ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
18 жовтня 2016 року Справа № 915/990/16
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі Косінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву кредитора: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/2, ідентифікаційний код 39554010)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет ЛТД (54000, м. Миколаїв, вул. Радянська, буд. 12-б, ідентифікаційний код 37117650)
про порушення справи про банкрутство,
за участю представників сторін:
від кредитора: не зявився,
від боржника: не зявився,
В С Т А Н О В И В:
14.09.2016 від кредитора Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява № 5496/9/14-03-10-01-04 від 12.09.2016 про порушення справи про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Таргет ЛТД у звязку з неспроможністю боржника своєчасно погасити податковий борг у сумі 682 128,78 грн., посилаючись на положення ст. ст. 10, 11, 12, 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (надалі Закон про банкрутство).
Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна на запит суду у порядку, визначеному п. 4.6. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 № 1, визначено кандидатуру арбітражного керуючого ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1В.) (свідоцтво № 866 від 24.04.2013).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2016 вказану заяву кредитора прийнято до розгляду, підготовче засідання для розгляду заяви призначено на 03 жовтня 2016 року о 15 год. 00 хв.; зобовязано надати до канцелярії господарського суду: кредитора: відомості щодо здійснення авансування грошової винагороди арбітражного керуючого згідно вимог ч. 2 ст. 115 Закону про банкрутство; боржника: статутні документи; відзив, який повинен містити: наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника; загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобовязаннями, що передбачають виплату грошей, у тому числі зі сплати податків і зборів (обовязкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику у зберігачів, депозитаріїв, утримувачів, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, повязаної із державною таємницею; докази необґрунтованості вимог заявника (за їх наявності); довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти обєктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; докази направлення відзиву заявнику; арбітражного керуючого ОСОБА_1: відповідно до ст. 114 Закону про банкрутство заяву на участь у даній справі з відомостями про арбітражного керуючого згідно положень Розділу VIII Закону про банкрутство та документами, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю (належним чином засвідчені копії: Свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), диплома (ів) про освіту; відомості щодо досвіду та показників роботи у попередніх справах; кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий в теперішній час).
22.09.2016 до господарського суду від арбітражного керуючого ОСОБА_1 надійшла заява № 27 від 20.09.2016 на участь у даній справі з доданими до неї документами.
03.10.2016 судове засідання не відбулося у звязку з перебуванням судді Адаховської В.С. на лікарняному, про що було повідомлено учасників провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою суду від 06.10.2016 підготовче засідання для розгляду заяви призначено на 18 жовтня 2016 року о 15 год. 00 хв.; зобовязано сторін забезпечити явку своїх представників у судове засідання.
18.10.2016 у судове засідання кредитор та боржник не зявились, вимог ухвали суду від 19.09.2016 не виконали, витребуваних документів не надали, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду заяви останні повідомлені належним чином (а. с. 54, 56).
Згідно положень ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали заяви кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство, дослідивши та оцінивши усі додані до заяви докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Відповідно до ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону про банкрутство заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство, суд здійснює перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також зясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні.
Кредитором заявлено до визнання грошові вимоги в сумі 682 128,78 грн.
Загальна сума податкової заборгованості боржника перед кредитором становить 682 128,78 грн. (з яких 681 451,61 грн. обовязковий платіж, 677,17 грн. штрафні санкції), що підтверджується розрахунком податкової заборгованості та доданими до заяви доказами.
На підтвердження безспірності кредиторських вимог заявник посилається на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2015 у справі № 826/5781/15 та інкасові доручення, які повернуті без виконання у звязку з відсутністю коштів на рахунках боржника.
Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня 1 378 гривень, з 1 травня 1 450 гривень, з 1 грудня 1 600 гривень.
Судом встановлена наявність безспірної кредиторської заборгованості в сумі 681 451,61 грн. (що становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати).
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство боржник юридична особа-субєкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобовязаннями, які виникли у фізичної особи у звязку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобовязання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Грошовим зобовязанням, за положенням цієї ж статті є зобовязання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобовязань відносяться також зобовязання щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів), страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобовязання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобовязань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобовязань боржника, в тому числі зобовязань щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів), страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобовязання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоровю громадян, зобовязання з виплати авторської винагороди, зобовязання перед засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобовязань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобовязаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Перевіривши обґрунтованість вимог заявника, їх безспірність, вжиття заходів для отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку, враховуючи, що вимоги не забезпечені повністю заставою майна боржника, суд вважає за необхідне визнати вимоги заявника до боржника в загальній сумі 682 128,78 грн.
Таким чином, суд встановив наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, передбачених ст. ст. 10, 16, 19, 22 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна із встановленням розміру оплати його послуг та джерел сплати.
Відповідно до ст. 19 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобовязання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоровю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобовязують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобовязаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною пятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно ст. 22 Закону про банкрутство під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Розпорядник майна фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.
Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала.
Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто пятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
Розпорядник майна зобовязаний:
розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку;
вести реєстр вимог кредиторів;
повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
вживати заходів для захисту майна боржника;
аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;
виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;
надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство;
надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;
брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів;
виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.
Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.
Повноваження розпорядника майна припиняються з дня припинення провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.
Після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про:
реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах;
створення філій та представництв;
виплату дивідендів;
проведення боржником емісії цінних паперів;
вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.
Рішення про участь боржника в обєднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших обєднаннях юридичних осіб приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна.
Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо:
відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб;
одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;
розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).
Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника.
Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.
Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.
Що стосується кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна у даній справі, то суд зазначає таке.
22.09.2016, на виконання вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 19.09.2016, від арбітражного керуючого ОСОБА_1 до суду надійшла заява № 27 від 20.09.2016 на участь у даній справі з доданими до неї документами.
Як вбачається з поданих матеріалів, арбітражний керуючий ОСОБА_1 на даний час здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 866 від 24.04.2013.
ОСОБА_1 має повну вищу освіту за спеціальністю Правознавство, кваліфікацію юриста, що підтверджується дипломом Одеського державного університету ім. Мечникова КЖ № 009936 від 01.07.1993.
Відповідальність арбітражного керуючого ОСОБА_1 застрахована договором із Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АСКО-МЕДСЕРВІС від 28.07.2016 № СО-16-1037-231 відповідно до вимог ст. 110 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Арбітражний керуючий ОСОБА_1 не є заінтересованою особою в цій справі у розумінні ст. 114 Закону про банкрутство; не здійснював раніше управління цим боржником юридичною особою; не має конфлікту інтересів.
Окрім того, в своїй заяві ОСОБА_1 повідомив про наявність досвіду та компетентності, організаційних та матеріально-технічних можливостей для виконання повноважень ліквідатора; відсутність великого навантаження у виконанні обовязків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (7 справ).
Розглянувши заяву арбітражного керуючого ОСОБА_1, суд дійшов висновку про здатність останнього належним чином виконувати передбачені Законом обовязки розпорядника майна, враховуючи відповідність кандидатури арбітражного керуючого ОСОБА_1 вимогам ст. ст. 97, 114 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, суд призначає його розпорядником майна боржника.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати пяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.
Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
Оскільки боржником суду не надано довідки про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, суд визначає розпоряднику майна грошову винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень за рахунок кредитора у відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 115 згаданого Закону.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 16 Закону про банкрутство, з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
Згідно зі ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ Таргет ЛТД здійснюватиметься господарським судом відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 17.12.2013.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 10, 11, 16, 19, 22, 23, 97, 114, 115 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. ст. 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1.Порушити провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет ЛТД (ідентифікаційний код 37117650).
2.Визнати грошові вимоги кредитора Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (ідентифікаційний код 39554010) до Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет ЛТД (ідентифікаційний код 37117650) у загальній сумі 682 128,78 грн.
3.Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до дня введення мораторію).
4.Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобовязання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
5.Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації.
6.Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоровю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобовязують боржника вчинити певні дії чи утриматись від їх вчинення.
7.Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
8.Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
9.Ввести процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет ЛТД (ідентифікаційний код 37117650) строком на сто пятнадцять календарних днів до 10 лютого 2017 року.
10.Розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво № 866 від 24.04.2013, 73000, м. Херсон, а/с 11).
11.Встановити арбітражному керуючому ОСОБА_1 оплату послуг (грошову винагороду) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в розмірі двох мінімальних заробітних плат шляхом її авансування заявником (кредитором Державною податковою інспекцією у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області).
12.Органи управління боржника не мають права до припинення процедури розпорядження майном без згоди розпорядника майна приймати рішення про:
·реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
·створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах;
·створення філій і представництв;
·виплату дивідендів;
·проведення боржником емісії цінних паперів;
·вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбавання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
·участь боржника в обєднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших обєднаннях юридичних осіб.
13.Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо:
·відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб;
·одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;
·розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладення інших значних правочинів (договорів).
14.Заборонити власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмет застави.
15.Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Таргет ЛТД (54000, м. Миколаїв, вул. Радянська, буд. 12-б, ідентифікаційний код 37117650), текст якого додається.
16.Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобовязані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
17.З моменту порушення провадження у справі про банкрутство: предявлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватись лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство; предявлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватись у випадку та порядку, передбачених цим Законом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника юридичної особи реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника юридичної особи про виділення частки майна боржника у звязку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.
18.Призначити попереднє засідання суду на 06 грудня 2016 року об 11 год. 00 хв.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою:
м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, 9 поверх.
19.Зобовязати подати до господарського суду:
-боржника: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік майна боржника із зазначенням балансової вартості та місцезнаходження, а також загальної балансової вартості майна; перелік осіб, що мають невиконані зобовязання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобовязань, терміну виконання та підстав виникнення; інші відомості що мають значення для розгляду справи; відзиви на заяви кредиторів; витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та державного реєстру обтяжень рухомого майна;
-розпорядника майна: у строк до 06.12.2016 відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів на затвердження суду; відомості та докази на підтвердження проведення інвентаризації майна боржника, яка має бути проведена не пізніше 18.12.2016; письмові відомості щодо виконання повноважень розпорядника з підтверджуючими доказами відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження.
Ухвалу про порушення справи про банкрутство надіслати: кредитору, боржнику, розпоряднику майна арбітражному керуючому ОСОБА_1 (73000, м. Херсон, а/с 11), Центральному районному суду м. Миколаєва (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12), Центральному відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1 (5 поверх)), Центру надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20), Головному територіальному управлінню юстиції у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. 8-Березня, 107).
У відповідності до ч. 13 ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.
Ухвалу може бути оскаржено у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
СуддяВ.С. Адаховська
Судове рішення № 62176490, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 18.10.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/990/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: