КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" вересня 2016 р. Справа№ 910/2638/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Тищенко О.В.
Тищенко А.І.
за участі представників:
від прокуратури: не з'явився
від позивача: Зернов Р.Ю. - представник
від відповідача: Коваль В.Б. - представник
від 3-ї особи: Чирський Ю.В. - представник
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Командира військової частини 3078 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 у справі № 910/2638/15-г (суддя: Смирнова Ю.М.)
за позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 3078
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олтекс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Черкаський шовковий комбінат»
про стягнення 1 296 690,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 у справі № 910/2638/15-г в задоволені позовних вимог Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 3078 відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Командир військової частини 3078 Національної гвардії України звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі № 910/2638/15-г скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 3078 задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а обставини, які суд першої інстанції визнав встановленими є недоведеними, висновки суду не відповідають обставинам справи, а рішення прийняте з порушенням принципу всебічності і повноти розгляду спору, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2016 справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 03.08.2016
Представник відповідача 25.07.2016 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 розгляд справи відкладено на 28.09.2016.
Представник прокуратури у судове засідання 28.09.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши думку учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку, про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представника прокуратури.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
27.06.2014 між позивачем, як замовником та відповідачем, як учасником в результаті конкурсних торгів проведених у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель», було укладено договір №43/В33-2014 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач зобов'язався у 2014 році поставити замовникові товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Положеннями п. 1.2 Договору сторони погодили, що найменування (номенклатура, асортимент) товару одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (код 14.13.2) (код згідно Державного класифікатора продукції та послуг - (код 14.13.2), надалі - товар. Кількість товару за договором: лот 2 - костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп-Стоп) - 9700 комплектів; лот 3 - куртка утеплена польова (тк. 2701) - 1025 штук; лот 5 - штани утеплені польові (тк. 2701) - 3500 штук.
Обсяги закупівлі товару (кількість товару) можуть бути зменшені від реального фінансування (п. 1.3 Договору).
Ціна договору складає 7939479,00 грн., у тому числі ПДВ 20 % 1323246,50 грн., і його ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п.п. 3.1, 3.2. Договору).
У відповідності до п. 10.1. Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2014, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.
Згідно додатку 1 до Договору (специфікації) сторонами узгоджені поставка та місце постачання: 04080, м. Київ, Нижньоюрківська, 8-А товару, а саме: одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (код 14.13.2): лот 2 - костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп - стоп) ТУ У 14.1-00034022-001:2014 в кількості 9700 комплектів, за ціною 668, 40 грн. за одиницю з ПДВ, на загальну суму 6483480, 00 грн з ПДВ; лот 3 - куртка утеплена польова (тк. 2701) ТУ У - 1925777.027.01 в кількості 1025 штук, за ціною 457,56 грн. з ПДВ, загальною вартістю 468999,00 грн.; лот 5 - штани утеплені польові (тк. 2701) ТУ У-1925777.027.01 в кількості 3500 штук за ціною 282,00 грн. з ПДВ на загальну суму 987000,00 грн.
У період з липня по жовтень 2014 року відповідач поставив позивачу 9700 комплектів костюму (лот 2) на загальну суму 6483480,00 грн. різними партіями та у різний час.
Відповідачем за поставлений товар проведено оплату на загальну суму 6483480,00 грн.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 673 Цивільного кодексу України визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Питання щодо якості товару погоджено сторонами у розділі 2 Договору.
Пунктами 2.1, 2.3 Договору визначено, що учасник повинен передати (поставити) замовнику товар (товари), якість яких відповідає діючим ГОСТам, ДСТУ, технічним умовам, технічним описам та узгодженим зразкам, які зазначаються в специфікації, якість товару, що поставляється, перевіряється органом технічного контролю учасника та, на вимогу замовника, представником військової частини 3078.
Згідно з п. 2.5 Договору учасник обов'язково направляє замовнику акти приймального контролю якості товару у п'яти примірниках та сертифікат якості на матеріали, що використовуються.
У Специфікації до Договору (Додаток №1) у графі «Найменування товару (асортимент) та нормативний документ на товар» зазначено: «1. Одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (код 14.13.2): лот 2 - Костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп-Стоп) ТУ У 14.1-00034022-001:2014».
Наведені обставини свідчать, що сторони погодили, що відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар (Одяг верхній, інший, чоловічий і хлопчачий (код 14.13.2): лот 2 - Костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп-Стоп) у кількості 9700 комплектів, який відповідає ТУ У 14.1-00034022-001:2014.
Аналогічні вимоги щодо відповідності товару державному стандарту - ТУ У 14.1-00034022-001:2014 містяться і у Технічному завданні, що є додатком до Документації конкурсних торгів, за результатами яких укладено Договір №43/В33-2014 від 27.06.2014.
За змістом ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 7 ст. 269 Господарського кодексу України встановлено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому ст. 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
В пункті 2.6 Договору сторони погодили, що гарантійний термін носки товару становить 60 календарних днів з початку носки виробу. В разі, якщо поставлений товар втрачає свої споживацькі властивості протягом гарантійного терміну носки, учасник сплачує замовнику штрафні санкції в розмірі 20% від вартості товару, що виявися недоброякісним з розрахунку ціни, яка діє на день сплати штрафу та підлягає заміні в десятиденний термін.
Пунктом 7.4. Договору встановлено, що у разі поставки недоброякісного товару та/або поставки товару з порушенням вимог розділу 2 договору учасник зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% вартості недоброякісного товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується відповідним актом. У випадку відмови від підпису цього акту однією із сторін договору, запис про таку відмову зазначається в акті і підписується відповідно другою із сторін договору. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п'яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості товару. Сплата штрафу не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за договором.
Позов мотивовано тим, що відповідачем поставлено позивачу 9700 комплектів костюму неякісного товару, які є непридатними для носіння у зв'язку з їх невідповідністю вимогам державних стандартів України, що надає замовнику (покупцю) право вимагати сплати штрафу розмірі 20% від вартості недоброякісного товару.
При цьому, в ході нового розгляду справи прокурор наполягав на тому, що відповідний товар взагалі був непридатний до носіння, а тому вимоги заявлені не у зв'язку із втрачанням товаром своїх споживацьких властивостей протягом гарантійного терміну носки (як визначено у п. 2.6 Договору), а у зв'язку із поставкою одразу неякісного товару. Тому прокурор вказує на наявність підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу, передбаченої саме п. 7.4 Договору.
На підтвердження доводів стосовно поставки неякісного товару та невідповідності його вимогам ТУ У 14.1-00034022-001:2014 прокурор посилається на висновок про відповідність продукції вимогам «Опису предметів речового майна для військовослужбовців Національної гвардії МВС України» №UA1.003.ТС38.002-2014, складений 05.09.2014 Державним підприємством Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (ДП «Укрметртестстандарт») (т. 1 а.с. 92-96)..
Вказаним висновком встановлено, що костюми чоловічі літні польові для військовослужбовців Збройних сил України (тип Б), що складаються з куртки та штанів, виробництва ТОВ «Олтекс», Україна за застосованими матеріалами (тканини змішані вибивні арт.2701 та арт.3037) не відповідають вимогам ТУ У 14.1-00034022-001:2014 «Костюми (куртки та штани) літні польові для військовослужбовців. Технічні умови» та ДСТУ ГОСТ 21790:2008 «Тканини бавовняні і змішані для одягу. Загальні технічні умови».
Зі змісту Висновку №UA1.003.ТС38.002-2014 вбачається, що зразки продукції для проведення дослідження були відібрані згідно акту відбору зразків від 15.07.2014 (т. 1 а.с. 119).
В Акті відбору зразків вказано, що зразки для дослідження були відібрані інженером 1 категорії ДП «Укрметртестстандарт» ОСОБА_6 у присутності:
- представника СБУ ОСОБА_7,
- начальника відділу закупівлі та зберігання матеріально-технічних засобів ОСОБА_8,
- начальника речового складу ОСОБА_9
Доказів виклику представників постачальника та виробника з метою здійснення відбору зразків для дослідження матеріали справи не містять, зазначені представники при відборі зразків були відсутні.
Як встановлено п. 9.3 Договору, усі правовідносини, що виникають у зв'язку з виконанням умов цього договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного законодавства в Україні.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 року №1545-ХІІ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» на території України діє Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, яка затверджена постановою Державного арбітражу Союзу РСР від 25.04.1966 №П-7 (надалі - Інструкція).
Враховуючи положення пунктів 7.4 та 9.3 Договору сторони при поставці неякісної продукції мали діяти у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25 квітня 1966 року, оскільки п. 1 вказаної інструкції визначено, що ця інструкція застосовується у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлений інший порядок приймання виробничо технічного призначення, та товарів народного споживання по якості та комплектності.
Пунктом 26 Інструкції визначено, що у всіх випадках, коли стандартами, технічними умовами або договором для визначення якості продукції передбачено відбір зразків, особи, які приймали участь в прийомці продукції по якості, зобов'язані відібрати зразки цієї продукції.
Пунктом 27 Інструкції визначено порядок оформлення акта про відбір проб. Пунктом 28 визначено порядок відбору проб, який передбачає направлення одного з відібраних зразків постачальнику.
Однак, вказані умови не було дотримано позивачем, відібрані зразки направлено відповідачу не було, що не заперечується позивачем.
За приписами п.п. в) п. 27 Інструкції, в акті відбору зразків має бути вказано номер та дата рахунку-фактури та транспортної накладної, за якими поступила продукція та дата надходження її на склад отримувача, а при доставці продукції постачальником та при відпуску продукції зі складу постачальника - номер та дата накладної або рахунку-фактури, по якому здано продукцію.
Проте, акт відбору зразків від 15.07.2014 не містить посилань на первинні документи, що супроводжували товар, з якого відібрано зразки для дослідження.
Відтак, твердження прокурора та позивача про те, що зразки, відібрані для перевірки якості товару, були відібрані саме з партії продукції, поставленої на виконання умов Договору №43/В33-2014, допустимими доказами не доведені.
Оскільки, зразки для проведення дослідження, за результатами якого складено висновок ДП «Укрметртестстандарт» №UA1.003.ТС38.002-2014, були відібрані з порушенням положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25 квітня 1966 року, то, як наслідок, висновок ДП «Укрметртестстандарт» №UA1.003.ТС38.002-2014 не може бути належним та допустимими доказом порушення відповідачем умов Договору №43/В33-2014 щодо якості поставленого на виконання даного Договору товару.
Скасовуючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2015 у справі №910/2638/15-г Вищий господарський суд зазначив, що як місцевим, так і апеляційним господарським судом, не було надано належної правової оцінки даному договору, за умовами якого відповідач зобов'язаний був направляти позивачу акти приймального контролю якості товару та сертифікат якості на матеріали, що використовується, при цьому сторонами погоджено гарантійний термін протягом якого можливо пред'явити претензії щодо якості поставленого товару.
Відповідно до п. 2.5. Договору Учасник обов'язково направляє Замовнику акти приймального контролю якості товару у п'яти примірниках та сертифікат якості на матеріали, що використовуються.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів зазначає, що у ній наявні сертифікати відповідності на матеріали (тканину), однак, відсутні як докази направлення Замовнику актів приймального контролю якості товару у п'яти примірниках так і докази звернення замовника до постачальника з претензіями щодо відсутності відповідних актів.
Крім того, згідно з п. 9 Інструкції акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків, однак не пізніше чотирьох місяців з дня надходження продукції на склад одержувача, що виявив приховані недоліки, якщо інші терміни не встановлені обов'язковими для сторін правилами.
У відповідності до п. 15 Інструкції вибіркова (часткова) перевірка якості продукції з поширенням результатів перевірки якості будь-якої частини продукції на всю партію допускається у випадках, коли це передбачено стандартами, технічними умовами, Особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами або договором.
Пунктом 16 Інструкції визначено, що при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що надійшла, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, кресленням, зразкам (еталонам) договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (пункт 14 цієї Інструкції), одержувач зупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, у якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при прийманні дефектів. Одержувач зобов'язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення її якості та змішування з іншою однорідною продукцією.
Обов'язковість складання акта на підтвердження факту поставки недоброякісного товару передбачена і п.7.4 Договору. Положеннями цього пункту Договору також визначено, що у випадку відмови від підпису акту однією із сторін договору, запис про таку відмову зазначається в акті і підписується відповідно другою із сторін договору. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п'яти робочих днів з дня отримання документа щодо невідповідної якості товару.
З аналізу наведених норм та положень Договору слідує, що при виявлені товару неналежної якості замовник за договором повинен здійснити певні дії, зокрема, скласти та направити на адресу учасника за договором відповідний акт, призупинити прийняття товару, повернути неякісний товар для його заміни, не зараховуючи неякісний товар до загального обсягу поставки.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази про виклик позивачем повноважних спеціалістів відповідача для приймання товару по якості або інших дій, передбачених чинним законодавством України.
Суд також відзначає, що зразки для проведення дослідження, за результатами якого ДП «Укрметртестстандарт» складено Висновок №UA1.003.ТС38.002-2014, який, як вказує прокурор, підтверджує факт поставки позивачу всієї партії (9700 комплектів) неякісного товару, були відібрані 15.07.2014.
В свою чергу, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що поставка товару - Костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп-Стоп) у загальній кількості 9700 комплектів відбувалась частинами (партіями). Перша частина товару була поставлена 03.07.2014 у кількості 300 штук (загальною вартістю 200520,00 грн.), що підтверджується видатковою накладною №РН-0000140 від 03.07.2014.
Решта товару (костюми у кількості 9400 комплектів) була поставлена у період з 16.07.2014 по 27.10.2014 (тобто після дати складання акта відбору зразків), що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, а саме: № РН-0000159 від 16.07.2014, № РН-0000155 від 17.07.2014, № РН-0000162 від 22.07.2014, № РН-0000166 від 25.07.2014, № РН-0000170 від 29.07.2014, № РН-0000172 від 30.07.2014, № РН-0000173 від 01.08.2014, № РН-0000179 від 01.08.2014, № РН-0000183 від 04.08.2014, № РН-0000188 від 05.08.2014, № РН-0000189 від 05.08.2014, № РН-0000193 від 11.08.2014, № РН-0000197 від 13.08.2014, № РН-0000198 від 15.08.2014, № РН-0000211 від 19.08.2014, № РН-0000214 від 26.08.2014, № РН-0000216 від 26.08.2014, № РН-0000226 від 03.09.2014, № РН-0000247 від 17.09.2014, № РН-0000258 від 22.09.2014, № РН-0000298 від 01.10.2014, № РН-0000322 від 08.10.2014, № РН-0000341 від 13.10.2014, № РН-0000382 від 27.10.2014.
Не зважаючи на ту обставину, що висновок №UA1.003.ТС38.002-2014 із зазначенням про невідповідність продукції вимогам державних стандартів (в тому числі ТУ У 14.1-00034022-001:2014) був складений ДП «Укрметртестстандарт» 05.09.2014, після цієї дати позивачем не було зупинено прийняття товару та без будь-яких зауважень прийнято 2900 одиниць відповідної партії товару згідно видаткових накладних № РН-0000247 від 17.09.2014, № РН-0000258 від 22.09.2014, № РН-0000298 від 01.10.2014, № РН-0000322 від 08.10.2014, № РН-0000341 від 13.10.2014, № РН-0000382 від 27.10.2014.
Вищевказані видаткові накладні підписані представниками позивача без зауважень, а з матеріалів справи вбачається, що протягом поставки товару акти на виконання умов п.7.4 Договору або вимог Інструкції сторонами не складались, подальша прийомка продукції не зупинялась, вимог щодо заміни товару не висувалось.
Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зразки для проведення дослідження, за результатами якого складено висновок ДП «Укрметртестстандарт» №UA1.003.ТС38.002-2014, були відібрані з порушенням укладеного між сторонами Договору та положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю №П-7 від 25 квітня 1966 року, а тому такий висновок не може бути належним та допустимими доказом порушення відповідачем умов Договору щодо якості поставленого товару.
Більш того, зразки продукції для дослідження відбирались, як стверджує прокурор, лише з частини товару - у кількості 300 комплектів, а не з усієї партії поставленого товару (у кількості 9700 комплектів). Положень, які у відповідності до п.15 Інструкції є підставою для поширення результатів перевірки якості даної частини продукції на всю партію товару прокурором та позивачем не наведено, а судом не встановлено.
Акт про поставку недоброякісного товару, як того вимагають положення п.7.4 Договору, позивачем не складався та подальша прийомка продукції не зупинялась.
Отже, з огляду на те, що належних та допустимих доказів на підтвердження факту недоброякісності поставленого відповідачем товару (костюм (куртка і штани) польовий (тк. Ріп - стоп) ТУ У 14.1-00034022-001:2014 в кількості 9700 комплектів (лот 2) прокурором та позивачем не надано, а також враховуючи, що в ході поставки відповідного товару позивачем не було вчинено жодних дій, здійснення яких передбачено умовами Договору та положеннями Інструкції у разі виявлення недоброякісного товару (складання акту, зупинення приймання продукції тощо), у задоволенні вимог прокурора про застосування до відповідача відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20% вартості товару в порядку п.7.4 Договору правомірно відмовлено судом першої інстанції.
У свою чергу, відсутність актів приймайльного контролю якості товару, передбаченого п. 2.5. Договору, не звільняє позивача та прокуратуру від обов'язку доведення факту невідповідності поставленого товару вимогам Договору.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Командира військової частини 3078 Національної гвардії України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2016 року по справі № 910/2638/15-г залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/2638/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя К.В. Тарасенко
Судді О.В. Тищенко
А.І. Тищенко
Судове рішення № 62177269, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 28.09.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/2638/15-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: