіатричної експертизи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :