Ухвала суду № 62175700, 17.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.10.2016Справа № 910/26023/15

За скаргою Житлово-будівельного кооперативу "Темп-15"

на дії Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі №910/26023/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Темп-15"

про стягнення 229209,70 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від боржника (заявника): Карпенко Н.В. - представник за довіреністю;

від стягувача: не з'явилися;

від ВДВС: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 146779,65 грн., 75505,83 грн. інфляційних втрат та 6924,22 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 у справі №910/26023/15 припинено провадження у справі в частині стягнення 55000,00 грн. заборгованості; стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 146779 грн. 65 коп. заборгованості, 6924 грн. 22 коп. 3% річних, 75505 грн. 83 коп. інфляційних та витрати зі сплати судового збору в сумі 3438 грн. 15 коп.

10.03.2016 Господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видано відповідний наказ.

07.09.2016 до Господарського суду міста Києва від Житлово-будівельного кооперативу "Темп-15" надійшла скарга на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві, в якій заявник просив скасувати постанову державного виконавця про арешт рахунку ЖБК "Темп-15" до вирішення конституційного подання та скарги до Господарського суду міста Києва по суті.

Одночасно зі скаргою ЖБК "Темп-15" було подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду із скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2016, справу №910/26023/15 передано для розгляду скарги судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2016 поновлено Житлово-будівельному кооперативу "Темп-15" строк на подання скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві; розгляд скарги призначено на 03.10.2016.

У судовому засіданні 03.10.2016 представник стягувача надав копії матеріалів виконавчого провадження ВП №3275/19 (ЄДРВП №51738751).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 розгляд скарги відкладено на 17.10.2016.

Представник боржника в судовому засіданні 17.10.2016 підтримав подану ним скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Стягувач та суб'єкт оскарження в засідання господарського суду своїх представників не направили, втім їх неявка відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду скарги.

При цьому в судовому засіданні встановлено, що належною назвою суб'єкта оскарження є Голосіївський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Розглянувши подану ЖБК "Темп-15" скаргу, заслухавши пояснення представників заявника та стягувача, дослідивши подані документи та матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 22.07.2016 відкрито виконавче провадження з виконання наказу №910/26023/15, виданого 10.03.2016 Господарським судом міста Києва.

09.08.2016 державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку №2600230078590 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Звертаючись до господарського суду з даною скаргою ЖБК "Темп-15" зазначає, що постанова про арешт коштів боржника від 09.08.2016 є незаконною, оскільки про її винесення боржнику не було відомо, а копія не отримана. Крім того, рахунок кооперативу використовується лише для виплати заробітної плати працівникам за трудовими угодами та його арешт призвів до зупинки всіх виплат найманим працівникам.

Також боржник вказує, що Пленум Верховного Суду України постановив звернутися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) частин першої та другої статті 11 Закону України "Про природні монополії", абзацу п'ятого частини першої статті 12 Закону України "Про електроенергетику", пункту 4 частини першої статті 3 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", абзацу восьмого частини першої статті 13 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" (в частині повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), Указу Президента України від 27 серпня 2014 року №694/2014 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Указу Президента України від 10 вересня 2014 року №715/2014 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" положенням частини першої статті 8, частини другої статті 19, частини першої статті 106 та пунктів 3, 9, 9-1, 9-2 частини першої статті 116 Конституції України (постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2016 №10).

У зв'язку з цим, заявник просив скасувати постанову державного виконавця про арешт рахунку ЖБК "Темп-15" до вирішення конституційного подання та скарги до Господарського суду міста Києва по суті.

Відповідно до статті 142 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", що визначено у статті 115 ГПК України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон).

Згідно зі статтею 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами першою та другою статті 11 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом (ч. 1 ст. 12 Закону).

Як передбачено в ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем зокрема шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Отже, зазначені норми пов'язують факт повідомлення боржника про арешт коштів з фактом надсилання відповідної постанови простим листом, а не з фактом його отримання боржником.

Крім того, в силу п. 3.1. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 №43/5 до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про всіх виконавчих дій.

Право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь. Указаний доступ до інформації Єдиного реєстру здійснюється безоплатно та цілодобово з використанням звичайних програмних засобів перегляду інформації у мережі інтернет через веб-сайт, який ведеться Адміністратором Єдиного реєстру (п. 5.1. Положення).

Таким чином, Житлово-будівельний кооператив «Темп-15», користуючись своїми правами, передбаченими ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 5.1. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, мав можливість ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження безпосередньо у приміщенні Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, або шляхом перегляду інформації у мережі інтернет.

Твердження боржника про те, що рахунок кооперативу використовується лише для виплати заробітної плати працівникам, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 №95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною п'ятою статті 97 Кодексу законів про працю встановлено, що оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Частиною шостою статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Разом з тим, у пунктах 2, 4 частини 3 статті 129 Конституції України закріплені такі основні засади судочинства як: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Принцип змагальності означає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень, а також звільнення суду від обов'язку збирання доказів. Крім того, даний принцип вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, під доказуванням в судочинстві слід розуміти діяльність осіб, які беруть участь у справі, і суду, що здійснюється у передбаченій процесуальним законодавством формі, по встановленню юридично значущих фактів.

Під час розгляду скарги заявник не надав суду жодних доказів які б свідчили про те, що рахунок №2600230078590 є рахунком для виплати заробітної плати працівникам боржника, а тому підстави для скасування постанови державного виконавця про арешт рахунку ЖБК "Темп-15" відсутні.

Пунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, господарський суд визнає неправомірними доводи Житлово-будівельний кооператив «Темп-15», у зв'язку з чим суд скаргу відхиляє.

Окремо слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено можливості скасування постанови державного виконавця до вирішення конституційного подання та розгляду скарги господарським судом по суті.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У Х В А Л И В:

Скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Темп-15» відхилити.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Грєхова О.А.