Постанова № 62178194, 12.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1187/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Романішина В.Л.,

суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря Колеснікова-Горобець І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агровітал» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2016 року ТОВ «Агровітал» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2016 року №0000722202.

Позов обґрунтовувало тим, що за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про штучне формування ТОВ «Агровітал» податкового кредиту у квітні-липні 2015 року по ланцюгу постачання від ТОВ «Полонське» та, у звязку з цим, про порушення позивачем ст.ст.185, 198 Податкового кодексу України, оскільки у ТОВ «Агровітал» наявні всі необхідні і належним чином оформлені документи з поставки товару від контрагента ТОВ «Полонське», що є підставою для бухгалтерського та податкового обліку вказаної операції. Придбаний у контрагента товар в подальшому реалізовано ТОВ «Агровітал» за межі митної території України згідно ВМД №500010003/2015/006075. Наведена в акті перевірки від 15.02.2016р. №325/15-54-22/38847652 інформація щодо безтоварності господарських відносин базується виключно на припущеннях податкового органу, з посиланням на узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «Полонське», отриману від Шепетівської ОДПІ ГУ ДФС в Хмельницькій області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. позов ТОВ «Агровітал» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.03.2016р. №0000722202.

Приймаючи вказану постанову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем належним чином оформленими первинними документами підтверджено правомірність формування у квітні-липні 2015 року податкового кредиту за наслідками виконання договорів купівлі-продажу сої продовольчої №10 від 07.04.2015р., №05052015 від 05.05.2015р., №08052015 від 08.05.2015р., №12052015 від 12.05.2015р., №16/06/15 від 16.06.2015р., №22/06/15 від 22.06.2015р., укладених з ТОВ «Полонське».

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, з неповним зясуванням обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Агровітал» залишити без задоволення.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при дослідженні господарських відносин позивача з ТОВ «Полонське» суд першої інстанції залишив поза увагою, що ТОВ «Агровітал» придбавало товар у субєкта господарювання, який не сплачував податки, мав ознаки фіктивного підприємництва, не знаходився за юридичною адресою та не мав основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. ТОВ «Полонське» декларувало придбання сої, яку в подальшому реалізовано ТОВ «Агровітал», у контрагента СТОВ «Агрокруп» щодо якого слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування про кримінальному провадженню №32015020000000072 за фактом придбання невстановленими особами СТОВ «Агрокруп» з метою прикриття незаконної діяльності (ч.1 ст.205 КК України).

Також, апелянт посилається на узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «Полонське», отриману від Шепетівської ОДПІ ГУ ДФС в Хмельницькій області, згідно якої ТОВ «Полонське» в період грудень 2014, січень, лютий, квітень, травень, червень 2015 року неправомірно визначило суми податкового кредиту та податкових зобовязань, чим порушило п.198.1 ст.198, п.185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 10 березня 2016 року №0000722202, яким ТОВ «Агровітал» збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 5 586 576 грн. (в т.ч. за основним платежем 3 724 384 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 862 192 грн.).

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акту від 15.02.2016р. №325/15-54-22/38847652 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агровітал» (код за ЄДРПОУ 38847652) щодо документального підтвердження фінансово-господарських відносин із платником податків ТОВ «Полонське» (код за ЄДРПОУ 38305063) за період з 01.04.2015р. по 31.07.2015р., яким зафіксовано порушення товариством п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 3 724 384 грн. (у т.ч. по періодах: квітень 2015р. 424 384 грн., травень 2015р. 1 982 878 грн., червень 2015р. 1 317 122 грн.).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у перевіряємий період ТОВ «Агровітал» формувало податковий кредит по ПДВ за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «Полонське» щодо придбання сої продовольчої врожаю 2014 року. (договори купівлі-продажу №10 від 07.04.2015р., №05052015 від 05.05.2015р., №08052015р. від 08.05.2015р., №12052015 від 12.05.2015р., №16/06/15 від 16.06.2015р., №22/06/15 від 22.06.2015р.) На адресу ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області надійшла податкова інформація від 15.10.2015р. №2329/7/22-20-22-02-158 від Шепетівської ОДПІ ГУ ДФС в Хмельницькій області, згідно якої за інформацією відділу Держземагентства у Полонському районі Хмельницької області у ТОВ «Полонське» відсутні земельні ділянки; узагальненою податковою інформацією встановлено неправомірне визначення платником платків ТОВ «Полонське» сум податкових зобовязань при продажу товарів, серед інших, ТОВ «Агровітал» за квітень 2015 року на суму ПДВ 424383,34 грн., за травень 2015 року на суму ПДВ 2085750 грн., за червень 2015 року на суму ПДВ 1275000 грн., чим порушено п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України. Встановлено оформлення ТОВ «Полонське» за звітний період декларування ПДВ за грудень 2014 року, січень, лютий, квітень, травень, червень 2015 року неправомірно визначених сум податкового кредиту та податкових зобовязань.

З посиланням на положення ст.ст.1, 2, 3, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.2, п.201.4 ст.201 ПК України, ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області дійшла висновку про відсутність у ТОВ «Агровітал» обєктів оподаткування за господарськими операціями з ТОВ «Полонське» та завищення позивачем податкового кредиту на суму ПДВ 3 724 384 грн. Перевіркою не встановлено факту отримання товару ТОВ «Агровітал» від постачальника ТОВ «Полонське», в звязку з чим підтвердити реальність отримання (придбання) товару по ланцюгу від постачальників на адресу позивача у квітні-липні 2015 року неможливо.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ТОВ «Агровітал» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2016 року №0000722202, виходив з того, що фактичність здійснення господарських операцій між ТОВ «Агровітал» та ТОВ «Полонське» підтверджено первинними документами, зауважень щодо достатності та правильності оформлення яких у податкового органу відсутні, а висновок ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про завищення позивачем податкового кредиту за вказаними господарськими операціями є безпідставним.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Виходячи зі змісту ст.ст. 198, 200, 201 Податкового кодексу України, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту, виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість є факт придбання товарів із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Для правильного вирішення спору встановленню, передусім, підлягає факт реальності придбання товару, шляхом дослідження первинних документів, які складаються на виконання відповідних господарських операцій.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що у квітні-травні 2015 році ТОВ «Агровітал» формувало податковий кредит за наслідками здійснення господарських операцій щодо придбання товару (сої продовольчої врожаю 2014 року) у контрагента ТОВ «Полонське» на виконання умов договорів купівлі-продажу №10 від 07.04.2015р., №05052015 від 05.05.2015р., №08052015р. від 08.05.2015р., №12052015 від 12.05.2015р., №16/06/15 від 16.06.2015р., №22/06/15 від 22.06.2015р., за умовами яких ТОВ «Полонське» (Продавець) зобовязується передати у власність ТОВ «Агровітал» (Покупець) сою продовольчу врожаю 2014 року, а Покупець зобовязується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов вказаних Договорів. (а.с.22-39)

В підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано до перевірки:

- податкові накладні №27 від 24.06.2015р., №26 від 23.06.2015р., №25 від 22.06.2015р., №24 від 18.06.2015р., №23 від 17.06.2015р., №21 від 21.05.2015р., №20 від 19.05.2015р., №19 від 14.05.2015р., №18 від 08.05.2015р., №17 від 05.05.2015р., №12 від 07.04.2015р., №11 від 03.04.2015р., №10 від 01.04.2015р.;

- накладні №27 від 24.06.2015р., №26 від 23.06.2015р., №25 від 22.06.2015р., №24 від 18.06.2015р., №23 від 17.06.2015р., №21 від 21.05.2015р., №20 від 19.05.2015р., №19 від 14.05.2015р., №18 від 08.05.2015р., №17 від 05.05.2015р., №12 від 07.04.2015р., №11 від 03.04.2015р., №10 від 01.04.2015р.;

- платіжні доручення №734 від 01.04.2015р., №763 від 03.04.2015р., №786 від 07.04.2015р., №1022 від 05.05.2015р., №1068 від 08.05.2015р., №1105 від 14.05.2015р., №1174 від 19.05.2015р., №1147 від 18.05.2015р., №1212 від 21.05.2015р., №1646 від 17.06.2015р., №1673 від 18.06.2015р., №1724 від 22.06.2015р., №1744 від 23.06.2015р., №1763 від 24.06.2015р., №1865 від 03.07.2015р.

Відомостей про надання до перевірки інших документів акт перевірки від 15.02.2016р. №325/15-54-22/38847652 не містить.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем додатково надані: рахунки-фактури №9 від 27.03.2015р., №10 від 30.03.2015р., №11 від 01.04.2015р., №12 від 01.04.2015р., №13 від 07.04.2015р., №17 від 05.05.2015р., №19 від 12.05.2015р., №24 від 16.06.2015р., №25 від 22.06.2015р.; товарно-транспортні накладні, договір транспортного експедирування від 01.06.2014р. №010714, вантажно-митна декларація №500010003/2015/006075 від 06.07.2015р.

За висновками суду першої інстанції, що ТОВ «Агровітал» виконано всі умови для віднесення сум ПДВ за вказаними господарськими операціями до податкового кредиту - отримано відповідний товар, що в повному обсязі підтверджено первинними документами, сплачено за нього грошові кошти та використано його в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Апеляційний суд критично ставиться до таких висновків суду, оскільки вважає, що надані податковому органу первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

Апеляційний суд встановив, що за умовами п.1.2 договорів купівлі-продажу №10 від 07.04.2015р., №16/06/15 від 16.06.2015р. та №22/06/15 від 22.06.2015р., Продавець гарантує, що являється сільгоспвиробником Товару, який вирощений на його землях і не знаходиться під арештом, заставі, майном третіх осіб, а Покупець є першим отримувачем права власності на Товар з моменту його оплати.

Також, за умовами п.5.2 договору купівлі-продажу №10 від 07.04.2015р. при отриманні (передачі) товару Продавець, серед іншого, надає Покупцеві довідку підприємства про те, що Продавець є виробником вказаної у договорі продукції, форму 37 сг або 4 сг з відміткою при прийняття органів статистики або довідку з сільської ради про склад та площу земельних ділянок підприємства виробника, а якщо Продавець не є виробником вказаної у договорі продукції довідку про те, що він виростив вказану у договорі продукцію на своїх або орендованих землях.

Як зазначено в акті перевірки від 15.02.2016р. №325/15-54-22/38847652 листом від 17.06.2015р. відділом Держземагентства у Полонському районі Хмельницької області повідомлено Шепетівську ОДПІ, що за ТОВ «Полонське» не зареєстровані земельні ділянки.

У звязку з цим, представнику позивача під час розгляду апеляційної скарги колегією суддів запропоновано надати будь-які докази в підтвердження того, що ТОВ «Полонське» є виробником сої продовольчої врожаю 2014 року, як це визначено умовами договорів купівлі-продажу №10 від 07.04.2015р., №16/06/15 від 16.06.2015р. та №22/06/15 від 22.06.2015р., в тому числі й документи, перелік яких визначено пунктом 5.2 договору купівлі-продажу №10 від 07.04.2015р.

Зазначену вимогу суду ТОВ «Агровітал» не виконало та зазначило, що ним були надані до суду всі наявні документи, які підтверджують виконання господарських операцій з контрагентом ТОВ «Полонське» та інших документів немає.

При вирішенні спору суд першої інстанції не надав правової оцінки відомостям, що містяться в ухвалі Вінницького міського суду від 11.01.2016р. по справі №127/192/16-к, в якій зазначено, що слідчим управлінням ФР ГУ ДФС у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №32015020000000072 за фактом придбання невстановленими особами СТОВ «Агрокруп» з метою прикриття незаконної діяльності, у ході здійснення якого встановлено, що невстановлені особи у травні 2015 року придбали СТОВ «Агрокруп» без наміру здійснення господарської діяльності, безпідставно формували податковий кредит для підприємств реального сектору економіки по нібито проведених господарських операціях, повязаних з вирощуванням та реалізацією сільськогосподарської продукції. СТОВ «Агрокруп» орендованих земельних ділянок у власності не має, декларувало постачання сільськогосподарської продукції ТОВ «Полонське». Проведеним аналізом податкових накладних ТОВ «Полонське» встановлено, що основним постачальником у травні-липні 2015 року сої було СТОВ «Агрокруп» та в послідуючому придбану кількість сої в повному обсязі реалізовано ТОВ «Агрокапітал».

З вказаного слідує, що ТОВ «Полонське» не є виробником поставленої у перевіреному періоді на адресу ТОВ «Агровітал» сої врожаю 2014 року, як це визначено умовами договорів №10 від 07.04.2015р., №16/06/15 від 16.06.2015р. та №22/06/15 від 22.06.2015р., а також ставить під сумнів придбання контрагентом позивача вказаного товару у СТОВ «Агрокруп», в якого відсутні орендовані чи власні земельні ділянки і яке не декларувало придбання вказаного товару у інших субєктів господарювання. А відтак, встановити походження товару не являється за можливе.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів податкового законодавства, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів.

Апеляційний суд вважає, що надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з придбання товару у ТОВ «Полонське», а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що такі поставки товару мали місце, тому наявні у позивача первинні документи, зокрема податкові та видаткові накладні, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, про відсутність реального характеру господарських операцій в залежності від їх предметності можуть свідчити доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не спростовані доводи податкового органу про неможливість виконання контрагентом ТОВ «Полонське» задекларованих ТОВ «Агровітал» господарських операцій.

Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.99 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тому будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якою відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Оскільки, як встановлено вище, ні під час проведення перевірки, ані під час розгляду справи в суді не вдалося за можливе встановити походження придбаного ТОВ «Агровітал» у ТОВ «Полонське» товару, позивачем не надано документів, надання яких передбачено умовами договорів купівлі-продажу, а також, що податковим органом, на обліку якого знаходиться контрагент позивача, встановлено неправомірне визначення ТОВ «Полонське» сум податкових зобовязань при продажу товарів ТОВ «Агровітал», апеляційний суд доходить висновку, що надані товариством первинні документи не мають доказовості здійснення господарських операцій, а підтверджують лише документування таких операцій з метою отримання податкової вигоди.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Задовольняючи позов ТОВ «Агровітал» судом першої інстанції неповно зясовано обставини справи, у звязку з чим апеляційний суд, на підставі п.1 ч.1 ст.202 КАС України, доходить висновку про необхідність скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року відстрочено апелянту сплату залишку судового збору до вирішення справи по суті.

Враховуючи те, що апелянт не відноситься до категорії осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору, при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір ним сплачений не у повному обсязі, а частиною 2 статті 94 КАС України тільки передбачено відшкодування суб'єкту владних повноважень з іншої сторони всіх здійснених ним документально підтверджених судових витрат, лише пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, у випадку прийняття рішення на його користь, тому з ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області належить стягнути судовий збір в сумі 78 398,50 грн.

Керуючись ст.ст. 88, 185, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202 ч.1 п.1, 205 ч.1 п.3, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агровітал» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 березня 2016 року №0000722202 залишити без задоволення.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 78 398,50 (сімдесят вісім тисяч триста девяносто вісім гривень 50 коп.) грн.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 24.10.2016р.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

ОСОБА_1