Ухвала суду № 62187635, 21.10.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1559/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Калашник В. П. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСіренка Ю. В.суддівКарпенко О. В., Нерушак Л. В. при секретаріСиниці Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2016 року за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Приватного підприємства "Сандра-Ч", ОСОБА_9, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: фізична особа - підприємець ОСОБА_10, приватний нотаріус Смілянського районного нотаріального округу Новіков Ігор Миколайович про визнання договору іпотеки недійсним, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ПП «Сандра-Ч», ОСОБА_9, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: ФОП ОСОБА_12, приватний нотаріус Смілянського районного нотаріального округу Новіков І.М. про визнання договору іпотеки недійсним.

В порядку забезпечення позову позивач просила накласти арешт на двоповерхову нежитлову будівлю з підвалом загальною площею 1052,3 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішення по даній справі.

Заяву обґрунтовує тим, що у разі незастосування заходів забезпечення позову ймовірна реалізація предмета спору на електронних торгах, що унеможливить виконання рішення по даній справі.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2016 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною ухвалою представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З огляду на вказане, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 2 вказаної вище Постанови, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Черкаської області від 26 липня 2011 року з ПП «Сандра-Ч» на користь Черкаської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто 1 163 009 грн. 55 коп. заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - двоповерхову нежитлову будівлю з підвалом загальною площею 1052,3 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1. Дане рішення набрало законної сили, не скасоване та є обов'язковим до виконання.

Постановою від 11 листопада 2014 року державним виконавцем Смілянського МУЮ відкрито виконавче провадження.

8 липня 2015 року державним виконавцем Смілянського міського відділу ДВС було описано та арештовано вказане майно, а постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 5 лютого 2016 року - його знято з реалізації.

Твердження апелянта стосовно ймовірної реалізації майна не є обгрунтованим, оскільки ґрунтується на припущенні такого факту в майбутньому.

Постановою головного державного виконавця Смілянського МУЮ від 25 березня 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Черкаської області виданого 24 жовтня 2011 року.

Тому, накладення арешту на нежитлову будівлю зупинить виконання рішення суду господарського суду Черкаської області від 26 липня 2011 року, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 р. № 9 є недопустимим.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не містять підстав для скасування чи зміни ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 травня 2016 року у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :