Постанова № 62167054, 24.10.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 жовтня 2016 року Справа № 810/2402/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Волкова А.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби у Київській області та Васильківського районного відділу Управління державної міграційної служби у Київській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державної міграційної служби у Київській області та Васильківського районного відділу Управління державної міграційної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення Васильківського районного відділу Управління державної міграційної служби у Київській області від 10.06.2016 про залишення заяви щодо встановлення належності громадянства України від 25.05.2016 без виконання, а також про зобов'язання Управління державної міграційної служби у Київській області визнати позивача громадянином України та видати йому паспорт громадянина України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачі неправомірно відмовили йому у розгляді його заяви, визнанні його громадянином України та видачі паспорту громадянина України. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що діяв правомірно і підстави для задоволення позову відсутні, оскільки позивач неодноразово затримувався працівниками поліції за порушення правил перебування на території України та був витворений за межі України. Відповідач також стверджував, що паспорт громадянина України позивач одержав незаконно, а його перебування на території України становить суспільну небезпеку. У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги підтримав, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Обидві сторони надали суду пояснення та звернулися до суду з клопотаннями про здійснення подальшого розгляду справи за їх відсутності у порядку письмового провадження.

Суд, керуючись приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання сторін задовольнив та постановив про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.

Дослідивши представлені документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народився у місті Кутаїсі, Республіка Грузія.

25 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління державної міграційної служби у Київській області із заявою про встановлення належності до громадянства України.

Однак, листом від 10.06.2016 № 3/20-Д/102 Васильківський районний відділ Управління державної міграційної служби у Київській області повідомив позивачу про те, що його заяву залишено без виконання з тих підстав, що рішенням № 74.01/05-6753, прийнятим УДМС України в Чернігівській області скасовано посвідку на тимчасове проживання серії НОМЕР_2, видану 05.06.2015 строком дії до 04.06.2016 на ім'я позивача.

Тим самим, відповідач відмовив позивачу у встановленні належності до громадянства України та видачі паспорта громадянина України.

Не погоджуючись з рішенням і діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час судового розгляду суд встановив обставини, які свідчать, що позивач де-факто має громадянство України, що підтверджується наступними доказами.

Так, рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 17.07.2015 в цивільній справі № 273/829/15-ц встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - місто Кутаїсі, Республіка Грузія, на території України у селі Суємці Баранівського району Житомирської області на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 року), в тому числі й до 24.08.1991 року.

Як убачається з мотивувальної частини цього рішення, ОСОБА_1 мав паспорт громадянина СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_3, виданий 19.09.1990 року ОВС м. Кутаїсі (Грузинська РСР), в якому з 13.05.1991 був проставлений штамп реєстрації в с. Суємці Баранівського району Житомирської області.

У 2003 році внаслідок обміну паспортів СРСР на паспорти України вказаний паспорт зразку 1974 року був знищений, а замість нього ОСОБА_1 був виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, виданий Баранівським РВ УМВС України в Житомирській області 31.01.2003 року.

Вказані факти також підтверджуються копіями Книги актів списання та знищення недійсних паспортів зразка 1974 року (початок: 25.09.2002; закінчення: 25.03.2004) Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області, Книги обліку надходження паспортів та їх видачі громадянам Баранівського РВ УМВС України в Житомирській області.

З рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 17.07.2015, а також документів, представлених відповідачем, убачається, що ОСОБА_1 також був виданий паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5, оформлений 30.12.2003 Відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМАС України в Житомирській області.

Факт реєстрації і проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Кутаїсі (Грузія) в Україні (в селі Суємці Баранівського району Житомирської області) з 15.05.1991 також підтверджується: довідкою від 28.05.2015 № 378, виданою Суємецкьою сільською радою Баранівського району Житомирської області; листом-відповіддю Баранівського РС УДМС України в Житомирській області від 28.10.2014 № 13/1077 на адвокатський запит адвоката Підгайного П.Т.; листом-відповіддю Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 09.07.2015 № 27/6311 на запит Баранівського районного суду Житомирської області; листом-відповіддю Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 11.11.2014 № 37/7250 на адвокатський запит адвоката Підгайного П.Т.

Адміністрація Президента України листом від 12.12.2014 № 41-01/3499 у відповідь на адвокатський запит також повідомила, що матеріали щодо припинення громадянства України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, на розгляд Комісії при Президентові України не надходили.

З довідки, виданої КП ЖЕК «Шулявка» ОСОБА_3, убачається, що гр. ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: Україна, Житомирська область, Баранівсьаий район, с. Суємці, НОМЕР_1, виданий Баранівським РВ УМВС України в Житомирській області 31.01.2003 року) проживав разом з ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності, перебуваючи в цивільному шлюбі у період з 2001 по 2006 рік.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18.05.2015 в цивільній справі № 761/6159/15-ц ОСОБА_1 визнано батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку з чим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві 17.06.2015 видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_6.

З огляду на твердження відповідачів про незаконність видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України та паспорту громадянина України для виїзду за кордон, з метою з'ясування обставин справи, що стосуються набуття ОСОБА_1 громадянства України, суд двічі витребовував від відповідачів: копії заяви про видачу паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (форма - 1); відомості і документи щодо видачі на ім'я ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон; копії рішень про набуття ОСОБА_1 громадянства України та про припинення громадянства України; відомості про вилучення паспорта громадянина України ОСОБА_1 та копії документів, що підтверджують підстави такого вилучення. Однак, відповідачі вимог суду не виконали, витребуваних документів не представили.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначаються Конституцією України, а також Законом України від 18.01.2001 № 2235-III «Про громадянство України».

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

В силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 Закону України від 18.01.2001 № 2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон № 2235-III) громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Статтею 8 цього Закону передбачено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.

Згідно з положеннями статті 5 Закону № 2235-III документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Відповідно до статті 17 цього Закону громадянство України припиняється: внаслідок виходу з громадянства України; внаслідок втрати громадянства України; за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У справі, що розглядалась, суд встановив, що ОСОБА_1 набув громадянства України за територіальним походженням, цей факт підтверджується: рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 17.07.2015 в цивільній справі № 273/829/15-ц; паспортом громадянина України серії НОМЕР_4, виданим Баранівським РВ УМВС України в Житомирській області 31.01.2003 року; паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5, оформленим 30.12.2003 Відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМАС України в Житомирській області, на які містяться посилання в численних документах, долучених до матеріалів справи.

Рішення щодо припинення громадянства України ОСОБА_1 Президентом України в установленому порядку не приймалося, документи щодо припинення громадянства позивача на розгляд Комісії при Президенті України не надходили.

Твердження відповідачів про незаконність видачі ОСОБА_1 паспорту громадянина України у контексті спростування факту набуття ним громадянства України жодним чином не підтверджуються. У той же час, факт видачі позивачу паспорту громадянина України та паспорту громадянина України для виїзду за кордон підтверджується численними документами, складеними різними органами державної влади й у різний час.

Твердження відповідачів про суспільну небезпеку ОСОБА_1 та підозри у незаконних діях мають значення для діяльності правоохоронних органів державної влади, уповноважених проводити розслідування кримінальних правопорушень, але не мають жодного правового значення для визначення належності особи до громадянства України, що здійснюється у порядку адміністративного судочинства. Суд також зазначає, що правовий зв'язок між особою і державою, який виникає внаслідок набуття громадянства, не припиняється у зв'язку з розслідуванням кримінальних правопорушень чи притягненням особи до перебаченої законом відповідальності.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 1102,42 грн., доказів понесення інших судових витрат суду не надав. Оскільки приводом для пред'явлення позову стала бездіяльність Васильківського районного відділу Управління державної міграційної служби у Київській області, суд вважає за необхідне присудити судові витрати на корить позивача за рахунок бюджетних асигнувань цього суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Васильківського районного відділу Управління державної міграційної служби у Київській області від 10.06.2016 про залишення заяви ОСОБА_1 щодо встановлення належності громадянства України від 25.05.2016 без виконання.

Зобов'язати Управління державної міграційної служби у Київській області видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження - місто Кутаїсі, Республіка Грузія, в установленому порядку паспорт громадянина України.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Васильківського районного відділу Управління державної міграційної служби у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1102 (одна тисяча сто дві) гривень 42 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Волков А.С.