Рішення № 62182738, 17.10.2016, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3778/16-ц

Провадження №2/524/1534/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2016 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Нестеренка С.Г.

при секретарі - Бельченко Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів у повернення оплачених витрат на утримання квартири належної на праві власності,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року до суду звернуласяОСОБА_1 з вказаним позовом.

Зазначала, що їй та відповідачеві належитьна праві сумісноївласності квартира АДРЕСА_1. Відповідач упродовж з 01 січня 2015 року по 06 травня 2016 року, не брав участі в утриманні квартири. Також, відповідач не сплачує кошти за житлово-комунальні послуги (опалення, водопостачання, водовідведення, газ, електроенергію), телефон та кабельне телебачення, вартість яких за цей періодсклала 4253,46 грн. Крім того, у березні 2015 року відбулась заміна вікон та дверей на металопластикові конструкції в сумі 4640, також установка лічильників холодної та гарячої води в сумі 1934,25 грн. та заміна газового крана 426,71 грн.

Просиластягнути з ОСОБА_2 витрати на утримання та збереження спільної квартири АДРЕСА_1 у розмірі 5627,21 грн. за період 01 січня 2015 року по 06 травня 2016 року та судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, просила розглянути справу за її відсутності, на задоволенні позову наполягала, про що надала письмову заяву.

Відповідач ОСОБА_2 не прибув повторно у судові засідання, хоча був повідомлений про дату розгляду справи належним чином засобами рекомендованого поштового звязку та шляхом подання оголошення в друкованих засобах масової інформації, про причини своєї неявки в судові засідання не повідомляв та не подавав заяви про розгляд справи за його відсутності. Надав заперечення на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідност. 382 ЦК Україниквартира є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначенета придатнедляпостійного у ньомупроживання.

Власникамквартири у дво- або багатоквартирномужитловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку,механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнанняза межами або всередині квартири, якеобслуговуєбільше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпеченняпотребусіх власників квартир, а такожвласників нежитлових приміщень, які розташованіу житловому будинку.

Згідно ч.2ст. 386 ЦК Українивласник, який має підстави передбачити можливістьпорушення свого права власності іншою особою, може звернутисядо судуз вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право,або з вимогою про вчинення певних дійдля запобіганню такому порушенню.

Уст. 525 ЦК Українипередбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороннязміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Статтею526ЦК Українивстановлено, що зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умовдоговору та вимог цьогоКодексу, іншихактів цивільногозаконодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв діловогооборотуабо іншихвимог, що звичайноставляться.

У відповідності до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 156 ЖК Української РСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори

між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Відповідно ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 жовтня 1997 року по 15 серпня 2012 року, який було розірвано (а.с.7)

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності позивачеві ОСОБА_1 та відповідачеві ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 21 липня 1998 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_3, реєстраційний номер 3011 (а.с. 9).

Як вбачається з наданих квитанцій та товарних чеків за період з 01 січня 2015 року по 06 травня 2016 року ОСОБА_1 було сплачено кошти за: - житлово-комунальні послуги (опалення, водопостачання, водовідведення, газ, електроенергію), телефон та кабельне телебачення в розмірі 4253,46 грн.; - заміну вікон та дверей на металопластикові конструкції в сумі 4640грн.; - установку лічильників холодної та гарячої води в сумі 1934,25 грн. та заміна газового крана 426,71 грн. Особовий рахунок відкритий на імяпозивачаОСОБА_1

Відповідач не подав до суду належних і допустимих доказів на спростування позову.

Враховуючи рівність часток сторін у праві власності, що власність зобовязує, відсутність фактів повернення відповідачем коштів позивачеві, то за таких обставин позов підлягає задоволенню.

Необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів у повернення оплачених витрат на утримання квартири АДРЕСА_1 належної на праві власності у розмірі 5627,21 грн. за період 01 січня 2015 року по 06 травня 2016 року, сплачені кошти вартості оголошення в друкованих засобах масової інформації 640 грн. та на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

При цьому, суд враховує, що такі розміри обчислені позивачем вірно та в межах строків позовної давності, враховуючи, що позов подано до суду 20 травня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 16, 319, 322, 525, 526 ЦК України, ст. 66, 67, 156 ЖК України, ст.ст. 14, 57 59, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України,

В И Р І Ш И В

ОСОБА_4 Миколаївни - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частину коштів у повернення оплачених витрат на утримання квартири належної на праві власності у розмірі 5627,21 грн. за період з 01 січня 2015 року по 06 травня 2016 року та кошти у повернення сплачених: судового збору у розмірі 551,20 грн. та вартості наданого оголошення в газеті у розмірі 640 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом після подання заяви про перегляд рішення упродовж десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука упродовж десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу упродовж десяти днів з дня отримання копії цього рішення після розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним Судом Полтавської області.

Повне рішення виготовлено 21 жовтня 2016 року.

Суддя: