Постанова № 62177210, 18.10.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2016 року Справа № 904/4541/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Дарміна М.О., Антоніка С.Г.

при секретарі: Ситниковій М.Ю.

Представники сторін:

позивача ОСОБА_1, дов. № 299-4016 від 31.12.2014р.;

відповідача не з`явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 року по справі № 904/4541/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь», м.Дніпро

про стягнення 75 544,36 грн.

В судовому засіданні 06.09.2016р. була оголошена перерва до 18.10.2016р. (ст.77 ГПК України).

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016р. по справі № 904/4541/16 (суддя Рудовська І.А.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь», м.Дніпро про стягнення 75 544,36 грн. позов було задоволено частково, стягнено з відповідача на користь позивача 25 186,74 грн. пені, 1717,28 грн. 3% річних, 490,75 грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено (а.с.103-105).

Рішення господарського суду мотивовано в частині задоволення позову фактом порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань зі своєчасної оплати поставленого товару, в частині відмови в задоволенні позовних вимог невірним розрахунком позивачем пені та 3% річних; в якості норм матеріального права господарський суд послався на ст.ст.525, 526, 530, 548, 549, 610, 625 ЦК України, ст.ст.193, 199 Господарського кодексу України.

Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, його оскаржив в апеляційному порядку позивач по справі Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів», посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права при його прийнятті, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

- господарським судом був взятий до уваги контррозрахунок відповідача щодо нарахованих сум штрафних санкцій, проте, як судом, так і відповідачем в акті звірки взаємних розрахунків № 12875 від 12.03.2016р. не були взяті до уваги корегуючи рахунки з індексом АК, які виставлялись «постачальником» (позивачем) «покупцю» (відповідачу) при зміні курсу валюти на день оплати рахунку;

- також, враховуючи позицію відповідача щодо хронологічного зарахування здійснених оплат, позивач вказує на те, що між рахунком № 200397 від 11.06.2015р. та № 200869 від 03.07.2015р. відповідачу виставлялись рахунки № 200755 від 25.06.2015р. та № 200756 від 26.06.2015р., які були оплачені платіжними дорученнями від 23.10.2015р. та 02.11.2015р., у рішенні господарського суду надано пояснення щодо зменшення нарахованих санкцій по рахунку № 200869 від 03.07.2015р., але не обґрунтовано часткове задоволення позову по рахунку № 201002 від 03.07.2015р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.07.2016р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до розгляду колегією суддів у складі: ОСОБА_2 (головуючий, доповідач), ОСОБА_3, ОСОБА_4 та призначено до розгляду на 06.09.2016р. (а.с.110).

Розпорядженням керівника апарату суду від 05.09.2016 року № 1184/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи в звязку з відпусткою судді Кузнецової І.Л.

Для розгляду справи, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2016р., обрано колегію суддів у складі: ОСОБА_2 (головуючий, доповідач), ОСОБА_5, ОСОБА_4

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 06.09.2016р. справу прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів (а.с.133).

В судовому засіданні 06.09.2016р. була оголошена перерва до 18.10.2016р. (а.с.136).

Розпорядженням керівника апарату суду від 17.10.2016 року № 1473/16 призначено повторний автоматизований розподіл справи в звязку з відпусткою судді Дмитренко Г.К.

Для розгляду справи, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2016р., обрано колегію суддів у складі: ОСОБА_2 (головуючий, доповідач), ОСОБА_4, ОСОБА_6

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.10.2016р. справу прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів (а.с.185).

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечував, посилався на відповідність оскаржуваного рішення вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, зазначаючи, що позивач в позові визначив перелік оплачених в неналежний строк поставок, але не доводить ні в позові, ні в апеляційній скарзі, які саме платежі зараховуються до оплати спірних поставок; при цьому відповідно до закону, якщо в графі «призначення платежу» відсутні посилання на дату та номер рахунку, погашення заборгованості має здійснюватись в хронологічному порядку, починаючи з такої, що виникла у найдавніший період і до повного погашення; господарським судом досліджено, що позивач не врахував оплати відповідача на суму 1 471 621,09 грн. від 23.10.2015р. та 5 725 000,00 грн. від 02.11.2015р., в зв`язку з чим був здійснений перерахунок нарахований санкцій. Крім того, відповідач зазначає, що в добровільному порядку виконав рішення господарського суду та сплатив за платіжним дорученням № 02 від 26.07.2016р. 27 394,77 грн. присуджених до стягнення штрафних санкцій, копію якого долучив до відзиву на апеляційну скаргу (а.с.130).

03.10.2016р. до суду апеляційної інстанції надійшли пояснення скаржника, в яких останній зазначив, що умови оплати обумовлені сторонами у специфікаціях до договору, у випадках коливання курсу національної валюти до долару США на дату зарахування грошових коштів на рахунок «постачальника» «покупцю» виставлявся коригуючий рахунок з індексом АК; всього з початку дії договору відповідачу було передано для оплати 18 основних рахунків та 18 коригуючих рахунків; оплати відповідачем здійснювались без посилання на рахунок, отже, зараховувались позивачем в хронологічному порядку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін в судових засіданнях 06.09.2016р., 18.10.2016р., перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» («постачальник» за договором, позивач по справі, скаржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь» («покупець» за договором, відповідач по справі) був укладений договір поставки № 151001/1406481, відповідно до предмету якого «постачальник» зобов'язався поставити та передати у власність «покупця», а «покупець» прийняти та оплатити згідно п.3.4 договору феросплави (далі - товар), протягом строку з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, на умовах, в кількості та строки, зазначені у специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною його частиною (п. 1.1 р.1 договору (а.с.12-17)).

Пунктами 2.1-2.4 р.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах СРТ, залізнична станція Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці; «постачальник» за письмовою вимогою «покупця» протягом 3-х днів з дати поставки товару з заводу, повідомляє електронним або факсимільним зв`язком кількість та найменування відвантаженого «покупцю» товару, номер договору, номери транспортних документів; датою поставки товару та переходу права власності, шляхом поставки залізницею, є дата штемпеля на залізничній накладній станції вантажовідправника; «постачальник» приймає на себе зобов'язання з організації та оплати транспортування і супроводження товару; «постачальник» несе ризик випадкової втрати та/ або пошкодження товару до моменту прибуття товару на залізничну станцію Нижньодніпровськ, Придніпровської залізниці, що підтверджується штемпелем залізничної станції на залізничній накладній; «покупець» зобов'язаний протягом 2 робочих днів з дати прибуття товару, направити безпосередньо факсимільним та/або електронним зв'язком, з подальшою відправкою кур'єрською поштою на адресу «постачальника», засвідчену «покупцем» копію залізничної накладної зі штемпелем залізничної станції Нижньодніпровськ, Придніпровської залізниці; при поставці товару автотранспортом датою поставки вважається дата передання товару «покупцю» (найнятому ним перевізнику) на складі вантажовідправника, зазначена у накладній на відпуск товару; моментом переходу права власності на товар є дата поставки товару. Всі умови, не обумовлені текстом цього договору, будуть розумітися у відповідності до умов «Інкотермс-2010».

Пунктами 3.1, 3.4-3.7 р.3 договору сторони передбачили, що формування ціни товару, який поставляється за специфікацією, відбувається на підставі даних «CRU Bulk Ferroalloy Monitor» інформаційно-аналітичного агентства «CRU»; основою для формування ціни є spot ціна в доларах США на західноєвропейських ринках феросплавів (WE spot, доларів за базову тону) за місяць; ціна товару за 1 базову тону на наступний місяць формується за формулами, наведеними у п.п.3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 договору; «покупець» здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок «постачальника» протягом 120 календарних днів з дати поставки товару; «постачальник» повідомляє «покупця» про дату поставки товару шляхом передання безпосередньо електронним чи факсимільним зв'язком наступних документів: рахунку «постачальника», копій залізничних квитанцій, сертифікатів якості, у відповідності до п. 3.7 цього договору; «покупець» гарантує «постачальнику» своєчасну оплату у відповідності з графіком оплати; в разі прострочення оплати, «постачальник» залишає за собою право зупинити відвантаження на адресу «покупця» до повного погашення заборгованості; при цьому штрафні санкції згідно п.7.7 по відношенню до «постачальника» застосовуватись не будуть; вартість відвантаженого товару в специфікації визначається у національній валюті України з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством України; оплата товару здійснюється в національній валюті України. Оплата буде здійснюватись на розрахунковий рахунок «постачальника» № 26008057009082 в ПАТ КБ «Приватбанк», 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, МФО 305299; датою платежу є дата зарахування грошових коштів на рахунок «постачальника»; при перерахуванні коштів на рахунок «постачальника» «покупець» зобов`язаний зазначити: «Оплата товару по договору № 151001/1406481 від 10.12.2014р., рахунок-фактура №__ від __.__.2015»; відповідний рахунок-фактура надсилаються «покупцю» шляхом факсимільного та/або електронного зв`язку.

Пунктом 7.6 р.7 договору сторони визначили, що у випадку порушення «покупцем» строків оплати за поставлений товар, вартість якого розрахована згідно п.5 специфікацій цього договору, «покупець» сплачує «постачальнику» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у відповідному періоді, за кожний день прострочення оплати.

Пунктом 8.6 р.8 договору встановлено, що даний договір набирає чинності з 01 січня 2015 року і діє до 01 квітня 2016 року; закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання взятих на себе зобов'язань за договором

Також між сторонами були узгоджені та підписані наступні специфікації:

- 03.06.2015р. специфікація № 6 (з урахуванням додаткової угоди № 2/1503188 від 17.06.2015р.), відповідно до якої позивач мав поставити відповідачу феросилікомарганець МнС17 у кількості 427 базових тон (+/-5%) за ціною 20 725,89 грн. за одну базову тону, на загальну суму 10 619 946,04 грн. (разом з НДС 1 769 991,01 грн.) зі строком поставки у червні 2015 року (а.с.18-19);

- 01.07.2015р. специфікація № 7, відповідно до якої позивач мав поставити відповідачу феросилікомарганець МнС17 у кількості 507 базових тон (+/-5%) за ціною 20 058,51 грн. за одну базову тону, на загальну суму 12 203 597,48 грн. (разом з НДС 2 033 932,91 грн.) зі строком поставки у липні 2015 року (а.с.20);

- 03.08.2015р. специфікація № 8, відповідно до якої позивач мав поставити відповідачу феросилікомарганець МнС17 у кількості 290 базових тон (+/-5%) за ціною 19 741,39 грн. за одну базову тону, на загальну суму 6 870 003,72 грн. (разом з НДС 1 145 000,62 грн.) зі строком поставки у серпні 2015 року (а.с.21).

Докази визнання недійсними, розірвання, внесення будь-яких інших змін в встановленому законом порядку до договору поставки № 151001/1406481 від 10.12.2014р., відсутні в матеріалах справи, не надавались сторонами, зокрема, і скаржником в ході розгляду справи в судах обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар, визначений в специфікаціях:

- 11.06.2015р. за залізничними накладними №№ 47003116, 47003165 на суму 3 615 507,16 грн. (з ПДВ) на оплату якої був виписаний рахунок № 200393 від 11.06.2015р. (а.с.22-24);

- 11.06.2015р. за видатковою накладною № 004654 на суму 1 072 191,74 грн. (з ПДВ) на оплату якої був виписаний рахунок № 200397 від 11.06.2015р. (а.с.25-26);

- 03.07.2015р. за залізничними накладними №№ 47767249, 47767272, 47767264, 47767256 на суму 6 954 847,06 грн. (з ПДВ) на оплату якої був виписаний рахунок № 200869 від 03.07.2015р. (а.с.27-31);

- 13.07.2015р. за залізничними накладними №№ 45092921, 45092855, 45092897 на суму 4 955 575,26 грн. (з ПДВ) на оплату якої був виписаний рахунок № 201002 від 13.07.2015р. (а.с.32-35);

- 08.08.2015р. за залізничними накладними № 45991171, на суму 6 830 441,96 грн. (з ПДВ) на оплату якої був виписаний рахунок № 201372 від 08.08.2015р. (а.с.36-38).

Всього було поставлено товару на загальну суму 23 428 563,18 грн.

Зазначений товар отриманий відповідачем без будь-яких зауважень щодо якості, кількості, вартості, товару.

Докази направлення рахунків поштою (реєстри поштових відправлень з відмітками пошти) на адресу відповідача містяться в матеріалах справи (а.с.43-57).

Відповідач по справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Металургійний завод «Дніпросталь», м.Дніпро - свої договірні зобов`язання по оплаті поставленого товару виконав, що підтверджується довідкою позивача (а.с.74), але оплати здійснив з порушенням строків, встановлених договором, в зв`язку з чим, 11.01.2016р. позивач листом № 212-7578/4016 звернувся до відповідача з претензією про сплату 70 722,38 грн. нарахованої пені та 4 821,98 грн. 3% річних, всього 75 544,36 грн. (а.с.39-42). Зазначена претензія отримана відповідачем, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.42).

14.06.2015р. відповідач надав до господарського суду контр розрахунок штрафних санкцій, в якому зазначив, що позивачем не враховані дві оплати, здійснені 23.10.2015р. та 02.11.2015р.; крім того, оскільки в платіжних дорученнях відсутні посилання на конкретні рахунки зарахування оплат повинно здійснюватись в хронологічному порядку; також відповідачем наданий підписаний між сторонами станом на 12.03.2016р. акт звірки взаємних розрахунків станом з 01.01.2015р. по 11.03.2016р. (а.с.79-80).

Згідно з частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Зазначена стаття повністю кореспондується зі ст.265 Господарського кодексу України.

Статтею 692 ЦК України встановлено обовязок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України регламентовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України регламентовано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.

Частиною 3 ст.549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 т.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.691 ЦК України регламентовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Враховуючи, що товар був отриманий відповідачем без будь-яких зауважень, відповідно до договору, специфікацій строк оплати товару протягом 120 календарних днів з моменту поставки товару, рахунки були передані відповідачу, тобто оплати мали бути здійснені 09.10.2015р. по рахункам №№ 200393, 200397, 31.10.2015р. по рахунку № 200869, 10.11.2015р. по рахунку № 201002 та 06.12.2015р. по рахунку № 201372, відповідач за товар розрахувався 13.10.2015р. по рахункам № 200393 та № 200397 (з простроченням 3 дні), 23.10.2015р. та 02.11.2015р. по рахунку № 200869 (відсутнє прострочення, оскільки відповідачем оплачено поставку наступного дня за днем її оплати згідно договору, тому відповідно до п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р. день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, отже, штрафні санкції не нараховуються), 04.11.2015р. та 06.11.2015р. по рахунку № 201002 (відсутнє прострочення) та 08.12.2015р. по рахунку № 201372 (прострочення 1 день), то господарським судом обґрунтовано задоволено позов частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 25 186,74 грн. пені та 1717,28 грн. 3% річних.

Щодо доводів скаржника про існування рахунків № 200755 від 25.06.2015р. та № 200756 від 26.06.2015р., які виставлялись відповідачу між рахунком № 200397 від 11.06.2015р. та № 200869 від 03.07.2015р. та були оплачені у спірний період 23.10.2015р. та 02.11.2015р., то вони не приймаються, оскільки не є предметом спору по цій справі.

Щодо доводів скаржника про існування коригуючих рахунків з індексом АК, які виставлялись «постачальником» (позивачем) «покупцю» (відповідачу) при зміні курсу валюти на день оплати рахунку та не були враховані відповідачем в акті звірки, то вони не приймаються, оскільки умовами договору не передбачений обов`язок відповідача щодо оплати товару в залежності від зміни курсу долару США, а зазначено лише про необхідність формування ціни за курсом НБУ на дату складення специфікації. Отже, а ні умовами договору, а ні законом не передбачений обов`язок відповідача сплачувати коригуючи рахунки, тому доводи скаржника в цій частині апеляційної скарги не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом з урахуванням вищенаведених приписів ст.ст.691, 692 ЦК України.

Решта доводів, викладених у апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведеної правової оцінки обставин, матеріалів справи, здійсненої на підставі закону.

За цих обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні господарського суду від 11.07.2016р. відповідають вимогам закону, матеріалам, обставинам справи, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не можуть бути підставами скасування або зміни постановленого судового рішення, правові підстави задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів», м.Нікополь Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2016 року у справі № 904/4541/16 - залишити без змін.

Справу повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.10.2016р.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя М.О. Дармін

СуддяС.Г. Антонік