Ухвала суду № 62178283, 18.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 р.Справа № 816/4533/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. по справі № 816/4533/15

за позовом ОСОБА_1

до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , в якому з урахуванням змін , доповнень та зменшень позовних вимог , просив (з урахуванням уточнень, зазначених представником позивача у судовому засіданні 21.06.2016):

- визнати протиправною бездіяльність УДАІ УМВС України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу в дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час у період з період з 22.01.2012 по 30.09.2015;

- стягнути з УДАІ УМВС України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованість за період з 22.01.2012 по 30.09.2015 по додатковому грошовому забезпеченню за службу в нічний час у розмірі 3373,60 грн., по грошовому забезпеченню (компенсації) за службу в дні щотижневого відпочинку у розмірі 17749,74 грн., святкові дні у розмірі 2110,52 грн. та за несення служби понад установлений законодавством робочий час у розмірі 6824,31 грн.;

- стягнути з УДАІ УМВС України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та з індексації грошового забезпечення (компенсації) за службу в дні щотижневого відпочинку, святкові дні й за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період 22.01.2012 по 30.09.2015 відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у розмірі 470,33 грн.;

- стягнути з УДАІ УМВС України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрат частки додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та втрат частки грошового забезпечення (компенсації) за службу в дні щотижневого відпочинку, святкові дні й за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період з 22.01.2012 по 30.09.2015 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" у розмірі 17554,38 грн.;

- зобов'язати УДАІ УМВС України в Полтавській області здійснити перерахунок вихідної допомоги ОСОБА_1 з урахуванням нарахованих коштів, надати ОСОБА_1 грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення;

- зобов'язати УДАІ УМВС України в Полтавській області подати до суду звіт про виконання постанови в місячний термін з дня набрання постановою суду законної сили;

- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань УДАІ УМВС України в Полтавській області витрати на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 4404,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час у період з період з 22.01.2012 по 30.09.2015.

Стягнуто з Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованість за період з 22.01.2012 по 30.09.2015 по додатковому грошовому забезпеченню за службу в нічний час у розмірі 3373,60 грн. (три тисячі триста сімдесят три гривні шістдесят копійок), по грошовому забезпеченню (компенсації) за службу в дні щотижневого відпочинку в розмірі 17749,74 грн. (сімнадцять тисяч сімсот сорок дев'ять гривень сімдесят чотири копійки), святкові дні у розмірі 2110,52 грн. (дві тисячі сто десять гривень п'ятдесят дві копійки) та за несення служби понад установлений законодавством робочий час у розмірі 6824,31 грн. (шість тисяч вісімсот двадцять чотири гривні тридцять одна копійка).

Стягнуто з Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та з індексації грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні й за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період 22.01.2012 по 30.09.2015 відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у розмірі 470,33 грн. (чотириста сімдесят гривень тридцять три копійки).

Стягнуто з Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму компенсації втрат частки додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та втрат частки грошового забезпечення (компенсації) за службу в дні щотижневого відпочинку, святкові дні й за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період з 22.01.2012 по 30.09.2015 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" у розмірі 17554,38 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири гривні тридцять вісім копійок).

Зобов'язано Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області здійснити перерахунок вихідної допомоги ОСОБА_1 з урахуванням нарахованих коштів, надати ОСОБА_1 грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення.

Зобов'язано Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області подати до суду звіт про виконання даної постанови в місячний термін з дня набрання постановою суду законної сили.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (ідентифікаційний код 08682677) витрати на правову допомогу в розмірі 8000, 00 грн. (вісім тисяч гривень) та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 4404,00 грн. (чотири тисячі чотириста чотири гривні).

Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2016 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково у сумі 1594,54 грн. грошове забезпечення за службу у понаднормовий час.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до пункту 1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 №499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Оскільки кошторисом доходів та видатків УДАІ УМВС на 2012-2015 роки не було передбачено коштів для виплати компенсацій за понаднормову роботу та в УДАІ УМВС не вівся табель обліку понаднормового робочого часу, підстав для нарахування та виплати працівникам ДПС компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні не було. Позивачу виплачувалася підвищена премія. Посилається на уточнений розрахунок заборгованості з виплати позивачу грошового забезпечення, за змістом якого визнано вимоги позивача загалом у сумі 1594,50 грн. - грошове забезпечення за службу у понаднормовий час та зазначає, що позивач має право на отримання компенсації за службу в понаднормовий час, однак виходячи із встановленого підпунктом 3.7.2 пункту 3.7 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ обмеження у 120 годин на рік. Також , вказує , що за період з 01.01.2012р. по 30.09.2015р.позивачу були нараховані та виплачені грошові кошти за роботу у нічний час згідно приписів п.7 вказаної Постанови , якою визначено, що їх виплата проводиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, тобто 17,5 % від посадового окладу.

В доповненнях до апеляційної скарги , апелянт вказує , що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані. Оскільки в даному випадку існує спір щодо суми невиплаченого грошового забезпечення, тобто такі суми не були нараховані УДАІ УМВС України в Полтавській області і не виплачені несвоєчасно, то вважаємо, що Полтавський окружний адміністративний суд дійшов помилкових висновків щодо стягнення з відповідача на користь позивача недовиплаченого грошового забезпечення з урахуванням компенсації втрати його частини в зв'язку з несвоєчасною виплатою в сумі 17554,38 грн.

ОСОБА_1 заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги , вважає постанову суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права , просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, постанову суду від 21.06.2016р. залишити без змін.

Згідно ст. 195 КСА України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Апеляційна скарга розглядається відповідно ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач з 14.06.1994 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 05.09.2011 на посаді інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №1 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ, підпорядкованої УМВС (т. 1, а.с. 17-21).

Наказом УМВС в Полтавській області від 30.09.2015 №564 о/с старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ згідно з пунктом 64 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у запас за власним бажанням) .

При звільненні позивачу видано грошовий атестат від 08.10.2015р. № 35, довідку від 08.10.2015 № 185 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за період з 01.10.2013р. по 30.09.2015р.) та довідку б/н про щомісячні додаткові види грошового забезпечення за період з 01.10.2013р. по 30.09.2015 р.

Зі змісту вказаних документів позивач дізнався, що йому не нараховане грошове забезпечення за роботу в нічний час, у вихідні та святкові дні та за службу в понаднормовий час.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час у період з період з 22.01.2012р. по 30.09.2015р., тобто позовні вимоги є обґрунтованими і доведеними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Спірні відносини стосуються наявності у позивача права на отримання додаткового грошового забезпечення за службу у нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час в період з 22.01.2012 по 30.09.2015.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про міліцію" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114, встановлено, що особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Відповідно до пункту 12 зазначеного Положення особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.

Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

На виконання вказаної постанови Міністерством внутрішніх справ України видано наказ від 31.12.2007 № 499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", яким затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі Інструкція №499).

Пунктом 1.1 Інструкція № 499 визначено порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Порядок здійснення компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні визначено пунктом 3.7 Інструкції №499.

Згідно з підпунктом 3.7.1 пункту 3.7 цієї Інструкції при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час виплата грошового забезпечення проводиться з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

При цьому , згідно з підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 Інструкції №499 підставою для залучення працівників органів внутрішніх справ до понаднормової служби чи в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є: а) письмові накази керівників органів внутрішніх справ; б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками органів внутрішніх справ.

Відповідно до підпункту 3.7.5 пункту 3.7 Інструкції №499 облік робочого часу здійснюється шляхом ведення щомісячного табеля з обов'язковою відміткою в ньому кількості відпрацьованих годин.

Судом першої інстанції було витребувано у УДАІ УМВС України в Полтавській області письмові накази керівника органу внутрішніх справ про залучення позивача до несення служби понад установлений законодавством робочий час, графіків нарядів чергувань та документів, що підтверджують виплату ОСОБА_1 компенсації за несення служби в дні щотижневого відпочинку та святкові дні, у нічний час, архівні відомості за період з 22.01.2012 по 29.09.2015, табелі обліку робочого часу позивача (у тому числі, понадноромово) щодо спірних відносин.

На виконання вимог суду відповідачем надана архівні відомості №1 та табелі обліку робочого часу за січень-вересень 2015 року та окремі накази МВС України, УМВС України в Полтавській області щодо переведення особового складу УДАІ УМВС на посилений режим несення служби (т. 8, а.с. 80-99, 100-108, 109-115).

Відповідачем не заперечувалось, що позивач дійсно залучався до роботи у понадурочний час, нічні зміни, дні щотижневого відпочинку та святкові дні.

Також , відповідачем визнано, що в УДАІ УМВС України в Полтавській області не складались окремі графіки чергувань та табелі обліку понаднормового робочого часу, керівництвом УДАІ УМВС не видавались окремі письмові накази про залучення особового складу ДПС до служби у понадурочний час, дні щотижневого відпочинку та святкові дні; жодним іншим чином облік робочого часу особового складу ДПС не вівся.

Викладене свідчить про порушення відповідачем вище наведених приписів підпунктів 3.7.4, 3.7.5 пункту 3.7 Інструкції №499.

Стосовно ненадання табелів обліку робочого часу УДАІ УМВС України в Полтавській області за 2012-2014 роки відповідач вказує термін їх зберігання протягом 1 р. відповідно до Переліку типових документів, що утворюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5.

Матеріалами справи , а саме Книгами постових відомостей розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби та Журналами патрулювання інспектора ДПС взводу з обслуговування стаціонарного поста №1 роти ДПІ ДАІ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 за спірний період (т. 1, а.с. 46-232; т. 2, а.с. 250, т. 3, а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-250, т. 5 а.с. 1-123, а.с. 220-250, т. 6 а.с. 1-249, т. 7 а.с. 1-251, т.8, 1-58) підтверджено залучення позивача до служби у понаднормовий час, дні щотижневого відпочинку, святкові дні, а також у нічні зміни .

Також, Постові відомості розстановки нарядів дорожньо-патрульної служби містять інформацію про дату, працівників, залучених до служби, їх особистий підпис, проведення інструктажу, орієнтування, перевірку несення служби керівництвом та підтверджують перебування позивача на службі у відповідні дні.

Крім того, Журнали патрулювання містять інформацію щодо маршруту та періоду несення служби безпосередньо позивачем здійснення перевірки несення служби керівництвом ДПС УДАІ.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Постові відомості та Журнали патрулювання у повній мірі підтверджують залучення останнього до служби (у тому числі, у понаднормовий час, дні щотижневого відпочинку, святкові дні, нічні зміни) та є належними доказами у справі.

Залученими до матеріалів справи архівними відомостями про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за спірний період підтверджено, що позивачу не нараховувалось грошове забезпечення (додаткове грошове забезпечення, компенсація) за службу у понаднормовий час, дні щотижневого відпочинку та святкові дні, що не заперечується відповідачем.

Посилання апелянта на те, що кошторисом доходів і видатків УДАІ УМВС України в Полтавській області на 2012-2015 рік не було передбачено коштів для виплати компенсації за понаднормову роботу, а тому підстав для нарахування та виплат працівникам ДПС взводу з обслуговування стаціонарного посту № 1 роти дорожньо-патрульної служби ДАІ УМВС України в Полтавській області компенсації за службу в понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, зокрема ОСОБА_1, немає, є безпідставними , виходячи з наступного.

Відповідачем не надано до суду жодного доказу того, що Кошторисом доходів і видатків УДАІ УМВС України в Полтавській області на 2012-2015 рік не передбачено коштів для виплати компенсації за наднормову роботу.

Крім того, колегія суддів зазначає , що відсутність коштів не є підставою невиплати складової частини заробітку (грошового забезпечення) передбаченого законодавством.

Не ведення табелю чи не належне його ведення, не може позбавити особу від отримання заробітку за відпрацьований час, якщо це підтверджено іншими доказами.

Також, не може бути підставою невиплати сум не звернення в період роботи до роботодавця, про що зазначено в апеляційній скарзі. Законодавець не обмежує терміном можливість вирішити спір про отримання заробітної плати.

Частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України) та практику Суду (Європейський суд з прав людини) як джерело права.

У пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" від 08.11.2005 (заява № 63134/00) вказано про те, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чине правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

У пункті 26 цього рішення вказано про те, що Суд не приймає до уваги аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань (див. mutatis mutandis, рішення у справі "Бурдов проти Росії" № 59498/00, пар. 35, ECHR 2002-III).

В постанові Верховного Суду України у справі 3-28гс12 зазначено, що з урахуванням, зокрема рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання.

У звязку з тим , що відповідач не виконав вимоги чинного законодавства щодо ведення обліку робочого часу ОСОБА_1 та не здійснив нарахування і оплату позивачу грошового забезпечення (компенсації) за роботу у понаднормовий час, дні щотижневого відпочинку, святкові дні та у нічний час, проте, відповідно до закону мав вчинити відповідні дії, то у спірних правовідносинах має місце протиправна бездіяльність УДАІ УМВС щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткового грошового забезпечення за службу у нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час в період з 22.01.2012 по 30.09.2015р.

Відповідно до підпункту 3.7.2 пункту 3.7 Інструкції №499 годинна ставка обчислюється шляхом поділу місячного посадового окладу та окладу за спеціальним званням на кількість годин робочого часу в поточному місяці. При цьому понаднормові роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 годин на рік.

Тривалість робочого часу співробітників ДАІ урегульовано пунктом 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до якого для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства.

Положення наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.1994 № 404 "Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України", яким визначено середньодобову тривалість службового часу протягом місяця не більше 40 годин на тиждень, на працівників ДАІ не поширюються, оскільки працівники працювали відповідно до приписів Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 №341.

Тобто, чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством було передбачено, що у разі залучення осіб рядового і начальницького складу ОВС до несення служби понад установлений законодавством робочий час грошове забезпечення таким особам за роботу в понадурочний час виплачується із розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.

Залученими до матеріалів справи архівними відомостями про виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за спірний період підтверджено, що посадовий оклад позивача у 2012 році та 2013 році становив 650,00 грн., оклад за спеціальним званням - 110,00 грн.; з листопада 2012 року оклад за спеціальним званням становив 115,00 грн.

Стосовно нарахування грошового забезпечення за роботу в дні щотижневого відпочинку та святкові дні колегія суддів зазначає, що зазначене питання не врегульовано положеннями Інструкції №499 чи інших спеціальних нормативно-правових актів, а тому до таких правовідносин належить застосувати приписи Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 107 цього Кодексу робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 107 Кодексу законів про працю України на бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

За приписами підпункту 3.7.3 пункту 3.7 Інструкції №499 служба осіб рядового і начальницького складу у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою шляхом надання їм іншого дня відпочинку або в грошовій формі. Компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається.

Водночас відповідач не надав до матеріалів справи наказів про надання позивачу відгулів за службу в дні щотижневого відпочинку, святкові дні, дні відпочинку за службу в дні щотижневого відпочинку та святкові дні.

У звязку з відсутністю в УДАІ УМВС відомостей про надання ОСОБА_1 днів відпочинку за службу в дні щотижневого відпочинку та святкові дні суд першої інстанції вірно погодився з твердженням позивача , що відгули йому не надавались.

Відомості про залучення позивача до несення служби у дні щотижневого відпочинку та святкові дні наведено у наданому позивачем розрахунку (т. 9, а.с. 50-115) та підтверджено залученими до матеріалів справи викопіюваннями з Постових відомостей та Журналів патрулювання.

Посилання апелянта на те, що за несення позивачем служби у понаднормовий час, дні щотижневого відпочинку та святкові дні йому виплачено премію у підвищеному розмірі, є помилковим , виходячи з наступного

Премія є окремим видом виплат та складовою грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС, що виплачується за рахунок і в межах фонду оплати праці відповідного структурного підрозділу.

Чинне на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин законодавство містило конкретні вимоги щодо оплати праці осіб рядового і начальницького складу ОВС за службу у понадурочний час, дні щотижневого відпочинку та святкові дні, а тому нарахуванням позивачу премії жодним чином не можливо підмінити гарантовані законодавцем виплати за службу у понадурочний час, дні щотижневого відпочинку та святкові дні.

Ухвалою суду першої інстанції від 02.03.2016 за клопотанням позивача у справі призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено запитання: "чи підтверджується документально наданий до суду позивачем деталізований розрахунок суми позову із нормативним обґрунтуванням, посиланням на документальне підтвердження (зазначенням аркушів справи) та конкретизацією: дат, часу та кількості відпрацьованих годин у понаднормовий час, у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, що складається з сум заборгованості по грошовому забезпеченню (компенсації) за несення служби понад установлений законодавством робочий час, по додатковому грошовому забезпеченню за службу в нічний час, по додатковому грошовому забезпеченню за службу у дні щотижневого відпочинку та у святкові дні з урахуванням індексації додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та з індексації грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні й за несення служби понад установлений законодавством робочий час відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та компенсації втрат частки додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та втрат частки грошового забезпечення (компенсації) за службу в дні щотижневого відпочинку, святкові дні й за несення служби понад установлений законодавством робочий час відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" за період з 22.01.2012 по 30.09.2015, за фактично відпрацьований ОСОБА_1 час даним постових відомостей, журналів патрулювань, табелів обліку робочого часу за 2015 рік та змінних рапортів?".

За висновком судового експерта від 25.05.2016 №326/327, з урахуванням даних Книг постових відомостей та Журналів патрулювання, встановлено, що за період з 22.01.2012 по 30.09.2015 ОСОБА_1 не донараховані грошові кошти у розмірі 48082,88 грн., а саме:- за несення служби понад установлений законодавством робочий час 6824,31 грн.;- додаткове грошове забезпечення за службу в нічний час 3373,60 грн.;- грошове забезпечення за службу в дні щотижневого відпочинку 17749,74 грн.;- грошове забезпечення (компенсація) за службу в святкові дні 2110,52 грн.;- сума заборгованості з індексації додаткового грошового забезпечення 470,33 грн.;- сума компенсації втрат частини доходу 17554,38 грн. (т. 9, 172-179).

У розрахунках враховано вимоги чинного законодавства, зокрема положення абзацу третього підпункту 3.7.6 пункту 3.7 Інструкції №499, відповідно до якого особам добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі), яка не враховується в робочий час. Водночас враховано інформацію, занесену до Постових відомостей та Журналів патрулювання щодо реально відпрацьованого часу позивачем.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції вірно прийняв висновок судової економічної експертизи від 25.05.2016 №326/327 як доказ у справі.

Стосовно посилань представника відповідача на те, що за несення позивачем служби у понаднормовий час, дні щотижневого відпочинку та святкові дні йому виплачено премію у підвищеному розмірі, суд звертає увагу на те, що премія є окремим видом виплат та складовою грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу ОВС, що виплачується за рахунок і в межах фонду оплати праці відповідного структурного підрозділу. Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд виходить з того, що чинне на момент виникнення та реалізації спірних відносин законодавство містило конкретні вимоги щодо оплати праці осіб рядового і начальницького складу ОВС за службу у понадурочний час, дні щотижневого відпочинку та святкові дні, а тому нарахуванням позивачу премії жодним чином не можливо підмінити гарантовані законодавцем виплати за службу у понадурочний час, дні щотижневого відпочинку та святкові дні.

Щодо ненарахування позивачу додаткового грошового забезпечення за службу у нічний час колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 3.7.6 пункту 3.7 Інструкції №499 службою в нічний час вважається виконання особами рядового і начальницького складу органів, підрозділів установ і навчальних закладів внутрішніх справ службових обов'язків у період з 22.00 до 06.00. Особам, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в робочий час.

Згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується у тому числі Міністерством внутрішніх справ.

Пунктом 3 зазначеної Постанови встановлені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25 - 28, 33.

Зокрема, додатком 26 до цієї Постанови визначено розмір доплати за службу в нічний час 35 відсотків посадового окладу.

Відповідно до приписів пункту 7 Постанови №1294 до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру.

Отже, вказаною нормою було обмежено розмір додаткових видів грошового забезпечення, встановлених додатком 28 до цієї Постанови, до моменту упорядкування додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас у силу положень пункту 11 Постанови №1294 зобов'язано державні органи упорядкувати у тримісячний строк перелік і розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Порядок та розміри виплати додаткових видів грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу ОВС урегульовано наказом МВС України від 31.12.2007 №499 "Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ", яким, зокрема затверджено додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ згідно з додатком 22.

У додатку 22 до зазначеного наказу МВС України розмір доплати за несення служби у нічний час встановлено на рівні 35 відсотків від посадового окладу.

Також, необхідно врахувати приписи пунктів 3, 4 наказу МВС України від 31.12.2007 №499, відповідно до яких встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, затвердженому Інструкцією, яку введено в дію з 01.01.2008.

Тобто, враховуючи наведене питання виплати особам рядового і начальницького складу ОВС додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, доплати за несення служби у нічний час з 01.01.2008 урегульовано наказом МВС України від 31.12.2007 №499 та вона мала нараховуватись у розмірі 35 відсотків від посадового окладу.

Посилання апелянта на лист Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України від 28.11.2011 вих. №15/2-655 (а.с.156) з вищенаведених підстав суд вважає необґрунтованим.

Матеріали справи свідчать, що посадовий оклад ОСОБА_1 у спірний період складав 650,00 грн.

Відомості про залучення позивача до несення служби у нічний час наведено у наданому позивачем розрахунку (т. 9, а.с. 50-115) та підтверджено залученими до матеріалів справи викопіюваннями з Постових відомостей та Журналів патрулювання.

Згідно висновку судового експерта від 25.05.2016 №326/327 сума заборгованості з виплати ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення за несення служби у нічний час за період з 22.01.2012 по 30.09.2015 становить 3373,60 грн. (т. 9, а.с. 178, зворотній бік).

На підставі наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині ненарахування та невиплати додаткового грошового забезпечення за службу у нічний час та грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні, за несення служби понад установлений законодавством робочий час в період з 22.01.2012 по 30.09.2015 та стягнення з УДАІ УМВС України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 заборгованості за період з 22.01.2012 по 30.09.2015 по додатковому грошовому забезпеченню за службу в нічний час у розмірі 3373,60 грн. та по грошовому забезпеченню (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку у розмірі 17749,74 грн., святкові дні у розмірі 2110,52 грн. за несення служби понад установлений законодавством робочий час у розмірі 6824,31 грн.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з УДАІ УМВС індексації додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення (компенсації) за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні й за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період з 22.01.2012 по 30.09.2015 відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" , виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.14 Інструкції №499 індексація грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу МВС здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Згідно статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі ОСОБА_2 № 1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Тобто, індексація є гарантією мінімізації втрат доходу у звязку з ростом індексу споживчих цін.

Згідно статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, суд першої інстанції вірно вважає , що належні до виплати позивачу суми додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час, а також компенсації за службу у дні щотижневого відпочинку, святкові дні та за несення служби понад установлений законодавством робочий час підлягають індексації.

Згідно висновку судового експерта від 25.05.2016 №326/327 загальна сума індексації становить 470,33 грн.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з УДАІ УМВС компенсації втрат частки додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та втрат частки грошового забезпечення (компенсації) за службу в дні щотижневого відпочинку, святкові дні й за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період з 22.01.2012 по 30.09.2015 відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2010 № 2050-ІІІ (далі ОСОБА_2 № 2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Аналізуючи наведені положення Закону їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у тому числі, і заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України , викладеного в постанові від 18.11.2014 у справі №21-518а14, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі заробітної плати/грошового забезпечення). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у даній справі УДАІ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації втрати частини доходу у зв'язку з невиплатою відповідачем ОСОБА_1 додаткового грошового забезпечення за службу в нічний час та компенсації за службу в дні щотижневого відпочинку, святкові дні й за несення служби понад установлений законодавством робочий час за період з 22.01.2012 по 30.09.2015р.

Згідно висновку судового експерта від 25.05.2016 №326/327 сума компенсації розрахована відповідно до наведених приписів статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та становить 17554,38 грн. (т. 9, а.с 179).

Отже, позов у цій частині слід задовольнити.

Крім того , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання УДАІ УМВС України в Полтавській області здійснити перерахунок вихідної допомоги з урахуванням нарахованих коштів та надати ОСОБА_1 грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення, виходячи з наступного.

Згідно частини першої статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Оскільки у виданих ОСОБА_1 грошовому атестаті та довідках відсутні відомості про належний розмір грошового забезпечення позивача, що впливає на розмір вихідної допомоги та пенсії останнього, позовні вимоги про зобов'язання УДАІ УМВС України в Полтавській області здійснити перерахунок вихідної допомоги з урахуванням нарахованих коштів та надати ОСОБА_1 грошовий атестат та довідку про додаткові види грошового забезпечення підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про правомірність задоволення позову судом першої інстанції.

Також , не вбачається порушень вимог ст. 267 КАС України щодо встановлення обовязку відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Крім того , колегія суддів погоджується із стягненням судових витрат.

Однак, колегія суддів зазначає, що в цій частині апеляційна скарга не містить доводів неправомірності рішення суду першої інстанції. Суми витрат та їх повязаність з розглядом справи підтверджено документами, які відображені у рішенні суду.

Також, представником позивача до суду апеляційної інстанції подано клопотання про стягнення витрат на правову допомогу здійснених в період апеляційного розгляду.

За приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. У разі звільнення сторони від оплати надання їй правової допомоги витрати на правову допомогу здійснюються за рахунок Державного бюджету України. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

В підтвердження факту понесення позивачем витрат до суду надано договір про надання правової допомоги від 14.09.2016 №55, ордер на надання правової допомоги, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, розрахунок вартості наданої правової допомоги від 26.09.2016р., акт № 1 прийому-передачі виконаних послуг згідно договору №55 про надання правової допомоги від 26.09.2016р. та квитанція від 26.09.2016 №20/ПО на суму 4000,00 грн..

Зазначені документи підтверджують надання правових послуг позивачу адвокатом повязані з апеляційним розглядом справи (складання заперечень на апеляційну скаргу, пошук та вивчення нормативних документів, судової практики, консультації) . Невідповідності визначеного часу (6 годин) складності та обсягу справи не вбачається.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" від 20.12.2011 N 4191-VI розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

За таких обставин, необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань УДАІ УМВС України в Полтавській області документально підтверджені витрати на правову допомогу у розмірі 3480,0 грн. (40 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати 6 годин згідно наданого розрахунку.

З наведених вище підстав доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог, вважає , що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2016р. по справі № 816/4533/15 залишити без змін.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (ідентифікаційний код 08682677) витрати на правову допомогу в розмірі 3480 ,0 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2016 р.