Рішення № 62175177, 18.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.16р. Справа № 904/7164/16

За позовом Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради, Дніпропетровська область, Софіївський район, смт.Софіївка

до Комунального закладу охорони здоров`я "Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, Софіївський район, смт. Софіївка

про стягнення 56 950,19 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 15.06.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 582 від 01.09.2016р.

ОСОБА_3 головний лікар

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального закладу охорони здоров`я "Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області про стягнення 225 295, 20 грн., з яких: 180 428,96 грн. - основний борг, 58 509,19 грн. - пеня, 4 435,00 грн. - 3% річних, 11 919,05 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води за державні кошти № 4/2 від 29.03.2016р., в частині оплати поставленої теплової енергії.

Ухвалою суду від 23.08.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.09.2016р.

12.09.2016р. відповідач подав до суду відзив, в якому просить суд позовні вимоги задовольнити частково, стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 180 428,96 грн.

12.09.2016р. в засіданні оголошено перерву до 19.09.2016р.

19.09.2016р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що станом на 16.09.2016р. відповідач в повному обсязі погасив свою заборгованість перед позивачем за основним зобов`язанням, у зв`язку із чим просить суд стягнути з відповідача 56 950,19 грн., з яких: 40 787,40 грн. - пеня, 4 401,00 грн. - 3% річних, 11 761,79 грн. - інфляційні втрати.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог (ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

19.09.2016р. позивач подав до суду клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору.

19.09.2016р. в засіданні оголошено перерву до 17.10.2016р.

Ухвалою від 17.10.2016р. повернуто Дочірньому підприємству "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради із державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 410,54 грн., перерахований згідно з платіжним дорученням № 407 від 18.07.2016р., яке знаходиться в матеріалах справи.

17.10.2016р. відповідач подав до суду заяву про зменшення штрафних санкцій до мінімального розміру.

У судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.03.2016р. між Дочірнім підприємством "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (постачальник) та Комунальним закладом охорони здоров`я "Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області (споживач) було укладено договір про закупівлю пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води за державні кошти № 4/2 (далі - договір).

Найменування предмету договору: ДК 016:2010- 35.30.1 пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води; ДК 021:20І5 - 09320000-8 пара, гаряча вода та пов'язана продукція (далі - теплова енергія). Одиницею виміру теплової енергії є 1Гкал (п. 1.1. договору).

Постачальник здійснює відпуск теплової енергії для потреб централізованого опалення по об'єктах споживача, а споживач приймає та зобов'язується оплатити теплову енергію на умовах даного договору (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 1.3. договору теплова енергія постачається споживачу в обсязі 191,4937 Гкал, в тому числі по місяцях у 2016 році:

місяцьобсяг місяць обсяг місяць обсяг місяць обсяг Січень60,7888Квітень4,3757Липень-Жовтень22Лютий32,9792Травень-Серпень-Листопад22Березень27,32Червень-Вересень-Грудень22І кв.121,118ІІ кв.4,3757ІІІ кв.-ІV кв.66Ціна за 1 Гкал пари та гарячої води; постачання пари та гарячої води становить 2 830,38 грн. з ПДВ.

Кількість теплової енергії, яка передається споживачеві у відповідний період по даному договору визначається за показниками приладів обліку. Щомісячні нарахування за спожиту теплову енергію виконуються за їх показаннями, зафіксованими в двохсторонніх актах (п. 1.4. договору).

Ціна цього договору на момент укладання становить 542 000,00 грн., у тому числі ПДВ 90 333,33 грн. КЗОЗ «Софіївський районний центр ПМСД" Софіївської районної ради Дніпропетровської області 290 000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Софіївськіїй теріторіальний центр соціального обслуговування - 252 000,00 грн. в т.ч. ПДВ (п. 3.1. договору).

Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін (п. 3.2. договору).

Розрахунки проводяться шляхом оплати споживачем після пред'явлення постачальником рахунку за спожиту теплову енергію (п. 4.1. договору).

Розрахунки за теплову енергію, проводяться виключно в грошовій формі (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, нарахування оплати за теплову енергію здійснює постачальник згідно з тарифами, які затверджуються згідно чинного законодавства України. На дату укладання договору діють наступні тарифи:

Номер рішення та дата затвердженняРішення Дніпропетровської обласної ради № 699 - 34/VI від 21.10.2015 р.Вартість 1 Гкал на теплову енергію, грн.2358,65 (без ПДВ) Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.4. договору).

Порядок розрахунків за теплову енергію наведений в додатку 1 до цього договору (п. 4.5. договору).

До рахунку додаються акти приймання наданих послуг (п. 4.6. договору).

Споживач протягом 5-ти банківських днів з дня отримання від постачальника рахунку зобов'язаний внести оплату за спожиту теплову енергії (п. 4.7. договору).

Строк поставки теплової енергії: поставка теплової енергії здійснюється з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. (п. 5.1. договору).

Місце поставки теплової енергії: смт. Софіївка, вул. Карпенка.1 (п. 5.2. договору).

Облік спожитої теплової енергії, проводиться за комерційними приладами обліку або розрахунковим способам (п. 5.3. договору).

Згідно з п. 5.6. договору при відсутності комерційних приладів обліку або невідповідності їх експлуатаційним вимогам (прострочення державною метрологічного контролю, зрив чи пошкодження пломб, вихід з ладу тощо), обсяг теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається постачальником, як виняток, розрахунковим способом згідно величин:

№ з/п Назва об'єкту Опалювальна площа (м2) Об'єм споруди (зовнішні обміри) м3 Ємність опалювальної системи л. Теплове навантаження Гкал /годПримітки 1Будівля адміністративного корпусу245,4981 2Будівля денного стаціонару 552,72511,3 3Будівля терапевтичного корпусу 571,94236 52,381 разом1 370,07 728,3 Споживач зобов'язаний: своєчасно та повному обсязі сплачувати вартість поставленої теплової енергії; приймати поставлену теплову енергію згідно з актом приймання передачі; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором та Додатком 1 (п. 6.1.1., 6.1.2. та 6.1.7. договору).

Постачальник зобов'язаний забезпечувати протягом зазначеного в договорі часу безперервне (за винятком нормативно встановлених перерв) або за затвердженим уповноваженим органом місцевого самоврядування режимом теплової енергії для потреб опалення (п. 6 3.1. договору).

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати від споживача плату за поставлену постачальником теплову енергію (п. 6.4.1. договору).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором (п. 7.1. договору).

Цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін. Діє в частині постачання теплової енергії з 01.01.2016р. до 31.12.2016 р., в частині розрахунків за спожиту теплову енергію до їх повного здійснення (п. 10.1. договору).

29.03.2016р. сторони підписали та скріпили печатками додаток 1 до договору «Порядок розрахунків за теплову енергію (для організацій, які фінансуються з бюджету різних рівнів)» (а.с. 22).

Споживач щомісяця самостійно отримує рахунок за фактично спожиту теплову енергію за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки cпоживач повертає постачальнику) (п. 1. додатку №1).

Відповідно до п. 2. додатку №1 щомісячно споживачем здійснюється оплата за фактичну спожиту теплову енергію, при цьому:

В разі, якщо споживач розраховується за показниками комерційних приладів обліку, йому пред'являється до сплати рахунок згідно обсягу теплової енергії наведеної в акті використання теплової енергії за поточний місяць (п. 2.1. додатку №1).

Споживачам, що не мають комерційних приладів обліку щомісячно виставляється до сплати рахунок за обсяг фактично спожитої теплової енергії, який визначається розрахунковим методом згідно нормативних документів галузі з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря, фактичних днів (годин) надання послуг в поточному місяці (п. 2.2. додатку №1).

Споживач споживає теплову енергію в межах коштів, передбачених кошторисом витрат, як на поточне споживання так і на покриття заборгованості з поданням споживачем кошторису витрат на кожний рік (п. 3. додатку №1).

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином: за період з січня 2016р. по березень 2016р. включно поставив відповідачу теплову енергію в загальній кількості 128,8834 Гкал, на підтвердження чого надав підписані сторонами та скріплені їх печатками акти приймання - передачі теплової енергії:

- за січень 2016р., відповідно до якого за період з 01.01.2016р. по 31.01.2016р. за об'єктом Соф. центр ПМСД постачальник відпустив споживачу 60,7888 Гкал теплової енергії (а.с. 24);

- за лютий 2016р., відповідно до якого за період з 01.02.2016р. по 29.02.2016р. за об'єктом Соф. центр ПМСД постачальник відпустив споживачу 32,9792 Гкал теплової енергії (а.с. 24);

- за березень 2016р., відповідно до якого за період з 01.03.2016р. по 31.03.2016р. за об'єктом Соф. центр ПМСД постачальник відпустив споживачу 35,1154 Гкал теплової енергії (а.с. 25).

На виконання умов договору позивач виставив відповідачу рахунки:

- № 5 від 31.01.2016р. виданий 10.02.2016р. за поставку теплоенергії за січень 2016р. у кількості 60,7888 Гкал на суму 172 055,40 грн. з ПДВ (а.с. 26) (ціна за 1 Гкал 2 358,65 грн.);

- № 15 від 29.02.2016р. за поставку теплоенергії за лютий 2016р. у кількості 32,9792 Гкал на суму 93 343,67 грн. з ПДВ (а.с. 26) (ціна за 1 Гкал 2 358,65 грн.), в графі «особа яка отримала рахунок» міститься підпис та зазначено дату 10.03.2016р.;

- № 23 від 31.03.2016р. виданий 04.04.2016р. за поставку теплоенергії за березень 2016р. у кількості 35,1154 Гкал на суму 99 389,93 грн. з ПДВ (а.с. 27) в графі «особа яка отримала рахунок» міститься підпис та зазначено дату 04.04.2016р.

Позивач зазначає, що в порушення умов договору відповідач за поставлену теплову енергію розрахувався із порушенням встановленого договором строку, у зв'язку із чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 40 787,40 грн., 3 % річних у розмірі 4 401,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11 761,79 грн.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України).

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.4. договору у разі порушення споживачем умов п. 4.7 цього договору, споживач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сума нарахованої пені за попередній місяць включається в наступний платіжний документ.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що він виконаний не вірно.

При розрахунку позивач використовує невірні дати періодів нарахування, також позивачем не враховано приписи п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, згідно якого день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку розмір пені є більшим, однак суд не виходить за межі позовних вимог.

35 річних дорвівнюють 3895,02грн.

Щодо ж до нарахованого розміру інфляційних втрат суд зазначає, що позивачем при розрахунку не враховано приписи абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р., відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Судом здійснено розрахунок, відповідно до якого загальний розмір інфляційних втрат становить 10 520,28 грн.

Доказів сплати 55 202,7 грн., з яких: 40 787,40 грн. - пеня, 3 895,02 грн. - 3% річних, 10 520,28 грн. інфляційні втрати відповідач не надав.

17.10.2016р. відповідач подав до суду заяву про зменшення штрафних санкцій до мінімального розміру.

Пункт 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозвязку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Так, частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З наведеного вбачається, що господарському суду надано право на зменшення розміру пені у взаємозв'язку (сукупністю) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру пені, однак право на звільнення від сплати пені господарському суду Господарським процесуальним кодексом не надано.

З урахуванням сплати відповідачем основного боргу в повному обсязі та значного розміру пені у порівнянні з розміром основного боргу суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% та стягнути 20 393,7 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобовязання є правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 34 809,00 грн., з яких: 20 393,70 грн. - пеня, 3 895,02 грн. - 3% річних, 10 520,28 грн. інфляційні втрати.

У разі коли господарський суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, повязані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 42,30 грн. (3,07 %), на відповідача 1 335,70 грн. (96,93 %).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу охорони здоров`я "Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул. Карпенка, буд. 1, ідентифікаційний код 37789087) на користь Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул. Молодіжна, буд. 16, ідентифікаційний код 20242573) 34 809,00 грн., з яких: 20 393,70 грн. - пеня, 3 895,02 грн. - 3% річних, 10 520,28 грн. інфляційні втрати, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального закладу охорони здоров`я "Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул. Карпенка, буд. 1, ідентифікаційний код 37789087) на користь Дочірнього підприємства "Софіївкатеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради (53100, Дніпропетровська область, смт. Софіївка, вул. Молодіжна, буд. 16, ідентифікаційний код 20242573) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 335,70 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.2016р.

Суддя ОСОБА_4