Рішення № 62179329, 19.10.2016, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2064/16-ц

Провадження № 2/444/1034/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Зеліско Р. Й.,

при секретарі Мамедовій Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовкві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глинської сільської ради Жовківського району Львівської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Жовківського нотаріального округу Головач О. Р. про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Глинської сільської ради Жовківського району Львівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є дочкою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Стверджує, що заповіт померлий ОСОБА_3 не складав і не посвідчував. Після його смерті відкрилася спадщина- на 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_1

Заявляє, що після смерті батька вона не займалася питаннями оформлення спадщини, оскільки є людиною малограмотною та важкохворою, з 1995 року є лежачою та самостійно не пересувається.

На момент смерті батька вона проживала разом з ним в будинку по вулиці АДРЕСА_1 і проживає в будинку по даний час, що підтверджується довідками Глинської сілської ради. Одразу ж після смерті батька вона фактично вступила у володіння часткою батька у житловому будинку, проживає в ньому, доглядає та обслуговує частину будинок та прилеглу до нього земельну ділянку, тобто повністю веде господарство в цілому будинку.

Окрім неї інших спадкоємців немає, також немає спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині. Таким чином, вона є єдиним спадкоємцем після смерті батька і прийняла спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном згідно ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР в редакції 1963 р.

Стверджує, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалася, лише 15 вересня 2016 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса Жовківського нотаріального округу Головач О. Р., якою проведено реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 за номером у спадковому реєстрі 59505601.

Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19.09.2016 року нотаріус їй відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину з причин відсутності у позивачки оригіналу правовстановлюючого документа на право власності на спадкове майно.

Заявляє, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданої 7 вересня 2016 року приватним нотаріусом Головач О. Р. право власності на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 зареєстроване за померлим ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на 1/2 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 виданого 15 лютого 1989 року виконавчим комітетом Воля-Висоцької сільської ради на підставі рішення цієї ж ради № 382 від 28.12.1988 р.

Однак дублікат вищевказаного свідоцтва про право власності на померлого ОСОБА_3 не може бути виданий Воля-Висоцькою сільською радою з причин припинення цивільної правоздатності фізичної особи у момент смерті, що виключає можливість нотаріального способу оформлення спадщини.

Крім цього, нотаріусом зауважено розбіжність в її дівочому прізвищі та прізвищі її батька.

Так, згідно відновленого свідоцтва про народження, виданого 18.07.1953 року Нестеровським районним бюро ЗАГС Львівської області дівоче прізвище позивачки записане як «ОСОБА_1», при цьому прізвище батька - ОСОБА_3, а прізвище матері ОСОБА_5 - також ОСОБА_3.

Натомість, в дублікаті свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2, виданого 13 вересня 2016 року батько позивачки записаний як ОСОБА_3. Таким же чином прізвище спадкодавця зазначається і в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданій 7 вересня 2016 року приватним нотаріусом Головач О. Р., власником 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_3.

Зазначає, що при цьому, згідно копії свідоцтва про одруження її батька, яке збереглось у позивачки, зазначено, що 28.11.1965 р. її батько ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_7 і після реєстрації шлюбу чоловіку та дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_1».

Також, довідками Глинської сільської ради підтверджується, що позивачка ОСОБА_1 проживала разом з батьком ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Вважає, що безспірно вбачається, що вона, ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3, та те, що вона як спадкоємець вчинила всі необхідні дії, що об'єктивно стверджують про факт прийняття нею спадщини та набула право власності на спадкове майно з підстав, що не заборонені законом, тобто правомірно. При цьому визнання права власності на спадкове майно ніяким чином не порушує прав третіх осіб.

У зв'язку із вищенаведеним просить встановити факт родинних відносин, а саме той факт, що вона є дочкою ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Глинськ, Жовківського району Львівської області та визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на 1/ 2 частину житлового будинку по вулиці АДРЕСА_1

Позивач в судове засідання не з'явилася, однак її представник надіслав на адрес суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності та без участі позивача. Просить позов задоволити.

Представник відповідача - Глинської сільської ради Жовківської району Львівської області у судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій зазначив, що покладається на рішення суду, справу просить розглядати у відсутності представника сільської ради.

Третя особа приватний нотаріус Жовківського районного нотаріального округу Львівської області Головач О. Р. в судове засідання не з'явилась, однак подала на адрес суду клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, не надійшло заперечень проти поданої позовної заяви і з приводу мотивів її заявлення, а тому суд приходить до висновку про ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оглянувши матеріали справи, оцінивши всі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі у зв'язку з наступним.

Статтею 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

Статтями 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 256 ч. 1 п. 1 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Судом встановлено, що згідно відновленого свідоцтва про народження позивачки вбачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 і її батьками є ОСОБА_3-батько та ОСОБА_5-мати.

З свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим повторно 13.09.2016 року Жовківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Таким же чином прізвище спадкодавця зазначається і в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданій 7 вересня 2016 року приватним нотаріусом Головач О. Р., власником 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_3.

З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 від 09.12.1965 року, виданого Новоскварявською сільською радою вбачається, що 28.11.1965 року ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_7 і після реєстрації одруження чоловіку та дружині присвоєно прізвище «ОСОБА_1».

Також довідкою № 1391 Глинської сільської ради від 2016 року підтверджується, що позивачка ОСОБА_1 станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 проживала АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4

З даної довідки вбачається, що за даною адресою проживав і ОСОБА_9, який являвся зятем ОСОБА_3.

Тобто можна прийти до висновку, що позивач змінила своєї прізвище на ОСОБА_1 після укладення шлюбу зі ОСОБА_9, а дошлюбне її прізвище ОСОБА_3 як і вказано в свідоцтві про її народження, де батьком записано ОСОБА_3.

Аналізуючи всі документи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3, який проживав і був зареєстрований станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Глинськ по вул. Л. Українки, буд. 62, Жовківського району Львівської області та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 є однією і тією ж особою.

А тому позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Щодо позовної вимоги позивачки про визнання права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на 1/ 2 частину житлового будинку по вулиці АДРЕСА_1 суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.ст. 1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.19 п. 5 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для реєстрацію права власності на нерухоме майно є рішення суду.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на 1/ 2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто на день його смерті діяв Цивільний кодекс УРСР від 18.07.1963 року і саме нормами цього кодексу потрібно керуватися щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Із довідки № 1391 від 2016 року, виданої Глинською сільською радою вбачається, що позивач ОСОБА_1 станом на ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто станом на день смерті спадкодавця, її батька, проживала і була зареєстрована разом з ним по АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається, що позивачка проживає в даному будинку і на час подачі позовної заяви до суду.

Судом встановлено, що позивач фактично вступила у володіння часткою батька у житловому будинку, оскільки проживала в ньому на час смерті батька та продовжує жити і зараз, таким чином доглядала та обслуговувала частину будинку та прилеглу до нього земельну ділянку, тобто повністю веде господарство, а тому суд вважає, що позивач фактично вступила у володіння даною частиною будинку.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 67501544, виданої 7 вересня 2016 року приватним нотаріусом Головач О. Р. вбачається, що право власності на 1/2 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 зареєстроване за померлим ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на 1/2 частину житлового будинку у АДРЕСА_1, виданого 15 лютого 1989 року виконавчим комітетом Воля-Висоцької сільської ради на підставі рішення цієї ж ради № 382 від 28.12.1988 р.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

19.09.2016 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом Жовківського районного нотаріального округу Львівської області позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно, оскільки не встановлено факт родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем та відсутні документи, які встановлюють право на спадкове майно та факт державної реєстрації згаданого майна.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних, справ про спадкування», якщо документи, що засвідчують право власності на майно існували, що підтверджено їх збереженою копією, довідкою органу місцевого самоврядування та оголошенням у ЗМІ, проте були втрачені спадкодавцем, та не можуть бути відновлені у встановленому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983р. (у редакції, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), вказано про те, що якщо у вказаний в ст. 549 Цивільного кодексу Української РСР шестимісячний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01.07.2004р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства України, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок.

Позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва їй про право на спадщину, однак нотаріус їй відмовила у видачі свідоцтво про право на спадщину за законом.

Відповідно до п.4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 22.02.12 № 296\5 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

За вказаних вище обставин суд вважає, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець вчинила всі необхідні дії, що об'єктивно стверджують про факт прийняття нею спадщини та набула право власності на спадкове майно з підстав, що не заборонені законом, тобто правомірно. При цьому визнання права власності на спадкове майно ніяким чином не порушує прав третіх осіб.

У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, які належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, фіксація судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 197 ч.2 ЦПК України не здійснюється.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В

Позов задоволити.

Встановити факт родинних відносин, а саме той факт, що спадкоємець ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживає АДРЕСА_1 є дочкою ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в селі Глинськ, Жовківського району Львівської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування на 1/ 2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Львівської області через Жовківський районний суд Львівської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Зеліско Р. Й.