Постанова № 62179700, 12.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/1145/16-п Головуючий у І інстанції Якутюк В.С.Провадження № 33/780/606/16 Доповідач у 2 інстанції ШрольКатегорія 252 12.10.2016

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2016 року м. Київ

Суддя апеляційного суду Київської області В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю прокурора Н.М.Борисочевої, захисника ОСОБА_1 апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 15 вересня 2016 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, з вищою освітою, проживаючого в АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 275 грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

12 січня 2016 року ОСОБА_2, перебуваючи на посаді голови Богуславської районної адміністрації, підписав розпорядження № 4-ос «Про встановлення надбавки ОСОБА_2.», згідно якого самостійно призначив собі щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 15% з 01 січня 2016 року, на підставі якого йому нараховано та виплачено грошові кошти у сумі 1 998 грн. 39 коп.

За протоколами про адміністративне правопорушення,пов'язане з корупцією, від 22 серпня 2016 року, які об'єднані у одне провадження, ОСОБА_2,працюючи на посаді голови Богуславської районної державної адміністрації Київської області, будучи суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, державним службовцем, в порушення вимог ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції», не повідомив орган вищого рівня, а саме керівництво Київської обласної державної адміністрації, про наявний реальний конфлікт інтересів, вчинив дії та прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, в зв'язку з встановленням собі (в порушення вимог діючого законодавства України) надбавки за вислугу років.

Постановою судді Хоменка В.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що суддею не звернута увага на відсутність конфлікту інтересів, оскільки на час підписання розпорядження мав право на надбавку відповідно до ЗУ «Про державну службу», а тому її призначення або не призначення не залежало від окремого рішення голови Київської обласної державної адміністрації, встановлення ним надбавки, на яку він мав законне право, ніяк не могло вплинути на об'єктивність або неупередженість прийнятого рішення. Також зазначає, що надбавка була встановлена відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20.12.1993 року №1049 «Про надбавку за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів» та від 03.05.1994 року №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби», а не на підставі постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів» про яку вказується в протоколах про адміністративне корупційне правопорушення. При цьому постановами КМУ, які зазначені у розпорядженні, не передбачалось прийняття органом вищого рівня рішення щодо встановлення надбавки за вислугу років. Також зазначає про те, що під час розгляду справи суддею не взято до уваги, що відповідно до чинного на час розгляду справи ЗУ «Про державну службу» та постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 року №292 «Деякі питання оплати праці державних службовців у 2016 році» необхідність у наданні окремого рішення (дозволу) органу вищого рівня для встановлення надбавки за вислугу років на державній службі головам районних державних адміністрацій, їх заступників відпала.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_2 у неповідомленні керівництва Київської обласної державної адміністрації про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а також у вчиненні дій і прийнятті рішення в умовах реального конфлікту інтересів за обставин,викладених у постанові, стверджується особистими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, протоколами про адміністративне правопорушення, копією розпорядження про встановлення надбавки за вислугу років, листом КОДА про відсутність звернень від ОСОБА_2 про наявність у нього реального конфлікту інтересів, тощо.

Доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_2 при встановленні надбавки за вислугу років конфлікту інтересів є безпідставними, оскільки поліпшення свого матеріального стану з використанням службового становища, а саме з використанням незаконного механізму встановлення надбавки за вислугу років, на яку має право особа за чинним законодавством, свідчить про суперечність між його майновим інтересом та службовими повноваженнями.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що у змісті розпорядження голови райдержадміністрації про встановлення йому ж надбавки за вислугу років є посилання на інші нормативно-правові акти, не спростовують висновку судді про наявність у ОСОБА_2 реального конфлікту інтересів, про який він мав би повідомити безпосереднього керівника, і не вчинювати дій у його межах.

Також є таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства посилання у апеляційній скарзі на застосування принципу чинності закону у часі, закріпленому у ст.8 КУпАП, оскільки нормативно-правові акти, які регулюють порядок встановлення надбавки за вислугу років, не є законами про відповідальність за адміністративні правопорушення

Доказам по справі суддя надав належну оцінку і прийшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проте, вирішуючи питання про необхідність притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, суддя не звернув уваги на те, що адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, вчинене ОСОБА_2 з необережності, про що свідчить підпис останнім розпорядження про встановлення надбавки за вислугу років лише після візування 6-ма керівниками підрозділів райдержадміністрації, у тому числі і спеціалістами у області юриспруденції, про повернення ним до бюджету отриманих коштів, про те, що надбавка за вислугу років має виплачуватися йому безумовно.

Зазначені факти свідчать про те, що допущені ним правопорушення носять малозначний характер, у зв'язку з чим він підлягає звільненню від адміністративної відповідальності, а провадження по справі закриттю.

За таких обставин постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про звільнення його від адміністративної відповідальності із оголошенням усного зауваження.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.

Постанову судді Богуславського районного суду Київської області від 15 вересня 2016 року щодо ОСОБА_2 скасувати.

Постановити нову постанову, якою ОСОБА_2 звільнити від адміністративної відповідальності за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитися усним зауваженням.

Провадження по справі закрити.

Суддя В.Р.Шроль