Рішення № 62175294, 19.10.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.2016 Справа № 907/522/16

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Київ

до відповідача 1 приватного підприємства "ТОП -СІТІ", м.Львів

до відповідача 2 приватного підприємства "Інвестування.Приватний капітал", м.Ужгород

про стягнення суми 33000,00 грн. та повернення майна

Суддя Васьковський О.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2 (дов.№1011 від 11.08.16)

від відповідачів - не з'явилися

СУТЬ СПОРУ: стягнення солідарно з приватного підприємства "ТОП -СІТІ", м.Львів та приватного підприємства "Інвестування.Приватний капітал", м.Ужгород суми 33000,00 грн. заборгованості згідно договору оренди спецтехніки №020113/1 від 21.01.13 та зобов'язання повернути спецтехніку, а саме: екскаватор марки JCB 330 MF, номерний знак НОМЕР_2,2008 року випуску-шляхом фактичної передачі за актом приймання-передачі.

Позивач просить позов задоволити, мотивуючи тим, що відповідач 1 у встановлений в договорі строк не виконав обов'язок щодо своєчасного здійснення орендної плати у повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла та рахується заборгованість у сумі 33000,00 грн. Позивач стверджує, що відповідачу 1 було надіслано повідомлення-вимогу, яким розірвано договір оренди спецтехніки, тому відповідач 1 зобов'язаний був сплатити наявну заборгованість та повернути позивачу по акту-приймання-передачі спецтехніки, передану у строкове платне користування спецтехніку в технічно справному стані з урахуванням нормального зносу. Надіслану позивачем повідомлення-вимогу відповідач 1 залишив без відповіді та задоволення. У зв'язку з невиконанням відповідачем 1 зобов'язань за договором, позивач надіслав повідомлення-вимогу відповідачу 2 про необхідність виконання зобов'язань відповідача 1 у відповідності до договору поруки, яка залишена відповідачем 2 без відповіді та задоволення. У зв'язку з невиконанням відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором оренди спецтехніки та відповідачем 2 - за договором поруки позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів наявну заборгованість у сумі 33000,00 грн. та повернути спецтехнік.

Відповідач 1, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь уповноваженого представника у судові засіданні 19.09.16, 28.09.16, 12.10.16 та 19.10.16 не забезпечив та письмових пояснень по суті позовної заяви не подав, не зважаючи на вимоги ухвали господарського суду Закарпатської області від 23.08.16, 19.09.16, 28.09.16 та 12.10.16, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за наявними в ній матеріалами.

Відповідач 2 у письмовому відзиві, поданому господарському суду 19.09.16 проти позовних вимог щодо солідарного стягнення суми заборгованості заперечує, посилаючись на те, що строк дії договору поруки сплив 31.12.15, тому порука за договором поруки станом на момент звернення з вказаною позовною заявою вже припинилася, у зв'язку з чим просить суд відмовити позивачу у позові в частині стягнення з відповідача 2 солідарно суми 33000,00 грн. заборгованості за договором оренди спецтехніки.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Київ (орендодавець за договором) та відповідачем - приватним підприємством "ТОП -СІТІ", м.Львів (орендар за договором) 21.01.13 укладено договір оренди спецтехніки №210113/1 (далі - договір), згідно п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове користування (оренду) екскаватор марки JCB 330 MF, з номерним знаком НОМЕР_2,2008 року випуску (майно), яке буде використовуватися для господарських потреб (п. 2.1 договору оренди).

На виконання договору оренди позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове володіння та користування майно, а саме екскаватор марки JCB 330 MF, з номерним знаком НОМЕР_2,2008 року випуску, про що між сторонам складено та підписано акт приймання-передачі від 21.01.13.

Стан майна на момент укладення договору (майно перебуває в придатному для використання стані), в акті приймання - передачі підтверджується відсутність в орендаря претензій стосовно технічного стану переданого йому майна.

Договір, у відповідності до п.11.2, набирає чинності з моменту його підписання кожною із сторін. Тобто, строк на який укладений вказаний договір сторонами у договорі не визначений.

Відповідно до ч.1. ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У пунктах 4.1 та 4.3 договору встановлено, що орендна плата за користування, встановлюється в розмірі 11000,00 грн. в місяць без ПДВ та сплачується не пізніше 5 числа місяця наступного за звітним.

Згідно п.4.5 договору послуги надаються/приймаються шляхом підписання акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отримано послуги з оренди майна у підтвердження чого сторонами підписані акти надання послуг №2 від 26.02.13 на суму 11000,00 грн., №3 від 29.03.13 на суму 11000,00 грн. та №4 від 29.04.13 на суму 11000,00 грн.

Загальна сума заборгованості у відповідності до вказаних актів надання послуг становить 33000,00 грн.

Відповідно до п.6.1 договору орендар зобов'язується своєчасно здійснювати орендні платежі за користування майном, здійснювати профілактичне обслуговування та поточний ремонт майна тощо.

Відповідач належним чином свої зобов'язання щодо своєчасного здійснення орендної плати у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у період з 01.02.13 по 30.06.16у нього виникла та рахується прострочена заборгованість на загальну суму 451000,00 грн., з яких позивач просить суд стягнути у сумі 33000,00 грн.

Відповідно до п. 8.1 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність передбачену чинним законодавством України.

Позивач звертався до відповідача 1 з повідомленням-вимогою від 10.08.16, в якій зазначено суму заборгованості та вимогу повернути по акту приймання-передачі спецтехніку, передану у строкове платне користування, яка була залишена відповідачем 1 без відповіді та задоволення.

На момент розгляду справи докази сплати заборгованості за договором та повернення орендарем майна відсутні.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 суми 33000,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Водночас, позивачем, з посиланням на те, що з 10.08.16 договір оренди є розірваним, заявлено позовну вимогу до відповідача 1 щодо повернення шляхом фактичної передачі за актом приймання-передачі майна, а саме: екскаватор марки JCB 330 MF, з номерним знаком НОМЕР_2,2008 року випуску.

У відповідності до ч.ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За загальним правилом зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч.ч.1-2 ст. 594 Цивільного кодексу України).

Пунктом 9.1 договору оренди визначено, що даний договір може бути достроково розірваний виключно за обопільною згодою сторін.

Водночас, згідно ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором оренди зі сплати орендної плати протягом трьох місяців у період з лютого по квітень 2013 року у сумі 33000,00 грн., у зв'язку з чим, настають правові наслідки невиконання або неналежного виконання.

У відповідності до ч.2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 10.08.16 звертався до відповідача 1 з повідомленням-вимогою, в якій зазначено суму заборгованості та вимогу повернути по акту приймання-передачі спецтехніку, передану у строкове платне користування до 13.08.16, а також те, що вказаною повідомленням-вимогою повідомляється про розірвання договору. Вказана вимога залишена відповідачем 1 без відповіді та задоволення.

З огляду на суть вказаного повідомлення-вимоги позивач відмовився від договору, у зв'язку з чим, з моменту отримання даного повідомлення-вимоги, зобов'язання за договором є припиненими.

Таким чином, з моменту отримання вказаного повідомлення-вимоги у відповідача виник обов'язок повернути майно - предмет договору оренди, відтак вимога позивача про повернення спецтехніки, а саме: екскаватор марки JCB 330 MF, номерний знак НОМЕР_2,2008 року випуску-шляхом фактичної передачі за актом приймання-передачі підлягає задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про солідарне стягнення суми заборгованості з відповідача 2 суд зазначає наступне.

23.01.13 між відповідачем 2 та (поручитель за договором поруки) та позивачем (кредитор за договором поруки) укладено договір поруки №КТВ-ІНВ/23-01-13 (далі - договір поруки), згідно п.1.1 якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов'язань відповідача 1 (боржник за договором поруки), що виникли із договору оренди спецтехніки №210113/1 від 21.01.13, укладеного між кредитором та боржником (основний договір), в тому числі, але не виключно - зобов'язань по сплаті орендної плати, зобов'язань по сплаті неустойки, 3% річних та інфляційних витрат тощо. У випадку порушення боржником зобов'язань за основним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники в межах суми 500000,00 грн.

Згідно п.3.1 договору поруки, поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк сім календарних днів.

Пунктом 4.1 договору поруки визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.15 і припиняється, в тому числі, після закінчення вказаного строку (п.4.2.4 договору поруки).

Позивач звертався до відповідача 2 з повідомленням-вимогою б/н б/д, в якій зазначено, що відповідачем 1 з 06.03.13 не виконуються зобов'язання, а повідомлення-вимога залишена ним без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим вимагає виконати зобов'язання відповідача 2 щодо сплати суми заборгованості. Вказане повідомлення-вимога залишені відповідачем 2 без відповіді та задоволення.

Згідно з ч.1 ст. ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до ч.1 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.(ч.ч.1,2 ст.554 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, установлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора на задоволення його вимог. Останнє означає, що строк поруки належить до преклюзивних строків, основна властивість яких, крім того, що їх сплив, на відміну від строків позовної давності, припиняє суб'єктивне право, полягає в тому, що вони не можуть бути призупинені, перервані чи відновлені. Такі строки також не можуть бути змінені за домовленістю сторін договору та їх настання припиняє права кредитора та обов'язок боржника за договором.

Правила ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлюють припинення поруки як за договором із визначеним строком дії поруки, так і за договорами, в яких строк дії поруки або строк основного зобов'язання встановлений не був.

Припинення поруки означає, що кредитор позбавляється можливості звернутись із вимогою до поручителя про виконання його зобов'язання за договором поруки у зв'язку з припиненням такого зобов'язання поручителя.

За змістом речення першого та третього зазначеної статті кредитор повинен встигнути звернутись до поручителя з вимогою про виконання останнім свого обов'язку за договором поруки, у тому числі в примусовому порядку.

Разом із тим за змістом другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України у разі, якщо строк договору поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить до поручителя вимоги.

Правова природа зобов'язання у всіх випадках, передбачених статтею 559 ЦК України, є тотожною.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 № 6-170цс13, та за ст. 111-28 ГПК України дані висновки Верховного Суду України є обов'язковими до застосування.

Так, враховуючи те, що п.4.2.4 договору поруки визначено, що порука припиняється після закінчення терміну вказаного в договорі поруки, а відповідно до п.4.1 вказаною датою є 31.12.15, відтак з вказаної дати припиненим є обов'язок поручителя - відповідача 2 за зобов'язаннями відповідача 1, тобто порука є припиненою на момент звернення з вказаним позову до суду.

Отже, у поручителя, станом на момент звернення позивача із вказаним позовом, відсутні будь-які зобов'язання за договором поруки, тому позовні вимоги позивача в частині щодо солідарного стягнення суми 33000,00 грн. заборгованості з відповідача 2 задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Таким чином, позов належить задоволити частково.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2756,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 22, 32, 33, 34, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з приватного підприємства "ТОП -СІТІ", (79017, м.Львів, вул.Водогінна,2, код ЄДРЮОФОПтаГФ 34605657) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, (04119, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) суму 33000,00 грн. основної заборгованості та суму 2756,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Зобов'язати приватне підприємство "ТОП -СІТІ", (79017, м.Львів, вул.Водогінна,2, код ЄДРЮОФОПтаГФ 34605657) повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, (04119, АДРЕСА_1, ід.код НОМЕР_1) спецтехніку, згідно договору оренди спецтехніки №020113/1 від 21.01.13, а саме: екскаватор марки JCB 330 MF, номерний знак НОМЕР_2,2008 року випуску-шляхом фактичної передачі за актом приймання-передачі.

Видати накази.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 21.10.16.

Суддя О.В. Васьковський