Рішення № 62173831, 17.10.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/126/16

Провадження № 22-ц/779/2090/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бельмега М.В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Бойчука І.В.,

суддів Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю представника апелянта,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» на рішення Косівського районного суду від 06 вересня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Косівського районного суду від 06 вересня 2016 року відмовлено в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Апелянт на дане рішення подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що рішення прийняте без повного, всебічного та обєктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову вказав що позивачем пропущено строк позовної давності. Однак такий висновок суду є припущенням та не відповідає фактичним обставинам справи. Апелянт вказує, що звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» було вчасним.

Згідно договору відповідач 05.01.2011 року отримав кредитну картку «Універсальна» від банку.

Згідно знімку екрану з банківського програмного комплексу «Приват 48» відображена інформація про те що кредитна картка «Універсальна» з відповідним номером, зі строком дії який закінчується в березні 2016 року, тому строк позовної давності спливає саме в цей термін, а банк з даним позовом звернувся до суду у грудні 2015 року, тобто в межах строку позовної давності.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях тому, що судом не досліджено термін дії кредитної картки.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов банку повністю.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що позивачем пропущено строк позовної давності і останній не просив його поновити, а також у справі немає достовірних і переконливих доказів про те, що відповідач був ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, витяг із яких позивач долучив до матеріалів справи (а.с.9-32), оскільки у них немає підпису відповідача.

Однак, до такого висновку суд прийшов передчасно, без належного дослідження зібраних у справі доказів та з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 05 січня 2011 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав у банку кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.7).

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_2 порушував строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № б/н від 05 січня 2011 року (а.с.4-6).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Позивачем станом на 30 листопада 2015 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № б/н від 05 січня 2011 року, відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_2 за кредитним зобов'язаннями в сумі 22414,27 грн., яка складається з наступного: 6550,12 грн. заборгованість за кредитом; 12128,31 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом; 2192,30 грн. заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 1043,54 грн. штраф (процентна складова) (а.с.4-6).

Згідно з розрахунком заборгованості останній платіж відповідачем було вчинено 06 грудня 2012 року в сумі 13,25 грн. (а.с.5-зворот).

Банк звернувся до суду з вказаним позовом у січні 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії картки № 5211537416535206 «Універсальна» установлено до березня 2016 року (03/16) (а.с. 129).

Відповідачем у суді першої інстанції заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, що в силу ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується зокрема, до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст.. 261 ЦК України).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14, яка відповідно до положень статті 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якого відповідач подав відповідну заяву, оскільки термін дії картки встановлено до березня 2016 року, а з позовом до суду позивач звернувся у грудні 2015 року.

Відповідачем здійснено останній платіж за даним кредитним договором у грудні 2012 року.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості апелянтом змінено щодо пені та процентів в апеляційній скарзі з урахуванням строків позовної давності і відповідачем не надано щодо нього заперечень, а тому приймається апеляційним судом. Зокрема, заборгованість за процентами за три роки становить 10648,5 грн., а пеня за останні дванадцять місяців складає 600 грн. В решті розрахунок, наведений у позовній заяві не змінювався.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга банку підлягає до задоволення. Постановлене у даній справі рішення не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому його слід скасувати і постановити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню понесений позивачем у даній справі судовий збір.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Косівського районного суду від 06 вересня 2016 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), прож. ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги 50, МФО 305299, рах. №29092829003111) заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.01.2011 року станом на 30.11.2015 року в розмірі 22414,27 грн., з яких 6550,12 грн заборгованість за кредитом; 12128,31 грн заборгованість за процентами; 2192,30 грн заборгованість за пенею та комісією; 500 грн штраф (фіксована частина); 1043,54 грн штраф (процентна складова) та судовий збір у сумі 2557,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: І.В. Бойчук

ОСОБА_3

ОСОБА_4