Постанова № 62174577, 06.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 жовтня 2016 року № 826/6927/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом ОСОБА_1

до Київської міської державної адміністрації,

Комісії для розгляду питання, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

третя особа Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у

м. Києві державної адміністрації

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся з адміністративним позовом до Київської міської державної адміністрації (надалі - Відповідач 1), Комісії для розгляду питання, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (надалі - Відповідач 2), третя особа Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації (надалі - третя особа) про визнання незаконним та скасування рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 24 березня 2016р. протокол № 3, щодо безпідставної видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 з повідомленням про це органів державної влади; поновити у правах ОСОБА_1, як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, набутих за протоколом №1 від 19 січня 2016 року Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Київської міської державної адміністрації; зобов'язати Київську міську державну адміністрацію, через відповідні підпорядковані органи донарахувати та здійснити виплати ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, за час дії незаконного рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 24 березня 2016р. протокол № 3, щодо ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідачем 2 всупереч вимогам законодавства було прийнято рішення, яким визнано безпідставним видачу Позивачу посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, І категорії.

В судовому засіданні представник Позивача та Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники Відповідачів в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд справи.

Відповідач 1 подав до суду заперечує в, яких заперечує в повному обсязі та зазначає про відсутність підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення від 24 березня 2016р., яке оформлене протокол № 3. Зокрема, Відповідач 1 наголошує на тому, що прапорщик ОСОБА_1 у період з 21 травня по 22 травня 1986 року та з 23 липня по 24 липня 1986 року був відряджений до ст. Вільча для виконання службових обов'язків, а тому він не є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи. Заперечень на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, зазначає наступне.

Згідно довідки №753 від 10.12.1992р. виданої Військовою частиною 10302, виписок з наказів №69, №72 командира Військової частини 10302 прапорщик ОСОБА_1 приймав участь з 21 до 25 травня 1986р. та з 23 до 25 липня 1986р. у реконструкції, відновлення і будівництва під'їзних залізничних шляхів безпосередньо на Чорнобильській АЕС та проживав в тридцяти кілометровій зоні пос. Корогод.

Начальником залізничних військ 29 травня 1991 р. було видано ОСОБА_1 посвідчення серія НОМЕР_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986р.

Представником Президента України у м. Києві 22 березня 1993р. було видано ОСОБА_1 посвідчення серія НОМЕР_2 (категорія 2) учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1986р.

Тимчасова комісія Київської міської державної адміністрації з питань перевірки правильності видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 18 вересня 1997 року вирішила підтвердити правильність видачі гр. ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2-НОМЕР_2, що підтверджується Витягом з протоколу №21.

Комісія для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Київської міської державної адміністрації 19.01.2016 р. вирішила на підставі представлених документів встановити статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на чорнобильській АЕС категорії 1 ОСОБА_1, що підтверджується Витягом з протоколом №1.

Підставою для зміни категорії 2 на категорію 1 ОСОБА_1, було подання ним на розгляд Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Київської міської державної адміністрації (далі - Комісія КМДА) довідки МСЕК АВ №0427666 від 14.01.2016р. та витягу з протоколу центральної військово-лікарської комісії №3 від 04.01.2016р. за якими визначені друга група інвалідності та пов'язані захворювання з виконанням обов'язків військової служби з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Комісію КМДА було вирішила за нововиявленими обставинами визнати видачу посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 безпідставною з повідомленням органів державної влади, що підтверджується Витягом з Протоколу засідання №3 від 24.03.2016 р.

Позивач вважає, що Рішенням Комісії КМДА, яке визначено у протоколі №3 від 24.03.2016р. порушуються його права, як ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС передбачені положеннями ст.ст. 19, 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому звернувся до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.

Так, основним нормативно-правовим актом, що визначає статус учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Вказаний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території (ст. 1 Закону № 796-XII).

Згідно з ст. 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 10 Закону № 796-XII визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

В той же час, вказана стаття містить примітку, що до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Статтею 12 Закону №796-XII передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що однією з підстав для отримання посвідчення категорії 1 серії А є встановлення уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - категорія 1.

Порядок видачі посвідчень встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - Порядок №51).

Положеннями абзацу першого пункту 3 Порядку №51 встановлено, що інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Пунктом 10 Порядку № 51 передбачено, що посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Відповідно до п.2.1. "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 25.11.2005 року № 22-1, документами, які засвідчують особливий статус особи за Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що у даному випадку Позивачу для отримання посвідчення особи, яка особа постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 законодавством визначено дві умови: 1. особа повинна мати статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи; 2. повинен бути встановлений причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня (тобто на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи) або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Тобто, до переліку документів, які підтверджують участь особи в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відносяться: довідки архівних установ, військові квитки або довідки командирів військових частин.

З Протоколу №3 від 24.03.2016 р. підставою для визнання безпідставною видачу ОСОБА_1 відповідного посвідчення є, на переконання членів Комісії КМДА, окрема інформація, яка зазначена в довідках Галузевого державного архіву Міністерства оборони України що нібито ОСОБА_1 виконував службові обов'язки тільки в населеному пункті Вільча, який не відноситься до зони відчуження. Зазначений висновок базується на неповній та неоднозначній інформації, яка зазначена в архівних довідках Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №179/1/1911 від 24.02.2016р. відносно наказів №69, №72 командира Військової частини 10302, при цьому що більш деталізовані та повні виписки з цих наказів та довідка з підписами командира цієї військової частини знаходилися в матеріалах справи, яку розглядала Комісія КМДА.

Суд звертає увагу, що у разі сумніву Відповідача 1 в достовірності архівної довідки від 24.02.2016 року №179/1/1911, останній був зобов'язаний взяти до уваги відомості первинних документів, наданих позивачем, зокрема в особовій справі на стор. 9 міститься запис, що Позивач в період з 21.05.1986 р. - 22.05.1986 р., з 27.07.1986 р. - 25.07.1986 р. брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також довідок військової частини 01302 від 10.12.1992 року №753, виписки з наказів, яка також підтверджують участь ОСОБА_1 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, чого зроблено не було.

Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства та врахувавши встановлені обставини справи, Суд вважає, що статус Позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджені належними та допустимими доказами у справі, а тому у відповідності до положень Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" Позивач дійсно є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У зв'язку з чим, рішення комісії Відповідача 1 з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформлене протоколом № 3 від 24.03.2016 року про позбавлення Позивача статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є безпідставним та таким, що прийняте без врахування належних на те доказів.

Аналогічна позиція викладена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року по справі №К/800/31659/15.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача в частині щодо визнання незаконним та скасування рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 24 березня 2016р. протокол № 3, щодо безпідставної видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 з повідомленням про це органів державної влади є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов'язати Київську міську державну адміністрацію, через відповідні підпорядковані органи донарахувати та здійснити виплати ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, за час дії незаконного рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 24 березня 2016р. протокол № 3, в щодо ОСОБА_1, Суд зазначає наступне.

Крім того, статтею 14 Закону №796-XII чітко визначено, що до категорії 1, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Як встановлено судом, Позивач 14.01.2016 р. отримав довідки МСЕК АВ №0427666 від 14.01.2016р. та витяг з протоколу центральної військово-лікарської комісії №3 від 04.01.2016р., у яких зазначено, що Позивач з 14.01.2016 р. має другу групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

З огляду на зазначене, судом визнається наявність у Позивача права на отримання посвідчення категорії 1, оскільки він є інвалідом з числа військовослужбовців, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що встановлено відповідною медичною установою.

Також, положеннями пунктів 2 та 10 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51 (надалі - Порядок №51), який регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлено наступне.

У відповідності до п. 2, п. 3 Порядку №51 Посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Як зазначав в своїх рішеннях (від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, від 02 лютого 2016 року у справі № 804/14800/14) Верховний Суд України спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд звертає увагу, що судом скасовано рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 24 березня 2016р. протокол № 3, щодо безпідставної видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 то для відновлення порушених прав Позивача, а вимога про зобов'язати Київську міську державну адміністрацію, через відповідні підпорядковані органи донарахувати та здійснити виплати ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, за час дії незаконного рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 24 березня 2016р. протокол № 3, в щодо ОСОБА_1 є похідною, отже в даному випадку дана вимога також підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачі, як суб'єкт владних повноважень, не довели правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 128, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 24 березня 2016р. протокол № 3, щодо безпідставної видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 з повідомленням про це органів державної влади.

3. Зобов'язати Київську міську державну адміністрацію, через відповідні підпорядковані органи донарахувати та здійснити виплати ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, за час дії незаконного рішення Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 24 березня 2016р. протокол № 3, в щодо ОСОБА_1.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук