Ухвала суду № 62176881, 17.10.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"17" жовтня 2016 р. Справа № 922/6403/15

вх. № 6403/15

Суддя господарського суду: Добреля Н.С.

при секретарі судового засідання: Сланова М.Ю.

розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергомех" на бездіяльність Жовтневого ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області (вх. № 246 від 08.08.2016 року) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергомех" м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод"

про стягнення заборгованості

за участю:

представника стягувача (скаржника) - ОСОБА_1 за довіреністю від 08.09.2016 року;

представника боржника - не з'явився

представника Жовтневого ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області -ОСОБА_2 за довіреністю від 09.09.2016 року.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області знаходилась справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергомех" м. Харків до Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод", м. Харків про стягнення заборгованості за договорами на виконання робіт № 2 від 07.02.2014 року, № 3 від 12.02.2014 року, № 4 від 12.02.2014 року та № 9 від 15.05.2014 року в частині оплати в сумі 122725,20 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2016 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський канатний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергомех" 745,47 грн. 3% річних, 1961,00 грн. інфляційних втрат за договором № 2 від 07.02.2014 року; 40998,00 грн. заборгованості, 1169,00 грн. 3% річних, 17342,15 грн. інфляційних втрат за договором № 3 від 12.02.2014 року; 32114,80 грн. заборгованості, 1311,00 грн. 3% річних, 17586,00 грн. інфляційних втрат за договором № 4 від 12.02.2014 року, 197,00 грн. 3% річних, 4963,00 грн. інфляційних втрат за договором № 9 від 15.05.2014 року та 1775,81 грн. витрат зі сплати судового збору. В частині стягнення 3% річних в сумі 31,53 грн. за договором № 2 від 07.02.2014 року, 5060,00 грн. пені та інфляційних втрат в сумі 409,85 грн. за договором № 3 від 12.02.2014 року в задоволенні позову відмовлено.

19.02.2016 року на виконання вищезазначеного рішення господарським Харківської області було видано відповідний наказ.

19.08.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Енергомех" звернулось до господарського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність Жовтневого ВДВС ХМУЮ щодо невиконання наказу господарського суду Харківської області від 19.02.2016 року (вх. № 257).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.08.2016 року прийнято скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергомех" на бездіяльністьЖовтневого ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області (вх. № 246 від 08.08.2016 року) до розгляду. Розгляд призначено на "12" вересня 2016 р.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 12.09.2016 року представник Жовтневого ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області надав клопотання (факс, вх. № 29888) про відкладення розгляду скарги, у зв`язку зі перебуванням державного виконавця в іншому судовому засіданні в Київському районному суді міста Харкова.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.09.2016 року розгляд скарги було відкладено на 10.10.2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 30.09.2016 року від представника Жовтневого ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх. № 32207), у зв`язку із перебуванням державного виконавця у щорічній відпустці.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 10.10.2016 року від представника стягувача супровідним листом (вх. № 33364/16) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.10.2016 року розгляд справи було відкладено на 17.10.2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 17.10.2016 року представник стягувача надав документи для долучення до матеріалів справи (вх. № 34018).

Через канцелярію господарського суду Харківської області 17.10.2016 року представник Жовтневого ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області надав відзив на скаргу (вх. № 34016), в якому проти скарги заперечує, посилаються на те, що старшим державним виконавцем було здійснено усі необхідні виконавчі дії для примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 19.02.2016 року.

Представник стягувача в судовому засіданні 17.10.2016 року підтримав скаргу на бездіяльність Жовтневого ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області, просив суд її задовольнити.

Представник боржника в судове засідання 17.10.2016 року не з`явився, пояснень стосовно скарги не надав, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулось на адресу суду з відміткою про вручення.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В обґрунтування своєї скарги, стягувач посилається на те, що Жовтневим ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області не здійснюються виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 922/6403/15. У зв`язку з чим стягувач звернувся до начальника Жовтневого ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області зі скаргою на бездіяльність при здійсненні виконавчих дій, проте відповіді на скаргу не отримав.

Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКТБ" про визнання дій державного виконавця незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги та заперечень проти неї, суд встановив наступне.

26.02.2016 року на адресу Жовтневого ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області надійшла заява стягувача про прийняття наказу господарського суду Харківської області до виконання.

04.03.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як зазначає державний виконавець Жовтневого ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області при перевірці матеріалів виконавчого провадження встановлено, що постанови про відкриття виконавчого провадження не направлені належним чином сторонам виконавчого провадження, про що на ім`я начальника відділу підготовлено доповідну записку.

15.09.2016 року на адресу сторін виконавчого провадження направлено постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом.

23.09.2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення про заборони на його відчуження. Відповідні відомості внесені до реєстру обтяжень рухомого та нерухомого майна.

Крім того, при перевірці автоматизованої системи "Автомобіль" встановлено, що за боржником зареєстровані наступні транспортні засоби, а саме:

- марка: ГАЗ Модель: 2410. Тип АТМ: Легковий. Кузов: Легковий Седан-В. ОСОБА_3: Сірий. Рік випуску: 1973. ДНЗ: 9009ХАБ.

- марка УАЗ Модель: 330301. Тип АТМ: Вантажний. Кузов: Бортовий Малотонаж.-ОСОБА_3: Зелений. Рік випуску: 1988. ДНЗ: 5276 ХАС.

Постановою державного виконавця від 13.10.2016 року транспортні засоби боржника оголошені у розшук.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів за боржником не зареєстровані об`єкти нерухомого майна.

Згідно відповідей від 09.03.2016 року та від 15.09.2016 року Державної податкової служби України, за боржником відсутні відкриті рахунки у банківських установах.

За таких обставин, з урахуванням матеріалів виконавчого провадження, наявних в матеріалах справи, суд зазначає, що державним виконавцем здійснювались виконавчі дії з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 922/6403/15.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч. 2-4 статті 13 Закону України № 2453 Про судоустрій та статус суддів Судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час відкриття виконавчого провадження), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Держаний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону України "Про державну виконавчу службу", зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час відкриття виконавчого провадження) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В силу ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на час відкриття виконавчого провадження), державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі по тексту - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем було вжито всіх дій з виконання наказу по справі № 922/6403/15 від 19.02.2016 року, а саме винесено постанову про накладення арешту на майно боржника, постанову про розшук транспортних засобів боржника та продовжують вживатись заходи щодо подальшого виконання рішення суду.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, у зв'язку з чим в її задоволенні необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 25 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Енергомех" на бездіяльність Жовтневого ВДВС міста Харкова ГТУЮ у Харківській області (вх. № 246 від 08.08.2016 року) відмовити.

Суддя Добреля Н.С.

922/6403/15