Рішення № 62177138, 20.10.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" жовтня 2016 р.Справа № 924/921/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 12709,32 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю від 19.11.2015 р.

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 16946,12 грн., з яких 10500,00 грн. заборгованості з виплати винагороди (роялті) за використання в комерційній діяльності музичних творів на підставі договору №КБР-72/01/13 від 03.01.2013 р., а також 4236,80 грн. інфляційних нарахувань, 467,56 грн. 3% річних, 1741,76 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язку зі сплати передбаченої договором винагороди, положення ст. ст. 526, 610, 612, 625, ст. 193, 230-232 ГК України.

Позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 10500,00 грн. основного боргу, 467,56 грн. 3% річних, 1741,76 грн. пені, всього 12709,32 грн.

Дана заява не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України та приймається судом.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та ЄДРЮО, ФОП та ГФ. Ухвали суду від 20.09.2016 р., 29.09.2016 р., 11.10.2016 р. повернуті на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку - "за закінченням терміну зберігання", "за зазначеною адресою не проживає". При цьому судом враховуються положення ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

03.01.2013 р. між приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (УЛАСП), що здійснює колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права та суміжних прав відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права", та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (користувач) укладено договір №КРБ-72/01/13 (далі - договір), відповідно до якого УЛАСП є організацією, що має повноваження надавати дозвіл (невиключне право) на використання

в комерційній діяльності музичних творів, в тому числі усіх необхідних майнових прав для їх використання, що використовуються, та здійснювати збір винагороди (роялті) за таке використання на підставі Свідоцтва про реєстрацію в якості організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України за

№19/2011 від 24 січня 2011 року.

Сторони погоджуються, що укладають даний договір з метою забезпечення здійснення єдиних виплат за використання в комерційній діяльності музичних творів, що сприятиме поліпшенню захисту об'єктів авторського та суміжного права на території України, а також полегшенню організації виплат роялті суб'єктам авторського та суміжного права.

Користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів (далі - твори), а УЛАСП надає користувачу, на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключне право) на таке використання, в тому числі усіх необхідних майнових прав для використання творів, а також здійснює збір винагороди (роялті). Користувач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП, відповідно до даного договору та закону (п. 2.1 договору).

За умовами п. 2.3 договору користувач зобов'язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), узгоджену сторонами у відповідних додатках до цього договору, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж, після чого надати УЛАСП акт про виплату роялті згідно з п. 2.5 даного договору. Не зважаючи на дату укладання договору, користувач здійснює виплату винагороди за весь місяць (календарний період), в якому було укладено договір. Платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього договору.

Користувач зобов'язується не пізніше 20-ого числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати УЛАСП звіт про використані твори за формою, наведеною у додатку №3 до даного договору, якщо інше не встановлено в додатках до цього договору (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору сторони підтверджують сплату та збір винагороди (роялті) шляхом підписання щоквартального акту про виплату роялті. У разі необхідності підтвердження виплати винагороди (роялті) щомісячно обов'язок щодо складання відповідного акту покладається на користувача.

Пунктом 2.6 договору передбачено, що у разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання по договору УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення.

У разі затримки платежів, УЛАСП має право, але не зобов'язаний, визначити розмір заборгованості та штрафних санкцій, виходячи з приписів Постанов №№ 71, 72 КМ України від 18.01.2003 р.

Згідно з п. 2.9 договору у разі невиконання умов договору користувачем, УЛАСП залишає за собою право звернутися до суду з позовом про примусове стягнення роялті, пені, надання звітів, іншої документації, зазначеної в даному договорі, та сплати штрафу.

За умовами п. 3.3 договору користувач зобов'язується протягом п'яти днів письмово повідомити УЛАСП про припинення використання творів в закладах користувача, зазначених у відповідних додатках до цього договору. В разі несвоєчасного повідомлення про настання таких обставин користувач зобов'язується сплатити винагороду, узгоджену сторонами у відповідних додатках, у повному обсязі і за весь період.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.01.2014 р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань до їх повного виконання (п. 5.1 договору).

Сторони у п. 5.2 договору домовились, що у випадку, якщо жодна з сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії договору протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1 дати припинення дії договору, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах. Таке повідомлення має бути надіслане засобами поштового зв'язку (рекомендованим листом), при цьому належним доказом повідомлення є квитанція відділу поштового зв'язку із зазначенням, вказаних в цьому договорі поштових реквізитів сторони, на адресу якої направлено листа.

Доказів про припинення дії договору в порядку, визначеному п. 5.2 договору, суду не подано.

Відповідно до п. 5.4 договору він є підставою для здійснення розрахунків. Розрахунки здійснюються з формулюванням: "Виплата винагороди (роялті) за (календарний місяць) згідно договору № (номер договору)

від (дата підписання договору). Без ПДВ".

Також у п. 5.5 договору сторони домовились, що всі зміни та додатки до даного договору мають юридичну силу та є його невід'ємними частинами, якщо вони укладені у письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Договір підписаний сторонами, скріплений відтиском печатки позивача.

Крім того, 03.01.2013 р. сторонами підписано додаток №1 до договору, в якому визначений заклад, в якому користувач здійснює використання творів, та додаток №2, в якому сторонами погоджено розмір щомісячної винагороди (роялті) за використання творів, а саме: загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності договору становить 300,00 грн. Зазначена сума щомісячно перераховується користувачем на рахунок УЛАСП відповідно до умов договору. Також сторонами погоджено, що виплата винагороди проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.

У зв'язку з несплатою відповідачем передбаченої договором №КБР-72/01/13 від 03.01.2013 р. винагороди (роялті) за використання музичних творів, позивач звернувся до суду з позовом (враховуючи заяву від 20.10.2016 р.) про стягнення з відповідача 10500,00 грн. заборгованості за період жовтень 2013 р. - серпень 2016 р., 467,56 грн. 3% річних, 1741,76 грн. пені.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між сторонами було укладено договір №КБР-72/01/13 від 03.01.2013 р., згідно з яким відповідач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів, а позивач надає йому, на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключне право) на таке використання, в тому числі, усіх необхідних майнових прав для використання творів, а також здійснює збір винагороди (роялті). Відповідач зобов'язується виплачувати винагороду (роялті) УЛАСП, відповідно до даного договору та закону (п. 2.1 договору).

Відповідно до умов договору сторони узгодили обов'язок користувача (відповідача) перерахувати на поточний рахунок УЛАСП винагороду (роялті), визначену у відповідних додатках до цього договору (300 грн. щомісячно), не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до початку місяця, за який здійснюється платіж, після чого надати УЛАСП акт про виплату роялті згідно з п. 2.5 даного договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач своєчасно та в повному обсязі винагороди, передбаченої договором, повністю не сплатив, утворивши заборгованість в сумі 10500,00 грн. за період жовтень 2013 р. -серпень 2016 р.

Враховуючи зазначені положення законодавства та обставини справи, суд доходить висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 10500,00 грн. боргу заявлена обґрунтовано, а тому підлягає задоволенню. Доказів про сплату боргу, зокрема, актів про виплату роялті, як передбачено п. 2.5 договору, та доказів, які би спростовували позовні вимоги, суду не подано.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач також просить стягнути з відповідача 467,56 грн. 3% річних згідно з поданими розрахунками.

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків 3% річних, суд зазначає, що позивачем при розрахунку 3% річних неправильно взято за дільник 365 днів в 2016 р., оскільки 2016 рік, який частково охоплюється нарахуваннями, налічує 366 днів. Тому при перерахунку 3% річних суд вважає правомірним нарахування 3% річних в сумі 467,10 грн. У решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних необхідно відмовити.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1741,76 грн. пені,

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 2.6 договору погоджено, що у разі прострочення користувачем виконання грошового зобов'язання по договору, УЛАСП має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожен день такого прострочення.

Проаналізувавши подані розрахунки пені, суд доходить висновку, що правомірним є нарахування відповідачу пені в розмірі 1740,47 грн., оскільки позивачем при нарахуванні пені неправильно взято за дільник 365 днів в 2016 р., оскільки 2016 рік, який частково охоплюється нарахуваннями, налічує 366 днів. Тому в задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення пені потрібно відмовити.

Враховуючи вищенаведене, положення ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 10500,00 грн. основного боргу, 467,10 грн. 3% річних, 1740,57 грн. пені. У решті позовних вимог необхідно відмовити.

Доказів, які би спростовували позовні вимоги, суду не подано.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький про стягнення 12709,32 грн. заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) на користь приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, оф. 1016 (код 37396233) 10500,00 грн. (десять тисяч п'ятсот гривень 00 коп.) основного боргу, 467,10 грн. (чотириста шістдесят сім гривень 10 коп.), 3% річних, 1740,57 грн. (одну тисячу сімсот сорок гривень 57 коп.) пені, 1377,82 грн. (одну тисячу триста сімдесят сім гривень 82 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Повне рішення складено 21.10.2016 р.

СуддяВ.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (вул. Євгена Сверстюка, 23, оф. 1016, м. Київ, 02002), 3 - відповідачу (АДРЕСА_2, 29000). 3. - рек. з пов. про вруч.