Постанова № 62174383, 18.10.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року м. Житомир справа № 806/789/16

категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника ГУ ДГК у Житомирській області ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

представник Відділу ДГК у Коростишівському районі у судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі Житомирської області, третя особа - Харитонівська сільська рада Коростишівського району Житомирської області, про визнання інформації нечинною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій неправомірними

встановив:

13 травня 2016 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_4 із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області), Відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі Житомирської області (далі - Відділ Держгеокадастру у Коростишівському районі) про визнання інформації такою, що не відповідає дійсності та недостовірною, зобов'язання вчинити певні дії, визнання дій неправомірними.

У позовній заяві ОСОБА_4 вказала, що через уповноваженого представника, звернулась до відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі Житомирської області з метою отримання викопіювання. На своє звернення позивач отримала викопіювання від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-1699/2-15, на якому зазначене місце розташування бажаної земельної ділянки та вказано про те, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, має сільськогосподарське призначення та знаходиться у межах с.Мамрин. Також у відповіді ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 29 квітня 2016 року за №Х-3231/0-1465/6-16 зазначено про те, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, має сільськогосподарське призначення, відноситься до комунальної форми власності та знаходиться у межах населеного пункту с.Мамрин. Просить визнати нечинною інформацію про те що земельна ділянка, відображена у викопіюванні від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-1699/2-15 та довідці від 27 квітня 2016 року за №99-612-99.3-823/16 знаходиться у межах с.Мамрин. Визнати нечинною інформацію Відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі, відображену у листі від 15 січня 2016 року за №Х-76/0-12/6-16 та довідці від 27 квітня 2016 року за №99-612-99.3-823/16 про те, що земельна ділянка, вказана у викопіюванні від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-1699/2-15 віднесена до меж населеного пункту с.Мамрин, Харитонівської сільської ради на підставі проекту землеустрою щодо встановлення меж сільських населених пунктів Харитонівської сільської ради. Зобовязати Відділ Держгеокадастру у Коростишівському районі надати достовірну інформацію щодо місцезнаходження земельної ділянки, вказаної у викопіюванні від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-1699/2-15. Визнати неправомірними дії ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, з відмови у наданні дозволу на виготовлення документації з землеустрою про відведення земельної ділянки з підстав вказаних у листі від 29 квітня 2016 року за №Х-3231/0-1465/6-16. Зобовязати ГУ Держгеокадастру у Житомирській області розглянути звернення позивача від 24 березня 2016 року з доданими документами по суті.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду від 3 червня 2016 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені у позовній заяві та просить задоволити адміністративний позов. Стверджує, що запитувана позивачем земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту с.Мамрин, а Відділом Держгеокадастру у Коростишівському районі надано недостовірну інформацію щодо місцязнаходження запитуваної позивачем земельної ділянки, внаслідок чого ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, на підставі вищевказаної недостовірної інформації, протиправно було відмовлено позивачу у наданні дозволу на виготовлення документації з землеустрою про відведення земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства. Отже, на думку позивача, інформація про те, що земельна ділянка, відображена у викопіюванні від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-Ї699/2-15, знаходиться у межах с.Мамрин, не відповідає дійсності. Крім того, інформація Відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі у листі від 15 січня 2016 року за №Х-76/0-12/6-16, про те, що земельна ділянка, вказана у викопіюванні від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-1699/2-15 віднесена до меж населеного пункту с.Мамрин, Харитонівської сільської ради на підставі проекту землеустрою щодо встановлення меж сільських населених пунктів Харитонівської сільської ради, являється недостовірною.

Представник відповідача - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечувала з підстав, що вказані у запереченнях на адміністративний позов (а.с.53-55) та просила відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. У судовому засіданні пояснила, що ГУ Держгеокадастру у Житомирській області не надано повноважень щодо розпорядження землею, яка перебуває у приватній чи комунальній власності. Згідно з Земельним кодексом України ГУ Держгеокадастру у Житомирській області може розпоряджатись землями державної форми власності за межами населених пунктів. Між тим, запитувана бажана земельна ділянка не може бути надана позивачу, оскільки розпорядження нею не входить до компетенції ГУ Держгеокадастру у Житомирській області. Висновки представника позивача про те, що запитувана позивачем земельна ділянка знаходиться поза межами населеного пункту с.Мамрин, ґрунтуються лише на його припущенні. Таким чином представник відповідача вважає, що під час розгляду звернення громадянки ОСОБА_4 від24 березня 2016 року ГУ Держгеокадастру у Житомирській області діяло на підставі та у межах повноважень, наданих чинним законодавством.

Представник відповідача - Відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі Житомирської області у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.181). 24 червня 2016 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшли заперечення на адміністративний позов (а.с.84-85) у яких проти заявлених вимог Відділ Держгеокадастру у Коростишівському районі заперечує з підстав, що вказані у запереченнях на адміністративний позов та просить відмовити у задоволенні позову за безпідставністю. У запереченнях вказав, що на звернення позивача було надано запитуване викопіювання. На викопіюванні позначено межі населеного пункту та місце розташування запитуваної позивачем земельної ділянки, з якого чітко зрозуміло, що бажана позивачем земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради Коростишівського району. Після чергового запиту щодо ознайомлення з проектом та планово-картографічними матеріалами представник позивача громадянин ОСОБА_1 побачив так звану вклейку, яку вважає не вірною. Проте, вклейка була зроблена для зручності користування картографічним матеріалом і ніяким чином не віднімає і не додає землі до населеного пункту Мамрин.

Представник третьої особи - Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області у судовому засіданні підтвердила, що дійсно запитувана позивачем бажана земельна ділянка знаходиться у межах с.Мамрин Харитонівської сільської ради Коростишівського району, про що надала письмові пояснення (а.с. 145).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 через свого уповноваженого представника, 27 березня 2015 року звернулась до відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі Житомирської області з метою отримання викопіювання (а.с.66-68).

На своє звернення позивач отримала викопіювання від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-1699/2-15, на якому зазначене місце розташування бажаної позивачем земельної ділянки та вказано про те, що земельна ділянка, на яку претендує позивач, має сільськогосподарське призначення та знаходиться у межах с.Мамрин Харитонівської сільської ради (а.с.65).

4 вересня 2015 року уповноважений представник позивача звернувся до Коростишівської районної ради Житомирської області із заявою про надання інформації та доступу до інформації.

14 вересня 2015 року листом Коростишівської районної ради Житомирської області громадянину ОСОБА_1 на його заяву було надано відповідь за №02-30/02-14/Х-67/360 у якій повідомлено про те, що за період з 2009 року до вересня 2015 року Коростишівською районною радою рішень щодо встановлення та зміни меж с.Мамрин Коростишівського району не приймалось (а.с.9).

7 жовтня 2015 року та повторно 23 грудня 2015 року представник позивача ОСОБА_1 звертався до відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі Житомирської області із запитами на інформацію, у яких просив повідомити: на підставі чого внесено відомості до Державного земельного кадастру щодо меж населеного пункту с.Мамрин, Харитонівської сільської ради (стаття 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр") та на підставі чого у Державному земельному кадастрі земельну ділянку, вказану у викопіюванні від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-1699/2-1, віднесено до меж населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради.

На вищевказані звернення про надання інформації Відділ Держгеокадастру у Коростишівському районі надав відповідь, що відомості щодо меж населених пунктів не внесені до Державного земельного кадастру, земельна ділянка, вказана у викопіюванні від 14 квітня 2015 року №34-6120.2-1699/2-15, віднесена до меж населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради на підставі проекту землеустрою щодо встановлення меж сільських населених пунктів Харитонівської сільської ради.

16 лютого 2016 року представник позивача звернувся до Відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі із запитом на інформацію, в якому просив відповідно до статті 34 Конституції України, частини 5 статті 6, підпункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації» надати інформацію щодо проекту встановлення меж сільських населених пунктів Харитонівської сільської ради, вказаного у інформації від 15 січня 2016 року №Х-76/0-12/6-16: - назва юридичної особи, яка має ліцензію на проведення землевпорядних робіт за сукупністю видів робіт по кодах 57.01.03, 57.01.04, 57.01.07, 57.01.08, 57.01.09, 57.01.10,57.01.13, 57.01.16, яка розробляла Проект землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту с.Мамрин; Ким надавався, дата та номер висновку щодо встановлення меж населеного пункту с.Мамрин?; Дата та номер висновків органів земельних ресурсів, природоохоронних органів, санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури, органів охорони культурної спадщини щодо Проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж населеного пункту с.Мамрин; Вказати час, дату та місце, можливого ознайомлення з вказаними документами.

Під час ознайомлення з проектом встановлення меж сільських населених пунктів Харитонівської сільської ради, представником позивача виявлено, що у картографічний матеріал зроблено вклеювання у районі с.Мамрин. Позивач вважає, що таким чином межі населеного пункту були розширені з порушенням. Оригінал картографічного матеріалу, копію якого керівником Відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі отримано у виготовлювача, та також надано для ознайомлення представнику позивачу, домальованої та вклеєної частини земельної ділянки не містить.

Сектор містобудування, архітектури та будівництва Коростишівської районної державної адміністрації у листі від 4 вересня 2015 року за №01-12/188 надав позивачу інформацію про те, що Генеральний план населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради не розроблявся (а.с.92).

Крім того, у відповіді ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 29 квітня 2016 року за №Х-3231/0-1465/6-16 зазначено про те, згідно довідки від 27 квітня 2016 року №99-612-99.3-823/16 (а.с.132), наданої Відділом Держгеокадастру у Коростишівському районі Житомирської області, земельна ділянка, на яку претендує позивач, має сільськогосподарське призначення, відноситься до комунальної форми власності та знаходиться у межах населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради Коростишівського району (а.с.14).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Стосовно позовних вимог про визнання нечинною інформації про те що земельна ділянка, відображена у викопіюванні від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-1699/2-15 та довідці від 27 квітня 2016 року за №99-612-99.3-823/16 знаходиться у межах с.Мамрин, визнання нечинною інформації Відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі, відображену у листі від 15 січня 2016 року за №Х-76/0-12/6-16 та довідці від 27 квітня 2016 року за №99-612-99.3-823/16 про те, що земельна ділянка, вказана у викопіюванні від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-1699/2-15 віднесена до меж населеного пункту с.Мамрин, Харитонівської сільської ради на підставі проекту землеустрою щодо встановлення меж сільських населених пунктів Харитонівської сільської ради та про зобовязання Відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі надати достовірну інформацію щодо місцезнаходження земельної ділянки, вказаної у викопіюванні від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-1699/2-15, суд зазначає наступне.

Із наданого Відділом Держгеокадастру у Коростишівському районі на вимогу представника позивача викопіювання вбачається, що у ньому позначено межі населеного пункту та місце розташування земельної ділянки, з яких чітко зрозуміло, що запитувана позивачем земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області.

Згідно інформації Коростишівської районної ради від 14 вересня 2015 року за №02-30/02-14/Х-67/360 за період з 2009 року до вересня 2015 року Коростишівською районною радою рішень щодо встановлення та змін меж с.Мамрин Коростишівського району не приймалось (а.с.9).

Відповідно до картографічних матеріалів та «Проекту встановлення меж сільських населених пунктів Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області», затвердженого рішенням Коростишівської районної ради народних депутатів (30 сесія 12 скликання) від 31 травня 1993 року вищезгадана земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради (а.с.95-110). Внесення змін до меж населених пунктів Харитонівської сільської ради зокрема с.Мамрин за період з 2009 року по вересень 2015 року не відбувалося (а.с.59-61).

Згідно картографічного матеріалу (а.с.69) запитувана позивачем земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради. Як поясненив представник Відділу Держгеокадастру у Коростишівському районі відповідна «вклейка» була зроблена для зручності користування картою, Окрім того, інша земельна ділянка планувалась вноситись у межі згідно рішення Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області 15 сесії 23 скликання від 25 вересня 2001 року «Про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки під розширення с.Мамрин». Згідно з пунктом 2 вищевказаного рішення були внесені зміни у планово-картографічні та земельно-масивні матеріали (а.с.62).

У матеріалах справи міститься рішення Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області від 25 червня 2001 року «Про попереднє погодження місця розташування земельної ділянки під розширення с.Мамрин (а.с.63) та схема розміщення земельної ділянки яка планується для розширення меж с.Мамрин (а.с.64).

Під час розгляду справи із пояснень представника третьої особи Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області у судовому засіданні зясовано, що дійсно земельна ділянка, на яку претендує позивач, розташована у межах населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради, крім того вказані землі за рішенням сільської ради надані громадянам у приватну власність. На частину яких у громадян наявні державні акти, а на інші виготовляється документація із землеустрою. Вільні земельні ділянки комунальної власності у межах населеного пункту с.Мамрин площею 2,0 га сільськогосподарського призначення відсутні, отже Харитонівська сільська рада заперечує щодо погодження надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для передачі у власність земельної ділянки ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства у розмірі 2,0 га.

Судом оглянуті усі надані до суду картографічні матеріали, копії з яких долучені до матеріалів справи (а.с. 69, 110), у тому числі з публічної кадастрової карти (а.с. 147-149). На підставі наявних у справі доказів та пояснень сторін, суд дійшов висновку, що інформація про те, що запитувана позивачем земельна ділянка, відображена у викопіюванні від 14 квітня 2015 року №34-612-0.2-1699/2-15 (а.с. 65) та у довідці від 27 квітня 2016 року за №99-612-99.3-823/16 (а.с. 132) знаходиться у межах населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради, відповідає дійсності.

Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними дій ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, з відмови у наданні дозволу на виготовлення документації з землеустрою про відведення земельної ділянки з підстав вказаних у листі від 29 квітня 2016 року за №Х-3231/0-1465/6-16 та зобовязання ГУ Держгеокадастру у Житомирській області розглянути звернення позивача від 24 березня 2016 року з доданими документами по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини 7 статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно з статтею 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для відмови ГУ Держгеокадастру у Житомирській області у наданні позивачу дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки розміром 2,0 га, стала відсутність у ГУ Держгеокадастру у Житомирській області повноважень розпоряджатись землею, яка перебуває у приватній чи комунальній власності, оскільки запитувана позивачем земельна ділянка перебуває у межах населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області та належить до земель сільськогосподарського призначення і має комунальну форму власності. До повноважень ГУ Держгеокадастру у Житомирській області належить розпоряджатись землями державної форми власності за межами населених пунктів.

Матеріалами справи підтверджено, зокрема викопіюваннями з індексно-кадастрової карти (плану), що земельна ділянка на яку претендує позивач увійшла до меж населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області (а.с. 65, 69, 110, 147-149).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відмова ГУ Держгеокадастру у Житомирській області позивачу у наданні дозволу на виготовлення документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0 га для ведення особистого сільського господарства на підставі частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, ґрунтується на вимогах закону, а отже є правомірною.

Суд також вважає безпідставними доводи представника позивача, щодо того, що ГУ Держгеокадастру у Житомирській області повинно було перевірити докази того, що земельна ділянка на яку він претендує на законних підставах включена до викопіювань з індексно-кадастрової карти (плану) та дійсно входить до меж населеного пункту с.Мамрин Харитонівської сільської ради Коростишівського району Житомирської області.

Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України та Положенням про головне управління Держгеокадстру у Житомирській області, затвердженим наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 3 березня 2015 року №23 (із змінами та доповненнями) (далі Положення №23).

Пунктом 6.2. Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та Житлово-комунального господарства України №12 від 3 лютого 2015 року передбачено, що Головне управління має право одержувати від органів місцевого самоврядування інформацію і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Разом з тим, жоден із вказаних нормативних актів не містить обовязку ГУ Держгеокадастру у Житомирській області перевіряти достовірність відомостей органу місцевого самоврядування (Коростишівської міської ради, Харитонівської сільської ради) чи витребовувати будь-які докази на підтвердження його позиції.

Статтею 20 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм повноважень.

Таким чином, ГУ Держгеокадастру у Житомирській області при розгляді заяви ОСОБА_4 від 24 березня 2016 року, діяло у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами доведено правомірність своїх дій та рішень, а тому суд відмовляє позивачу у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 24 жовтня 2016 р.