Постанова № 62177697, 17.10.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2016 р. Справа№922/4901/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

ВДВС -не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" (вх.№2634 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2016 у справі № 922/4901/13

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Новодолазький молокозавод" на дії державного виконавця Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області

за позовом Державне підприємство "Дослідне господарство "Кутузівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, с.Кутузівка

до Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод", смт. Нова Водолага

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 року у справі №922/4901/13 (суддя Добреля Н.С.) в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Новодолазький молокозавод" на дії державного виконавця Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Новодолазький молокозавод" з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, що ухвала є безпідставною та незаконною, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2016 у справі № 922/4901/13, визнати дії Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо винесення постанови від 11.07.2016 року про відкриття виконавчого провадження №51622074 незаконними; та просить скасувати постанову Нововодолазького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 11.07.2016 року про відкриття виконавчого провадження №51622074.

У апеляційній скарзі зазначив, що 25.09.2014р. порушено справу про визнання боржника банкрутом, 25.05.2016 ухвалою господарського суду Харківської області затверджено мирову угоду між кредиторами та боржником, в зв’язку з чим боржник вважає незаявлені в процедурі банкрутства вимоги ВДВС про стягнення виконавчого збору погашеними, а постанову про його стягнення незаконною.

Представники ВДВС, стягувача та боржника в судове засідання не з’явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали встановила, що 07.08.2014 року Нововодолазьким районним ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 07.08.2014 року по справі № 922/4901/13 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Нововодолазький молокозавод" на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Кутузівка" НААН України 100000,00 грн. основної заборгованості, 294,78 грн. суми 3% річних та 2005,90 грн. витрати зі сплати судового збору.

07.08.2014 року в зв’язку з тим, що боржником борг в наданий строк для самостійного виконання не сплачено, у відповідності до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

24.10.2014 року прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» в зв’язку з тим, що до відділу надійшла ухвала господарського суду Харківської області №922/4152/14 від 14.10.2014 року, в якій вказано, що відносно підприємства-боржника ПАТ «Нововодолазький молокозавод» порушено провадження у справі про банкрутство.

23.06.2016 року прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження на підставі ч. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» в зв’язку з тим, що на адресу Нововодолазького районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшла ухвала господарського суду Харківської області від 26.05.2016 року (справа № 922/4152/14 вих. № 4152/14), згідно якої затверджено мирову угоду, укладену 11.11.2015 року між кредиторами та боржником - ПАТ "Нововодолазький молокозавод" та припинено процедуру розпорядження майном, припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів., припинено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Нововодолазький молокозавод".

07.07.2016 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. В п. 2 резолютивної частини вищевказаної постанови зазначено, що постанови про стягнення з боржника виконавчого збору винести в окреме провадження, що передбачено ч. 6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

11.07.2016 року прийняті постанови про відкриття виконавчих проваджень з виконання постанов про стягнення з боржника виконавчого збору № 51622074 та № 51622134, які директор ПАТ «Нововодолазький молокозавод» отримав у відділі особисто під підпис.

Стягувач із вказаними постановами про стягнення виконавчого збору №51622074 та №51622134 не погоджується з огляду на те, що 25.09.2014 року господарським судом Харківської області було винесено постанову про порушення справи про банкрутство ПАТ «Нововодолазький молокозавод», а 26.05.2016 року судом затверджено мирову угоду, укладену 11.05.2016 року між кредиторами та боржником. У зв`язку з тим, що заборгованість по виконавчому збору виникла до моменту порушення справи про банкрутство та є конкурсною, яка не була заявлена в процедурі банкрутства та на думку боржника є погашеною, а отже постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2016 року та постанова про стягнення виконавчого збору від 07.08.2016 року підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги на дії ВДВС, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ч. 2-4 статті 13 Закону України № 2453 ”Про судоустрій та статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що за змістом положень ч. ч. 1, 3, 7 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 % суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір – це грошова сума, яка стягується з боржника постановою державного виконавця у разі невиконання ним рішення у строк, встановлений для добровільного виконання. Стягнутий з боржника виконавчий збір зараховується до коштів виконавчого провадження.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. п. 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.

Частиною 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено випадки коли виконавчий збір не стягується, а саме за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Отже, обставини на які посилається боржник, як на підставу для звільнення від сплати виконавчого провадження, не підпадають під випадки передбачені ч. 2 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів вважає, що Нововодолазького районного ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області не є кредитором в розумінні Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не може бути конкурсним кредитором, а тому підстави для застосовування норм зазначеного Закону, зокрема про погашення вимог кредиторів, які не заявлялись, при стягненні виконавчого збору відсутні.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання боржника на п.2 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", як на підставу закінчення виконавчого провадження у разі визнання судом мирової угоди, укладеної між стягувачем та боржником у процесі виконання.

В зв’язку з тим, що Нововодолазький районний ВДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області не є кредитором, укладення мирової угоди між боржником та стягувачами є підствою для закінчення виконавчого провадження, а не для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.

Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що державним виконавцем здійснені дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" щодо стягнення з боржника виконавчого збору з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 08.07.2014 року по справі №922/4901/13 та така обставина, як укладення між кредиторами та боржником мирової угоди не є підставою для звільнення ПАТ "Нововодолазький молокозавод" від сплати виконавчого збору у відповідності до вимог чинного законодавства, та правомірно відмовив у задоволенні скарги боржника.

Таким чином, висновки викладені в ухвалі господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви боржника не можуть бути підставою для її скасування, керуючись ст.ст. 11, 25 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 1212 ГПК України, ст.ст. 101-106 ГПК України колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.09.2016 у справі №922/4901/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 20.10.16

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.