Апеляційний суд міста Києва
1[1]
У Х В А Л А
Іменем України
12 вересня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого: судді Новова С.О.,
суддів: Худика М.П., Ященка М.А.,
за участю секретаря судового засідання - Міленко О.В.,
сторін кримінального провадження:
прокурора - Здрака С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12015100040016805 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу підготовчого судового засідання Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
Зазначеною ухвалою Дніпровський районний суд м. Києва повернув прокурору Київської місцевої прокуратури № 4 обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12015100040016805 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, у зв'язку з його невідповідністю вимогам закону.
Обґрунтовуючи своє рішення про повернення обвинувального акту прокурору, суд першої інстанції послався на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому не зазначено розміру витрат на залучення експерта.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2016 року у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор посилається на те, що ухвала суду є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зокрема, погоджуючись із тим, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_1, направлений до Дніпровського районного суду м. Києва, дійсно не містить відомостей щодо розмірів витрат на залучення експерта, прокурор вважає, що даний факт не заважав суду, у відповідності до ст. 314 КПК України, призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та під час судового слідства дослідити це питання.
Більш того, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд першої інстанції в обов'язковому порядку повинен вирішити питання щодо розміру процесуальних витрат та на кого вони повинні бути покладені.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні та просив її задовольнити; вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про те, що рішення суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 є незаконним та необґрунтованим, з огляду на таке.
У відповідності до вимог, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, за результатами підготовчого судового засідання суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Обвинувальний акт, як це передбачено ст. 291 КПК України, складається і підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
Частиною другою зазначеної норми визначений перелік відомостей, які повинен містити в собі обвинувальний акт. Зокрема, поряд з іншими відомостями, які прямо передбачені законом, в обвинувальному акті мають бути зазначені відомості про розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування) (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України).
Як вбачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12015100040016805 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, який було направлено до Дніпровського районного суду м. Києва, вказаний процесуальний документ, як обґрунтовано зазначено в ухвалі суду, не в повній мірі відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки, незважаючи на проведення експертизи під час досудового розслідування, в ньому відсутні відомості про розмір витрат на залучення експерта.
Не заперечує цього факту і сам прокурор, який подав апеляційну скаргу, а тому його доводи про те, що ухвала суду підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону взагалі слід визнати безпідставними.
Посилання у скарзі на те, що відсутність вказаних відомостей, не заважала суду призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта та дослідити це питання під час судового слідства не може бути визнане достатньою підставою для скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки єдиною підставою для повернення обвинувального акта прокурору, яка передбачена ст. 314 КПК України, є його невідповідність вимогам цього Кодексу.
Саме ця обставина є визначальною при оцінці судового рішення на предмет того відповідає воно закону чи ні, а тому можливість дослідження питання про розмір процесуальних витрат, у тому числі витрат на залучення експерта під час судового розгляду, не може визнаватись критерієм законності чи незаконності рішення суду про повернення обвинувального акта прокурору.
Це стосується і питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, зокрема щодо вирішення питання про те, на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність законних підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні, скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового розгляду в суді першої інстанції, оскільки вважає, що ухвала підготовчого судового засідання Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2016 року про повернення обвинувального акта прокурору є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому повинна бути залишена без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 405, 407, 418 і 419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду м. Києва, -
у х в а л и л а :
Ухвалу підготовчого судового засідання Дніпровського районного суду м. Києва від 18 липня 2016 року, відповідно до якої обвинувальний акт у кримінальному провадженні№ 12015100040016805 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України, повернуто прокурору - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: ___ ___ ___
(Новов С.О.) (Худик М.П.) (ЯщенкоМ.А.)
Справа № 11-кп/796/1480/2016
Категорія: ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України
Головуючий у 1-й інстанції - суддя Дзюба О.А.
Доповідач - суддя Новов С.О.
Судове рішення № 62174876, Апеляційний суд міста Києва було прийнято 12.09.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/10138/16-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: