Рішення № 62171930, 20.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

20 жовтня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.,

суддів - Шебуєвої В.А., Крижанівської Г.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Авто» про визнання договору недійсним,

за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Авто» - МельникаОлександра Павловича на рішення Печерського районного суду м.Києва від 07 червня 2016 року,

встановила:

у вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати Договір фінансового лізингу від 19.08.2015 р. №000846 недійсним, посилаючись на те, що договір був укладений внаслідок введення його в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а також стягнути в подвійному розмірі завдані збитки.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 р. позов було задоволено частково, визнано недійсним договір та стягнуто кошти в розмірі 123 600 грн. та судові витрати.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідача - Мельник О.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, 19.08.2015 р. він уклав з відповідачем два договори фінансового лізингу №000845 та 000846, згідно з якими мав намір придбати 4 автомобілі. При укладенні договорів менеджер ОСОБА_3 повідомила йому про умови укладення та на окремому аркуші паперу зробила відповідні нотатки. Зокрема, за Договором №000846 він мав намір придбати два автомобілі марки «Skoda Fabia», колір білий. Однак в тексті Договору та Додатку до нього було вказано лише один автомобіль. Менеджер ОСОБА_3 запевнила його, що пріоритетне значення має кількість автомобіль, яку він вказав в заявці, а тому він був переконаний, що по кожному з договорів замовив по два автомобіля. На виконання умов договору він сплатив адміністративний та авансовий платежі. Згодом він з'ясував, що його було введено в оману, а тому приїхав 25.08.2015 р. до офісу відповідача, але представники відповідача спілкуватись з ним відмовились. Тому позивач просив визнати недійсним вказаний договір лізингу та стягнути на його користь сплачені кошти в подвійному розмірі.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 р. позов було задоволено частково - визнано недійсним договір та стягнуто кошти в розмірі 123 600 грн. та судові витрати.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на час укладення договору мав відповідну ліцензію на надання фінансових послуг, договір не був посвідчений нотаріально, а також містить умови, які є несправедливими.

При цьому суд першої інстанції виходив з положень ст. 15, 16, ч. 1 ст. 203, 215, 638, 799, 806, 807, 808 ЦК України.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він зроблений з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В даному випадку, позивач при зверненні до суду зазначав, що уклав оспорюваний ним Договір фінансового лізингу внаслідок введення його в оману щодо обставин, які мають істотне значення та посилався на положення ст. 230 ЦК України.

Натомість суд першої інстанції змінив підстави заявленого позивачем позову та не зробив висновку щодо доведеності заявленої ним вимоги для визнання договору недійсним внаслідок введення його в оману. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження зміни позивачем предмету або підстав позову відповідно до ст. 31 ЦПК України.

В ст. 214 ЦПК України закріплено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ч. 3 ст. 213 ЦПК України обґрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Докази, надані позивачем на підтвердження факту введення його в оману щодо істотних умов договору фінансового лізингу, а саме - рекламне оголошення, текст Договору фінансового лізингу та Додаток №1 та №2, аркуш паперу з рукописним текстом (а/с 31), не містять таких даних.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а по справі слід ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ваш Авто» - Мельника ОлександраПавловича задовольнити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 07 червня 2016 р. скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Авто» про визнання договору недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді

№ справи: 757/33541/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/11078/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Цокол Л.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.