Ухвала суду № 62187577, 19.10.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

19.10.2016 Справа №607/11613/16-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, шляхом виділення у власність позивача та відповідача квартири АДРЕСА_1, по ? частині кожному.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

Позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру:

1)виділення у власність позивача ? частини квартири АДРЕСА_1;

2)виділення у власність відповідача ? частини квартири АДРЕСА_1.

В порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не вказано ціни позову, хоч заявлено вимоги майнового характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Дійсної вартості спірного нерухомого майна, яке позивач просить виділити у власність, та відповідних доказів на підтвердження її розміру в позовній заяві не зазначено. З метою встановлення дійсної вартості спірної квартири позивач вправі звернутися до суб'єктів оцінної діяльності щодо визначення вартості даного нерухомого майна.

При цьому суд звертає увагу на те, що інвентаризаційна вартість, зазначена у технічному паспорті на майно, не є його дійсною вартістю.

Відповідно до п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позивачем фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру, ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 гривня 20 копійок) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 гривень).

При пред'явленні зазначеного позову ОСОБА_1 судовий збір не сплачено. Суд звернув увагу на те, що у позовній заяві викладено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у звязку із тим, що на її утриманні перебуває дитина-інвалід.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній участині першійцієї статті.

У клопотанні про відстрочення сплати збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами, наприклад, за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження.

Позивач в обґрунтування своєї вимоги про звільнення від сплати судового збору, вказує, що на її утриманні перебуває дитина-інвалід, однак наявність утриманців у позивача не може слугувати самостійною підставою для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Тобто, особа має право звернутися до суду за захистом саме своїх прав. Право на позов має особа, права, свободи або інтереси якої порушені. Як слідує з позовної заяви, ОСОБА_1 заявила вимоги про поділ майна подружжя, шляхом виділення у власність позивача та відповідача квартири АДРЕСА_1, по ? частині кожному. Однак, відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу кожна особа самостійно вирішує звертатися їй до суду чи ні за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Тобто, право заявити позовні вимоги належить позивачу.

Позивачем згідно поданої заяви є лише ОСОБА_1, а позовні вимоги заявлені щодо виділення у власність частин квартири позивачу та відповідачу, що не відповідає викладеним вище вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином позивачу ОСОБА_3 слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, зокрема:

1)визначити та вказати в позовній заяві ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна;

2)зазначити докази на підтвердження ціни позову;

3)сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру, з урахуванням ціни позову, визначеної, виходячи з дійсної вартості спірного майна, кількості позовних вимог майнового характеру, та з урахуванням викладених вище вимог закону щодо визначення розміру судового збору, на розрахунковий рахунок: 31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м.Тернопіль/м.Тернопіль/22030001, код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012, призначення платежу судовий збір, код 02886692, пункт 1.1., та надати суду оригінал квитанції про його сплату.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя залишити без руху і надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя