Рішення № 62172946, 18.10.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/6897/15-ц Головуючий у 1-й інст. Слюсарчук Н. Ф.

Категорія 20 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Кочетова Л.Г., Товянської О.В.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до Комунального підприємства "Житомирводоканал" та ОСОБА_1 про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків

за апеляційною скаргою прокурора Житомирської області

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 липня 2016 року

в с т а н о в и л а:

У травні 2015 року прокурор Житомирської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Житомирської міської ради до Комунального підприємства "Житомирводоканал" та ОСОБА_1. Просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 25 вересня 2014 року, укладений між КП «Житомирводоканал» та ОСОБА_1, і зобовязати відповідачів повернути один одному все одержане за ним. Свої вимоги обґрунтовував тим, що Комунальне підприємство "Житомирводоканал" купило у ОСОБА_1 автомобіль марки BMW 520I, 1990 року випуску, шасі (кузов, рама) WBAHB11000GA75919, за 133492,88 грн. Договір суперечить вимогам Закону України «Про здійснення державних закупівель», оскільки укладений без проведення відповідної процедури. Окрім того на момент укладення договору середньоринкова вартість автомобіля такої ж марки становила 112396 грн., що значно нижче того, що сплачено за автомобіль.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 12 липня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, прокурор Житомирської області подав апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про здійснення державних закупівель», а суд першої інстанції безпідставно застосував ОСОБА_2 України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності». Придбання комунальним підприємством автомобіля за ціною, яка є вище середньоринкової, доводить «непрозорість» закупівлі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин ОСОБА_2 України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності», виходячи із того, що КП «Житомирводоканал» не є бюджетною установою та бюджетні кошти на закупівлю автомобіля не виділялися, а тендер має проводитися за умови, що вартість закупівлі товару дорівнює або перевищує 1 млн. гривень.

Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки внаслідок неправильної юридичної кваліфікації правовідносин застосовано закон, який не поширюються на спірні правовідносини, та не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 25 вересня 2014 року між Комунальним підприємством «Житомирводоканал» Житомирської міської ради (покупець) та ОСОБА_1 (продавець) укладений договір купівлі-проваджу, за умовами якого продавець передав у власність автомобіль марки BMW 520I, 1990 року випуску, шасі (кузов, рама) WBAHB11000GA75919, а покупець прийняв у власність відповідний автомобіль і сплатив за нього відповідно до платіжного доручення від 26 вересня 2014 року №423 133492 грн. 88 коп. (а.с.16,19).

Договір укладений без проведення процедур, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель», хоча вартість предмета закупівлі, без урахування ПДВ, перевищила 100 тисяч гривень.

ОСОБА_2 встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів для забезпечення потреб територіальної громади. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до змісту ч.1 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель», в редакції, що діяла на час укладення оспорюваного правочину, цей ОСОБА_2 застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень.

Термін «замовники» у цьому Законі вживається в такому значенні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх обєднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі за наявності однієї з таких ознак:

юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, в межах такого фінансування;

органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток,паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать замовники, визначені в пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про здійснення державних закупівель»).

Як убачається зі змісту договору купівлі-продажу КП «Житомирводоканал» купив не спеціалізований автомобіль, а автомобіль, що безпосередньо не призначений для використання при здійсненні його виробничої діяльності - забезпечення виробництва, транспортування та постачання питної води або функціонування централізованого водовідведення, а тому на спірні правовідносини ОСОБА_2 України «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» не поширюється, а суд першої інстанції через розширене тлумачення безпідставно його застосував.

Окрім того, відповідно до п.2.1 нової редакції статуту (останні зміни відбулися в липні 2014 року) метою діяльності КП «Житомирводоканал» є експлуатація діючих споруд водопроводу і каналізації, що знаходяться на балансі підприємства, з метою забезпечення споживачів міста Житомира питною водою, прийом та очистка стічних вод з метою отримання законного прибутку для задоволення економічних та соціальних інтересів трудового колективу (а.с.8-12).

Діяльність підприємства не є комерційною чи промисловою у разі, якщо держава, підконтрольні їй організації при забезпеченні певної державної потреби керуються іншими мотивами ніж прибутковість. Водночас така діяльність не залежить від економічних ризиків і витрат на неї, оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо.

Натомість діяльність здійснюється на комерційній основі у випадках, коли потреби держави та територіальної громади забезпечуються на конкурентному ринку.

Відповідно ж до п.6.1.2 статуту КП «Житомирводоканал» реалізує свою продукцію, послуги за державними регульованими цінами у випадках, передбачених законодавством, або вільними цінами, погодженими профільним виконавчим органом міської ради.

За таких обставин за ознаками статутної діяльності КП «Житомирводоканал» підпадає під визначення «замовник» у розумінні Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Також колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги той факт, що КП «Житомирводоканал» займає монопольне становище у сфері надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що, купуючи неспеціалізований автомобіль, КП «Житомирводоканал» підпадало під ознаки замовника у розумінні Закону України «Про здійснення державних закупівель» та в момент вчинення оспорюваного правочину на нього поширювалася дія цього Закону, пункт пятий статті 2 якого забороняє укладати договори купівлі-продажу без проведення процедур, визначених його статтею 12.

Вказаний закон не розмежовує поняття «власні кошти» та «бюджетні кошти», а тому для розгляду даного спору не має правового значення які кошти були використані для придбання автомобіля, оскільки визначальним у даному випадку, враховуючи предмет правочину, є те, що на час вчинення договору покупець підпадав під ознаки поняття «замовник» у розумінні Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на нього поширювалася його дія.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам розяснено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3,5 та 6 статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

Так, ч.1 ст.203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Оскільки договір купівлі-продажу від 25 вересня 2014 року, як зазначалося вище, суперечить Закону України «Про здійснення державних закупівель», то він у судовому порядку визнається недійсним, а кожна його сторона зобовязується повернути другій стороні все те, що вона одержала на виконання цього правочину (ч.1 ст.216 ЦК України).

Відповідно до ст.309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, яким позов задовольняє, а судовий збір покладає на відповідачів порівну (ст.88 ЦПК України).

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу прокурора Житомирської області задовольнити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 12 липня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської міської ради задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу від 25 вересня 2014 року, укладений між Комунальним підприємством "Житомирводоканал" та ОСОБА_1, недійсним.

Зобовязати ОСОБА_1 повернути Комунальному підприємству «Житомирводоканал» 133492,88 грн.

Зобовязати Комунальне підприємство «Житомирводоканал» повернути ОСОБА_1 автомобіль марки BMW 520I, 1990 року випуску, шасі (кузов, рама) WBAHB11000GA75919.

Стягнути з Комунального підприємства «Житомирводоканал» та ОСОБА_1 в дохід держави по 667,47 грн. з кожного та на користь прокуратури Житомирської області по 868,19 грн. з кожного судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча

Судді: