Ухвала суду № 62168462, 18.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/1003/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Лях В.І. Провадження № 22-ц/773/1473/16 Категорія: 81 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Матвійчук Л.В.,

суддів - Русинчука М.М., Овсієнка А.А.,

з участю секретаря Лимаря Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням головного державного виконавця Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2 за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2 на ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 08 вересня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Головний державний виконавець Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Ухвалою Ратнівського районного суду від 08 вересня 2016 року подання задоволено.

Встановлено щодо ОСОБА_2 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобовязань.

Виконання ухвали покладено на Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, покликаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала суду скасуванню з наступних підстав.

Подання мотивоване тим, що в провадженні Ратнівського районного ВДВС знаходяться виконавчі провадження щодо стягнення по виконавчому листу № 166/1013/15 від 12.02.2016 року, виданого Ратнівським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 моральної шкоди по 2000 грн.

ОСОБА_2 рішення суду в добровільному порядку не виконує, відомостей щодо майна боржника на запит державного виконавця не отримано.

Згідно ч.4 ст.313 ЦК України фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Частиною 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або виїзду керівника боржника - юридичної особи - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Статтею 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. На громадян України, які звернулися з клопотанням про виїзд з України, поширюються усі положення чинного законодавства, вони користуються всіма правами і несуть встановлені законом обов'язки. За громадянами України зберігаються на її території майно, кошти, цінні папери та інші цінності, що належать їм на праві приватної власності. Будь-яке обмеження їх громадянських, політичних, соціальних, економічних та інших прав не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що суд має право встановити щодо боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного виконавця, обовязково погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має паспорт, від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням суду чи іншого органу (посадової особи), і таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобовязань.

Задовольняючи подання державного виконавця суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду ОСОБА_2 не виконується, на виклики-попередження державного виконавця останній не реагує, що свідчить про злісне ухилення боржника на протязі тривалого часу від виконання боргових зобовязань.

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна виходячи з наступного.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання зобовязань покладених на нього судовим рішенням, доведення якого є обовязковою умовою для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України, в матеріалах даної справи немає і судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не наведено мотивів, з яких він вважав такий факт встановленим.

Копії долучених до справи матеріалів виконавчого провадження свідчать, що державним виконавцем 15 лютого 2016 року відкриті виконавчі провадження по виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по 2000 грн. моральної шкоди кожному та боржнику надавався термін для добровільного виконання судового рішення до 22 лютого 2016 року(а.с.4-5).

Доказів того, що державним виконавцем проводились заходи по встановленню належного на праві власності боржнику майна, що ОСОБА_2 не зявляється на виклики державного виконавця матеріали справи не містять.

Застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про необхідність задоволення подання державного виконавця і необґрунтовано встановив щодо боржника ОСОБА_2 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, оскільки наведені у поданні обставини і додані до нього документи не свідчать про ухилення боржника від виконання судового рішення в контексті положень ст. 377-1 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», а тому правові підстави для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відсутні, а подання державного виконавця є безпідставним і необґрунтованим.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувану ухвалу слід скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні подання головного державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 307, 312, 315, 317, 319, 377-1 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ратнівського районного суду Волинської області від 08 вересня 2016 року в даній справі скасувати та постановити нову ухвалу.

В задоволенні подання головного державного виконавця Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді