Вирок № 62170180, 20.10.2016, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/1341/16-к

Провадження №1-кп/190/94/16

ЄРДР № 12016040550000518

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Пятихатки

П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого-судді Легкошерст Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

прокурора Яценко Д.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого

27.01.2003 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 289, ст. 69, ст. 104 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в 1 рік;

22.09.2003 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, 70, 104 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

31.01.2005 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

09.10.2006 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, 70 КК України до 5 років позбавлення волі;

08.11.2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України 5 років 6 місяців позбавлення волі;

18.01.2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, будучи засудженим 18.01.2012 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі та відбуваючи покарання у виді позбавлення волі в П'ятихатській виправній колонії № 122 Дніпропетровської області, що розташована в с. Красноіванівка П'ятихатського району Дніпропетровської області належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, в період відбування покарання знову вчинив нове кримінальне правопорушення.

03.02.2016 року постановою начальника Пятихатської виправної колонії № 122 за систематичне порушення режиму утримання ОСОБА_1 був підданий стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу на строк 1 місяць. Після звільнення з ПКТ своєї поведінки не змінив та знову продовжував порушувати режим утримання.

Так, 05.04.2016 року ОСОБА_1, згідно із затвердженим начальником виправної колонії № 122 графіком, який було оголошено обвинуваченому 30.03.2016 року, повинен був виконати прибирання спального приміщення відділення СПС № 4. Проте ОСОБА_1, 05.04.2016 року приблизно о 08 год. 10 хвл. відмовився здійснити вимогу начальника відділення СПС № 4, а саме здійснити вологе прибирання спального приміщення соціальної психологічної служби № 4, чим порушив вимоги п. 2.1, 2.2, 2.5 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, за що 07.04.2016 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді «догани».

08.04.2016 року приблизно о 06 год. 15 хвл. засуджений ОСОБА_1 не виконав загальної команди підйом, не вийшов на ранкову фіззарядку та спав на своєму спальному місці, тим самим порушив вимоги п. 2.1, 2.4 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, за що 12.04.2016 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді «попередження».

13.04.2016 року приблизно о 19 год. 00 хвл. засуджений ОСОБА_1 під час виходу засуджених в їдальню на вечерю, був відсутній в строю відділення СПС № 4, знаходився в спальному приміщення СПС № 4, тим самим порушив вимоги п. 2.1, 2.4 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, за що 14.04.2016 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді «догани».

22.04.2016 року ОСОБА_1, згідно із затвердженим начальником виправної колонії № 122 графіком, який було оголошено обвинуваченому 30.03.2016 року, повинен був виконати прибирання спального приміщення відділення СПС № 4. Проте ОСОБА_1 22.04.2016 року приблизно о 08 год. 10 хвл. відмовився здійснити вимогу начальника відділення СПС № 4, а саме здійснити вологе прибирання спального приміщення соціальної психологічної служби № 4, чим порушив вимоги п. 2.1, 2.2, 2.5 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання, за що 28.04.2016 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятора Пятихатської ВК № 122 строком на 13 діб.

05.05.2016 року о 10 год. 30 хвл. ОСОБА_1, відбуваючи дисциплінарне стягнення в камері № 3 дисциплінарного ізолятора завісив оглядове віконце камер відеоспостереження, що перешкоджало здійснювати нагляд за засудженими, тим самим порушив вимоги п. 2.1, 2.4 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, за що 05.05.2016 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді «догани».

09.05.2016 року приблизно о 21 год. 10 хвл. засуджений ОСОБА_1, відбуваючи дисциплінарне стягнення в камері № 3 дисциплінарного ізолятора завісив оглядове віконце та камеру відеоспостереження, що перешкоджало здійснювати нагляд за засудженими, тим самим порушив вимоги п. 2.1, 2.4 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, за що 11.05.2016 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді «догани».

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України не визнав і пояснив, що з 2012 року вібуває покарання у П'ятихатській виправній колонії № 122. За час відбування покарання з боку адміністрації до нього неодноразово застосовувалися заходи дисциплінарного впливу, в тому числі і переведення до приміщення камерного типу. Проте такі дисциплінарні стягнення вважає незаконними. Дійсно працівники установи виконання покарання пропонували йому здійснювати вологе прибирання спального приміщення, на що він неодноразовов відмовлявся. Вважає, що він не зобовязаний здійснювати таке прибирання, ніхто не може примусити його робити, якщо він цього не бажає. Для цього є днювальні, які повинні прибирати приміщення. Їжу, яку їм давали в їдальні не їсть, харчувався самостійно, а тому ходити до їдальні у нього не було потреби, у звязку з чим можливо і були випадки, коли він був відсутній в строю під час виходу в їдальню на вечерю. На фіззарядку виходив. Оглядове віконце камери відеоспостереження не завішував, оскільки фізично це зробити було неможливо. Вважає, що у його діях відсутній склад злочину, передбаченого ст. 391 КК України.

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України не визнав, його вина у вчиненні злочину доводиться показами свідків, зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що працює начальником відділення СПС в П'ятихатській виправній колонії. 22.04.2016 року ним було запропоновано засудженому ОСОБА_1 здійснити вологе прибирання спального місця згідно із графіком чергувань, на що обвинувачений відмовився від законної вимоги, та не надав жодних пояснень. На самопочуття засуджений не скаржився, був забезпечений всім необхідним інвентарем для прибирання.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він працює психологом відділу соціальнго виховної та психологічної роботи в Пятихаській виправній колоні № 122. В квітні 2016 року в його присутності начальником відділення СПС № 4 засудженому ОСОБА_1 було запропоновано здійснити вологе прибирання спального місця згідно з встановленим графіком, однак засуджений в категоричній формі відмовився від виконання вказаних робіт.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що працює начальником відділення СПС в Пятихатській виправній колонії. 05.04.2016 року та 22.04.2016 року в його присутності засуджений ОСОБА_1 відмовився виконувати вологе прибирання спального місця. На погане самопочуття не скаржився, був забезпечений необхідним інвентарем. Давати пояснення з цього приводу не захотів.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 05.05.2016 року ним було виявлено, що засуджений ОСОБА_1, який відбував дисциплінарне покарання в камері ДІЗО №3 завісив оглядове вікно камери. Від дачі письмових пояснень засуджений відмовився.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що працює черговим помічником начальника Пятихатської виправної колонії № 122. В квітні 2016 року, точної дати не памятає, в його присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було запропоновано засудженому ОСОБА_1 здійснити вологе прибирання спального місця згідно з графіком чергувань, однак засуджений ОСОБА_1 відмовився виконувати вимоги працівників установи та надавати будь-які пояснення з даного приводу.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що в його присутності 22.04.2016 року засудженому ОСОБА_1 було запропоновано здійснити прибирання спального примішення, згідно з графіком чергування. Проте засуджений ОСОБА_1 від прибирання відмовився, пояснення надавати з цього приводу відмовився. На погане самопочуття не скаржився, був забезпечений необхідним інвентарем та одягнений по погоді. По факту скоєного порушення засудженому було запропоновано надати письмові пояснення, від яких останній в категоричній формі відмовився.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працює старшим інспектором в Пятихатській виправній колонії № 122. 09.05.2016 року чергував у складі оперативної групи і згідно добової відомості був закріплений за обєктом ДІЗО. Після команди «відбій» ним було виявлено, що у камері № 3, в якій знаходився засуджений ОСОБА_1 занавішено оглядове віконце та камера відеоспостереження. По факту скоєного порушення засудженому було запропоновано надати письмові пояснення, від дачі яких останній в категоричній формі відмовився.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що 05.04.2016 року в його присутності начальником відділення СПС № 4 засудженому ОСОБА_1 було запропоновано здійснити вологе прибирання спального місяця, на що останній в категоричній формі відмовився. Письмові пояснення надавати не захотів, про що було складено відповідний акт.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що він працює в Пятихатській виправній колоні № 122. 08.04.2016 року під час обходу житлової зони відділення СПС № 4 ним було затримано засудженого ОСОБА_1, який не виконав команду підйом, не вийшов на ранкову фіззарядку. Засудженому було запропоновано пройти до чергової кімнати для дачі письмових пояснень, на що ОСОБА_1 відмовився. По факту відмови засудженим давати пояснення ними було складено акт.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що працює молодшим інспектром відділення нагляду та безпеки ПВК-122. 09.05.2016 року він знаходився на службі у ДІЗО. Під час спостереження за засудженим ОСОБА_1, який знаходився в камері № 3, було виявлено, що останній занавісив оглядове вікно та камеру спостереження, чим перешкоджав здійсненню нагляду за ним.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він працює молодшим інспектором відділу нагляду та безпеки в Пятихатській виправній колоні № 122. 13.04.2016 року ним було виявлено, що при виході засуджених з приміщ ень СПС до їдальні установи для вечері в строю був відсутній засуджений ОСОБА_1 Після розшукових дій засудженого було виявлено в спальному приміщені. На вимогу працівників установи пройти до чергової частини для дачі письмових пояснень з даного приводу засуджений відмовився в категоричній формі.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він працює молодшим інспектором відділу нагляду та безпеки в Пятихатській виправній колоні № 122. 05.05.2016 року ніс службу в ДІЗО, ПКТ, під час якої ним було виявлено, що засуджений ОСОБА_1, відбуваючи дисциплінарне покарання в камері ДІЗО завісив оглядове вікно камери, що перешкоджало здійсненню нагляду за ним, від дачі письмових пояснень відмовився.

Крім пояснень свідків, винуватість обвинуваченого у скоєному підтверджується наступними письмовими матеріалами кримінального провадження.

Так, матеріалами кримінального провадження підтверджєно, що ОСОБА_1 з 24 лютого 2012 року відбуває покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 січня 2012 року у Пятихатській виправній колонії № 122.

Згідно ч. 3 ст. 107 КВК України, п. 29 Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань засуджені зобов'язані: суворо дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом установи та іншими особами; виконувати всі законні вимоги персоналу установи; за графіком чергувати в камерах.

Відповідно до копій рапортів від 05.04.2016 року ОСОБА_1 відмовився здійснити вологе прибирання спального приміщення відділення соціально психологічної служби № 4 /а.с.119,120, 123/. Надати письмові пояснення по факту порушення режиму утримання відмовився, що підтверджується актом від 05.04.2016 року /а.с.121/.

Постановою начальника Пятихатської виправної колонії № 122 Дніпропетровської області від 07.04.2016 року на ОСОБА_1 за порушення вимог режиму відбування покарання, а саме відмову від виконання законних вимог адміністрації накладено стягнення у вигляді догани /а.с.124/, останній з постановою про накладення дисциплінарного стягнення ознайомився 07.04.2016 року.

Відповідно до копій рапортів від 08.04.2016 року ОСОБА_1 не виконав команду «підйом» та не вийшов на ранкову фіззарядку/а.с.125,126,128/. Надати письмові пояснення по факту порушення режиму утримання відмовився, що підтверджується актом від 08.04.2016 року /а.с.127/.

Постановою начальника Пятихатської виправної колонії № 122 Дніпропетровської області від 12.04.2016 року на ОСОБА_1 за порушення вимог режиму відбування покарання, а саме не виконав команду «підйом» та не вийшов на ранкову фіззарядку накладено стягнення у вигляді попередження /а.с.129/, останній з постановою про накладення дисциплінарного стягнення ознайомився 12.04.2016 року.

Відповідно до копій рапортів від 13.04.2016 року ОСОБА_1 був відсутній в строю відділення під час виходу в їдальню /а.с.130,131/. Надати письмові пояснення по факту порушення режиму утримання відмовився, що підтверджується актом від 13.04.2016 року /а.с.132/, за що правами начальника відділення Пятихатської виправної колонії № 122 Дніпропетровської області від 13.04.2016 року на засудженого ОСОБА_1 за порушення вимог режиму відбування покарання, накладено стягнення у вигляді догани/а.с.130/.

Відповідно до копій рапортів від 22.04.2016 року ОСОБА_1 відмовився здійснити вологе прибирання спального приміщення відділення соціально психологічної служби № 4 /а.с.133, 134,137/. Надати письмові пояснення по факту порушення режиму утримання відмовився, що підтверджується актом від 22.04.2016 року /а.с.136./.

З копії витягу з протоколу № 55 від 28.04.2016 року засідання адміністративної комісії Пятихатської ВК № 122 слідує, що комісія вирішила за допущене порушення встановленого порядку відбування покарання помістити засудженого ОСОБА_1 до ДІЗО /а.с.138/

Згідно медичного висновку від 28.04.2016 року ОСОБА_1 за станом здоровя в ДІЗО міг бути поміщений /а.с.139/

Постановою начальника Пятихатської виправної колонії № 122 Дніпропетровської області від 22.04.2016 року на ОСОБА_1 за порушення вимог режиму відбування покарання, а саме відмову здійснити вологе прибирання спального приміщення відділення соціально психологічної служби № 4 накладено стягнення у вигляді поміщення до дисциплінарного ізолятору строком на 13 діб/а.с.140/, останній з постановою про накладення дисциплінарного стягнення ознайомився 28.04.2016 року.

Відповідно до копії рапортів від 05.05.2016 року ОСОБА_1, відбуваючи дисциплінарне стягнення в камері № 3, занавісив оглядове віконце та камеру відеоспостереження, чим перешкоджав здійснювати нагляд за засудженими/а.с.141,143/. Надати письмові пояснення по факту порушення режиму утримання відмовився, що підтверджується актом від 05.05.2016 року /а.с.142/, за що правами начальника відділення Пятихатської виправної колонії № 122 Дніпропетровської області від 05.05.2016 року на засудженого ОСОБА_1 за порушення вимог режиму відбування покарання накладено стягнення у вигляді догани/а.с.143/.

Відповідно до копії рапортів від 09.05.2016 року ОСОБА_1, відбуваючи дисциплінарне стягнення в камері № 3 занавісив оглядове віконце та камеру відеоспостереження, чим перешкоджав здійснювати нагляд за засудженими/а.с.144,145,147/. Надати письмові пояснення по факту порушення режиму утримання відмовився, що підтверджується актом від 09.05.2016 року /а.с.146/.

З копії витягу з протоколу від 11.05.2016 року засідання адміністративної комісії Пятихатської ВК № 122 слідує, що комісія вирішила за допущене порушення встановленого порядку відбування покарання ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити йому стягнення у виді «суворої догани»/а.с.149/

Постановою начальника Пятихатської виправної колонії № 122 Дніпропетровської області від 11.05.2016 року на ОСОБА_1 за порушення вимог режиму відбування покарання, накладено стягнення у вигляді «суворої догани» /а.с.148/, останній з постановою про накладення дисциплінарного стягнення ознайомився 11.05.2016 року.

11.05.2016 року ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 391 КК України за злісну непокору законним вимогам адміністрації установи виконання покарань /а.с.108/, про що свідчить його особистий підпис у офіційному застереженні.

Досліджені в судовому засіданні та наведені у вироку докази, процесуально допустимі, взаємодоповнюють себе, що свідчить про їх належність та допустимість.

Показання ОСОБА_1 спростовуються показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, які підтвердили в судовому засіданні, що ОСОБА_1 неодноразово категорично, відкрито, демонстративно відмовлявся виконувати законні вимоги представників адміністрації установи, порушував Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, на виховні заходи не реагував, від дачі пояснень відмовлявся, за що був підданий протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.

Доводи обвинуваченого про відсутність в його діях складу злочину передбаченого ст. 391 КК України, суд вважає безпідставними, оскільки жодного належного їм доказу суду надано не було, у зв'язку з чим вони не спростовують письмових матеріалів кримінального провадження та показань свідків, які судом були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Доводи обвинуваченого відносно того, що свідки по справі є заінтересованими особами та є представниками сторони обвинувачення, також є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на нормах кримінально-процесуального законодавства та будь-яких належних підтверджень щодо зацікавленості допитаних свідків в розгляді справи обвинуваченим суду надано не було.

Крім того, слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 13 ст. 134 КВК України засуджений може оскаржити накладене на нього стягнення, однак подання скарги не зупиняє виконання стягнення. Посадова особа, яка наклала стягнення, за наявності для того підстав може його скасувати або замінити іншим, більш м'яким стягненням. Вища посадова особа може скасувати стягнення в разі, коли посадова особа, яка наклала стягнення, перевищила свої повноваження або стягнення було накладено нею при відсутності порушення з боку засудженого.

Однак жодного разу обвинувачений не оскаржував винесені відносно нього постанови, дії працівників адміністрації до прокуратури, будь-яких скарг від нього до вищестоящого керівництва не надходило, про що сам обвинувачений в судовому засіданні і не заперечував. Більш того, на пропозиції працівників колонії ОСОБА_1 відмовлявся від написання будь-яких пояснень з приводу вчинених порушень, про що складалися акти.

До невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини суд відноситься критично та розцінює як один із способів захисту від пред'явленого йому обвинувачення та його бажання уникнути відповідальності.

При встановлених обставинах, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю та його дії слід кваліфікувати:

- за ст. 391 КК України - як злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань, особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання, була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери).

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

Так, ОСОБА_1 раніше судимий за тяжкі злочини, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку, характеризується за місцем відбування покарання негативно/а.с.151/, відповідно до довідки про заохочення та стягнення ОСОБА_1 є злісним порушником режиму відбування покарання, заохочень не має, має 58 стягнень, які не зняті і не погашені у встановленому законом порядку, в тому числі поміщався до дисциплінарного ізолятору та переводився в приміщення камерного типу установи /а.с.153/.

Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин згідно положень ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи вищевказані обставини, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 неможливо без його ізолювання від суспільства, а покарання йому повинно бути обрано необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, а саме в межах санкції ст. 391 КК України у виді позбавлення волі, визначивши остаточне покарання за положеннями ч. 1 ст. 71 КК України з урахуванням покарання за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.01.2012 року шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Витрати на залучення експерта та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред"явленому обвинувачені за ст. 391 КК України та призначити покарання - ОДИН рік позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково - у виді 1 дня позбавлення волі приєднати невідбуту частину покарання призначеного за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.01.2012 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків ОДИН рік ОДИН день позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1 у вигляді застави - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання період перебування в слідчому ізоляторі для участі у судовому розгляді даного кримінального провадження з 15.07.2016 року по 07.08.2016 року та період перебування під вартою з 08.08.2016 року по 04.09.2016 року включно з розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає два дні позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили заставу, внесену на рахунок № 37312066017442, код отримувача 26239738, МФО 820172, банк отримувача ГУДКСУ м. Київ, отримувач ТУ ДСА Дніпропетровської області у розмірі 29000 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_14

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в П"ятихатський районний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

ОСОБА_15Легкошерст