Рішення № 62176194, 12.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2016Справа №910/11305/16За позовом Комунального підприємства «Водоканал»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл»

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - КП «Облводоканал» ЗОР

про усунення перешкод у користуванні майном.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Гриценко О.І. (представник за довіреністю);

від відповідача - Курячий А.М. (представник за довіреністю);

від третьої особи - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про зобов'язання Відповідача усунути перешкоди у користуванні Позивачем нерухомим майном (нежитлове приміщення), розташованим за адресою вул. Урицького, 238, смт. Балабине, Запорізької області, шляхом звільнення частини даху зазначеного нежитлового приміщення, оскільки Відповідач безпідставно (за відсутності укладеного договору чи іншого майнового права) займає частину даху адміністративної будівлі, яка надана в позичку Третьою особою Позивачу.

Відповідач відзиву на позов не надав, але вимоги позову не визнав, надавши усні пояснення що наразі веде переговори про укладення нового договору щодо користування спірним майном та підписав запропонований Позивачем акт приймання передачі майна, а отже майно повернув.

Третя особа пояснень по суті спору не подала, у засідання представників не направляла. Суд приймає до уваги, що явка представників третьої особи у засідання обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило та перед судом не доведено обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні. Отже, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи та здійснює її розгляд.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі Договору від 01.10.2003 № б/н та згідно акта приймання-передачі майна від 01.10.2003 в оренді у Позивача перебувало майно Третьої особи - нежитлове приміщення по вул. Урицького, 238, смт Балабіно, Запорізької області, загальною площею 1678 кв.м., адміністративно-виробничий комплекс.

За Договором суборенди № 0803/10 від 01.03.2010 за згідно акта від 01.03.2010 Позивачем було передано ТОВ «Астеліт» (після зміни найменування - Відповідач) в суборенду частину вищевказаного адміністративно-виробничого комплексу, а саме: частину даху адміністративної будівлі літ А-3 площею 40 кв.м., на якому розміщено радіотехнічні засоби (базова станція та антенно-фідерні пристрої), за адресою вул. Урицького, 238, смт Балабіно, Запорізької області, Запорізького району.

Угодою № 4 від 30.06.2015 сторони дійшли згоди про припинення Договору оренди від 01.10.2003 № б/н та орендоване майно було повернуто Третій особі за актом від 30.06.2015.

У цей же день, між Позивачем та Третьою особою було укладено Договір позички №1 від 30.06.2015, за умовами п. 1.2 якого та відповідно до додатків №№ 1, 3 до договору, з урахуванням Додаткових угод №1 від 30.06.2015 та № 3 від 26.04.2016 Позивачу було позичено на строк до 30.09.2016 нерухоме майно, у тому числі - вищеописаний адміністративно-виробничий комплекс по вул. Урицького, смт Балабіно (пункт 48 Акту та Переліку майна, які є додатками до Договору).

Спір виник у зв'язку з заявою Позивача про чинення йому Відповідачем перешкод у користування частиною позиченого майна - частиною даху адміністративної будівлі літ А-3 площею 40 кв.м., на якому розміщено радіотехнічні засоби (базова станція та антенно-фідерні пристрої), за адресою вул. Урицького, 238, смт Балабіно, Запорізької області, Запорізького району.

За приписами ч. 2 ст. 774 ЦК України, строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Отже, у зв'язку з припиненням від 30.06.2015 на підставі угоди № 4 від 30.06.2015 Договору оренди від 01.10.2003 № б/н, відповідно до указаних норм, Договір суборенди №0803/10 від 01.03.2010 припинився з 30.06.2015 та Відповідач був зобов'язаний повернути Позивачу суборендоване майно (частину даху) за актом, чого Відповідачем фактично зроблено не було.

Суд зауважує, що підписання між сторонами Договору оренди від 01.10.2003 № б/н зворотного акта приймання-передачі майна не доводить, що фактично орендована за договором суборенди частина даху була повернута Відповідачем Позивачу, і при цьому питання відносин між Позивачем і Третьою особою, щодо підписання акта приймання-передачі, але при цьому фактичному не поверненню частини майна, є питаннями їхньої дійсності та не є предметом спору у даній справі.

Під час розгляду спору судом було встановлено попередження Позивачем Відповідача листом № 5429 (направлений 26.05.2015) про майбутнє припинення договору суборенди та направлення Позивачем Відповідачу вимоги про розірвання договору суборенди у зв'язку з припиненням дії основного договору (листа № 8063 від 31.07.2015 направлено 03.08.2016) та на підписання - екземплярів додаткової угоди про розірвання договору суборенди і акта приймання-передачі майна з суборенди (докази направлення також залучені до справи).

Однак орендоване майно з суборенди фактично повернуто не було.

Наданий Відповідачем суду у засіданні 03.10.2016 оригінал підписаного ним акта приймання-передачі майна з суборенди судом як належний доказ не приймається, оскільки з сукупного аналізу наданих сторонами доказів та пояснень вбачається, що майно з суборенди фактично повернуто не було. Це підтверджується поясненнями Відповідача, що дах від обладнання він не звільнив, оскільки вживає дій до повторного укладення договору про користування дахом, та підтверджується складеним Позивачем актом обстеження даху, який виявив, що майно Відповідача, розміщене на підставі договору суборенди, все ще наявне на даху. При цьому, відсутність підпису представника Відповідача на акті обстеження судом до уваги не береться, оскільки Позивач повідомляв Відповідача про проведення обстеження та запрошував взяти учать, але Відповідач для участі у комісії представника не направив.

За приписами ст. 827 ЦК України, за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Відповідно до п. 1.3 Договору позички №1 від 30.06.2015, майно позичалося для надання послуг з централізованого водопостачання.

За приписами ст. 833 ЦК України, користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування. Користувач зобов'язаний користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі та користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором.

Договором позички №1 від 30.06.2015 іншого не встановлено, тому Позивач є єдиним користувачем переданої йому речі - адміністративно-виробничого комплексу по вул. Урицького, смт Балабіно.

Як убачається з наданих Позивачем та не спростованих Відповідачем пояснень, перебування обладнання Відповідача на даху адміністративно-виробничого комплексу по вул. Урицького, смт Балабіно (адміністративної будівлі літ А-3 площею 40 кв.м., за адресою вул. Урицького, 238), заважає користуватися Позивачу позиченим адміністративно-виробничим комплексом у повній мірі.

Отже, на момент звернення Позивача до суду з даним позовом були порушені його права, як користувача вказаної будівлі адміністративного корпусу.

При цьому, як убачається з наявних у справі доказів та не спростованих пояснень Відповідача, хоча строк дії договору позички закінчився 30.09.2016, але майно фактично перебуває у користуванні Позивача та повернуте Третій особі не було.

Суд зауважує, що закінчення строку дії договору позички не є підставою для відмови у захисті прав Позивача, які були порушені на час звернення до суду як належного позичальника, та залишаються порушеними на час вирішення спору, також як фактичного користувача та позичальника за договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 827 ЦК України, до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

При цьому, у матеріалах справи також наявне рішення Запорізької обласної ради №7 від 05.10.2016 щодо надання Позивачу згоди на подальше продовження відносин позички щодо майна, яке було предметом Договору позички №1 від 30.06.2015, строком до 30.04.2017.

При вирішенні даного спору судом також враховано, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Отже, у ситуації, що склалась у даному спорі у справі № 910/11305/16 заявник позову мав право, принаймні, очікувати на законних підставах, що він зможе вільно користуватися позиченим йому майном, і таке очікування можна вважати - в цілях застосування положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції - складовою частиною його права власності, наданого йому як права користування за договором позички.

З огляду на наведене, та враховуючи доведеність порушення Відповідачем права користування Позивача позиченим йому майном, позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном підлягають задоволенню.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» (м. Київ, вул. Солом'янська, 11, літера «А»; ідентифікаційний код 22859846) усунути перешкоди у користуванні Комунальним підприємством «Водоканал» (м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61; ідентифікаційний код 03327121) нерухомим майном (нежитлове приміщення), розташованим за адресою вул. Урицького, 238, смт. Балабине, Запорізької області шляхом звільнення частини даху зазначеного нежитлового приміщення.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» (м. Київ, вул. Солом'янська, 11, літера «А»; ідентифікаційний код 22859846) на користь Комунального підприємства «Водоканал» (м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61; ідентифікаційний код 03327121) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.2016

Суддя Сташків Р.Б.