Ухвала суду № 62186097, 24.10.2016, Харківський районний суд Харківської області

24.10.16

Справа № 635/7421/16-к

Провадження № 1-кс/635/927/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2016 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді - Березовської І.В.,

за участю прокурора Голубкова М.В.,

підозрюваного ОСОБА_1

захисника адвоката - ОСОБА_2

секретаря судового засідання Хімічук Є.А.,

розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання слідчого СВ Люботинського ВП Харківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221430000049 від 26 травня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, 29 серпня 2015 року, раніше не судимого, працюючого на посаді державного реєстратора відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

в с т а н о в и в:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та інтересам юридичних осіб.

Так, ОСОБА_1, призначений розпорядженням Харківської районної державної адміністрації № 84-к від 17.03.2016 року на посаду державного реєстратора відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації із присвоєнням 13 рангу державного службовця, є державним реєстратором відповідно до ст.ст. 10, 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» та посадової інструкції, згідно з якими, державний реєстратор є державним службовцем, самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації, тобто є представником влади у відповідності із приміткою до ст. 364 КК України.

Будучи достовірно обізнаний у здійсненні процедури реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, встановленій Законом України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року (далі - Порядок) та ознайомлений із повноваженнями та обовязками встановленими ч.3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обовязкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин повязує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобовязані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про обєкти та субєктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер обєкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;

7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі.

Ведення реєстраційної справи у паперовій формі здійснюється виключно державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, за місцезнаходженням відповідного майна;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом,

зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використав службове становище всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та інтересам юридичних осіб шляхом прийняття рішення про здійснення державної реєстрації прав власності та права користування земельних ділянок із порушенням встановленого діючим законодавством порядку реєстрації при наступних обставинах.

Державний реєстратор відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації ОСОБА_1, діючи умисно за результатом розгляду заяви Господарського суду Харківської області, яка надійшла до Центру надання адміністративних послуг Харківської РДА (далі - ЦНАП) 27.04.2016 року об 11:52:48 годині, зловживаючи службовим становищем в порушення вимог ст. 10, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку, 27.04.2016 року о 13:16:26 прийняв рішення та вніс запис про припинення права власності ОСОБА_5 на земельну ділянку за кадастровим номером №6325786000:02:001:0283 площею 7,5684 га.

В подальшому ОСОБА_1, реалізуючи свій умисел спрямований на одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використовуючи службове становище, за результатом розгляду заяви представника МКБП «Зевс» ОСОБА_6 поданої до ЦНАП 27.04.2016 о 12.14.32, того ж дня о 13.29.26 вніс запис про право постійного користування вказаною земельною ділянкою МКБП «Зевс».

Внаслідок вищевказаного зловживання службовим становищем державним реєстратором відділу державної реєстрації Харківської районної державної адміністрації ОСОБА_1 заподіяно істотну шкоду у вигляді позбавлення права власності ОСОБА_5 на зазначену земельну ділянку площею 7,5684 га, нормативна грошова оцінка якої, згідно довідки відділу Держгеокадастру у Шевченківському районі, складає 208509,42 грн., підриву авторитету та престижу органів державної влади, створено умови, що позбавляють можливості використовувати урожай, який вирощено на зазначеній земельній ділянці, сприяння третім особам, а саме МКБП «Зевс» у незаконній діяльності - самовільного використання земельних ділянок та урожаю, який належить орендарю.

20 жовтня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

21 жовтня 2016 року слідчий СВ Люботинського ВП Харківського ВП Головного Управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_3 звернулася до Харківського районного суду Харківської області з клопотанням, погодженим з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_7, про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання : АДРЕСА_1.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні прокурор, посилаючись на обґрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, підтримав клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_8, його захисник ОСОБА_2 просили відмовити в застосуванні запобіжного заходу, посилаючись на те, що прокурором не доведена наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним обґрунтованість підозри у вчинені ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зазначеного в клопотанні про обрання запобіжного заходу, оскільки не приведено обставин, що свідчить про можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, незаконного впливу на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання та місце роботи, одружений, має на утриманні малолітнього сина, що свідчить про міцні соціальні звязки останнього, під час досудового розслідування допитані як потерпілий ОСОБА_5 та ряд свідків, даних щодо незаконного впливу на потерпілого, свідків матеріали провадження не містять. Крім того, кримінальне правопорушення, що інкримінують ОСОБА_1, вчинене в квітні 2016 року, даних щодо вчинення з зазначеного періоду інших кримінальних правопорушень під час перебування на посаді підозрюваного слідчому судді також не надано.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного, слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

За ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобовязати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбаченіпунктом 1 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктами 2та3 частини першоїцієї статті.

Враховуючи вищенаведене, дані про особу обвинуваченого, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, з огляду на те, що стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, а також недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчій суддя вважає, що немає підстав для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, але вказує на можливість застосування до підозрюваного особистого зобов'язання з покладанням обовязку, передбаченого ст.194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, суду, прокурора за першою вимогою.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176-179, 184, 186-187, 193-194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

В клопотанні слідчого СВ Люботинського ВП Харківського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016221430000049 від 26 травня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, щодо ОСОБА_1 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обовязок прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорстокий запобіжний захід,на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_1 під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Ухвала підлягає апеляційному оскарженню виключно в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. З цих підстав скарга подається безпосередньо до апеляційного суду Харківської області в строк 5 днів з моменту її постановлення.

З інших підстав ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді та включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному негайно після її оголошення.

Слідчий суддя І.В. Березовська