Постанова № 62177606, 18.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2016 р. Справа№ 910/24366/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Калатай Н.Ф.

секретар судового засідання: Степанець О.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - Романенко Є.С., довіреність №010-01/508 від 28.01.2015 року,

Бабій О.В., довіреність №010-01/2343 від 11.04.2014 року,

від відповідача - Купріненко С.О., довіреність №241215-05/с від 22.06.2015 року,

від третьої особи - не з'явилися,

розглядаючи апеляційну скаргу

приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року

у справі №910/24366/14 (суддя Чебикін С.О.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортний - імпортний банк України"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування"

третя особа: ОСОБА_5

про стягнення 51560,86 доларів США, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2016року у справі №910/24366/14 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 51560 дол. 86 центів США, (що еквівалентно 412125,95 грн. станом на дату подання заяви про настання страхового випадку 04.10.2012 року) страхової виплати та 8242,52 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі №910/24366/14 у задоволенні заяви про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 року у справі №910/24366/14 відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал страхування" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі №910/24366/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким роз'яснити рішення суд та усунути суперечності між мотивувальною та резолютивною частинами.

Скаржник стверджує, що у зв`язку з невідповідністю мотивувальної та резолютивної частини рішення суду одна одній, вбачаються розбіжності в думках сторін та Державної виконавчої служби, а тому рішення суду першої інстанції від 07.09.2016 року по справі №910/24366/14 підлягає роз`ясненню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 року апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі №910/24366/14 розгляд призначено на 05.10.2016 року.

У зв'язку з припинення повноважень судді ОСОБА_6, який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у зв'язку із звільненням у відставку здійснити розгляд справи у визначеному складі неможливо.

Відповідно до пп. 2.3.25, 2.3.49 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Київському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 03.02.2016 року, автоматизованою системою має бути здійснено заміну судді ОСОБА_6 у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформувати відповідний протокол.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі №910/24366/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Гаврилюк О.М., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року у справі №910/24366/14 апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі №910/24366/14 прийнято до провадження.

05.10.2016 року через канцелярію суду від позивача до суду надійшов відзив та доповнення до відзиву.

В судовому засіданні 05.10.2016 року представники позивача та відповідача надали усні пояснення та відповіли на запитання суду. Представники третьої особи в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 року відкладено розгляд справи на 18.10.2016 року та зобов`язано господарський суд міста Києва заздалегідь надіслати на адресу Київського апеляційного господарського суду матеріали справи №910/24366/14.

17.10.2016 року через канцелярію суду від господарського суду міста Києва надійшли копії матеріалів справи №910/24366/14 на вимоги Київського апеляційного господарського суду.

В судовому засіданні 18.10.2016 року представники позивача та відповідача надали усні пояснення та відповіли на запитання суду. Представники третьої особи в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суд не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи те, що третя особа була належним чином повідомлена про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника третьої особи.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Відповідно до положень ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Відповідно до ч.3 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Звертаючись з заявою про роз'яснення рішення суду, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал страхування" просило надати роз'яснення за наступними питаннями - яка сума страхової виплати підлягає стягненню з відповідача - 51 560, 86 доларів США або 412 125, 95 грн.

За змістом абзацу другого пункту 18 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Отже, суд роз'яснює лише прийняте судове рішення, а не порядок його виконання державним виконавцем чи спосіб або порядок захисту порушених прав/охоронюваних законом інтересів сторони у разі збільшення/зменшення суми боргу на час виконання судового рішення. Дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби можуть бути предметом дослідження під час самостійного судового провадження в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, так само як і вимоги сторони про захист свого порушеного права, розгляд яких здійснюється в порядку позовного провадження.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

За ст.192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

За ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно ст.524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Таким чином, положення чинного законодавства хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, проте не містять заборони щодо визначення грошового еквівалента зобов`язань в іноземній валюті.

Зважаючи на зміст зазначених статей та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суди у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті повинні зазначити в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу (Аналіз практики застосування ст.625 ЦК України в цивільному судочинстві лист ВСУ від 01.07.2014 року)

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник на підставі кредитного договору №28807С186 від 28.09.2007 року та договору добровільного страхування від нещасного випадку позичальника банку №15/12/-Нс/К від 13.07.2012 року.

Зокрема, страховик взяв на себе заобов`язання у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику страхову виплату у межах страхової суми.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 договору страхвуання страхова сума за договором страхування дорівнює сумі заборгованості за кредитним договором на момент сплати страхового випадку.

Відповідно до положень та умов кредитного договору, між сторонами існували відносини саме щодо іноземної валюти.

Внаслідок невиконання відповідачем умов договору страхування, позивач звернувся до суду про стягнення вказаних коштів в іноземній валюті.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку визначений у резолютивній частині рішення гривневий еквівалент доларів США не змінює суті рішення в частині стягнення заборгованості в іноземній валюті, а відображає лише величину заборгованості з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на 04.10.2012 року.

Колегія суддів також зазначає, що можливість стягнення суми боргу в іноземній валюті передбачає і Закон України "Про виконавче провадження".

Так, за ч.3 ст.53 Закону України "Про виконавче провадження" у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Тобто, колегія суддів погоджуєтсья з висновокм суду першої інстанції, що в рішенні господарського суду міста Києва від 16.03.2015 року №910/24366/14 обчислено та стягнуто суму боргу в іноземній валюті - доларах США та відповідно до вимог ст. 533 ЦК України визначений гривневий еквівалент доларів США, що не змінює суті рішення в частині стягнення заборгованості в іноземній валюті, а відображає лише заборгованість з урахуванням офіційного курсу гривні до долара США станом на 04.10.2012, про що зазначено, як у мотивувальній частині так і у резолютивній частині рішення від 16.03.2015 року.

Як вбачається із змісту поданої заяви, вимоги заявника фактично зводяться до намагань переглянути судове рішення по суті та отримати нові висновки щодо розміру позовних вимог. Між тим, у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз`яснення судового рішення, слід виходити з приписів ст. 84, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення, якщо воно є незрозумілим для заявника. При цьому, необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння судового рішення. Виходячи з наведеного, зміст вимог заявника не дає підстав вбачати незрозумілість суті рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 року у справі №910/24366/14.

В даному випадку заявником ставляться питання, що виходять за межі правового регулювання ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.

А відтак, відсутня необхідність у роз`ясненні рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2016 року у справі №910/24366/14.

Враховуючи наведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому ухвала господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі №910/24366/14 відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству України, а відтак, передбачених законом підстав для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд ухвали в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 89, 99, 101, 103 та 105, 115 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал страхування" на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі № 910/24366/14 залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду міста Києва від 07.09.2016 року у справі № 910/24366/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/24366/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.М. Гаврилюк

Н.Ф. Калатай