Постанова № 62167026, 13.10.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2016 року 810/3086/16

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., суддів: Лапія С.М., Щавінського В.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Державна фіскальна служба України про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Державна фіскальна служба України про скасування постанови про арешт коштів боржника від 22.09.2016 ВП №51720887.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова була прийнята державним виконавцем на підставі дублікату виконавчого листа №810/549/15 від 18.03.2016, виданого Київським окружним адміністративним судом.

Проте, як вбачається зі змісту дублікату виконавчого листа, стягувачем є контролюючий орган - Державна фіскальна служба України, а предметом стягнення є штраф, який є податковим боргом. Разом з цим, позивач зауважив, що нормами чинного законодавства для виконання вказаного судового рішення передбачений окремий порядок, який регулюється Податковим кодексом України та є самостійним, тобто здійснюється без залучення органів державної виконавчої служби.

З огляду на зазначене, позивач стверджує, що державний виконавець Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження та повернути виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки стягнення за цим виконавчим документом проводиться безпосередньо органами державної податкової служби.

Таким чином, на думку позивача, накладення арешту на кошти боржника, що містяться на всіх рахунках в банківських установах, відбулося з порушенням положень Закону України "Про виконавче провадження", а тому постанова про арешт коштів боржника ВП №517208878 від 22.09.2016 є незаконною та підлягає скасуванню.

Під час проведення підготовчого провадження представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити. Додатково наголосив, що штрафні санкції, застосовані ДФС України до ДП "Укрспирт" за порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", є грошовим зобов'язанням у розумінні п.п.14.1.39 Податкового кодексу України, а отже, таке грошове зобов'язання у разі несвоєчасної його сплати є податковим боргом та повинно стягуватись податковим органом в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для сплати податкового боргу без залучення органів державної виконавчої служби.

Також звертав увагу суду на те, що в разі виконання судового рішення в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" ДП "Укрспирт" зобов'язано буде сплатити виконавчий збір, що суперечить вимогам чинного законодавства та спричинить матеріальні збитки підприємству.

Представник відповідача під час проведення підготовчого провадження проти позову заперечувала та просила суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що оскаржувану постанову про арешт коштів боржника від 22.09.2016 ВП №51720887 було прийнято у зв'язку з невиконанням позивачем (боржником) рішення суду в самостійному порядку на підставі дублікату виконавчого листа №810/549/15 від 18.03.2016, виданого Київським окружним адміністративним судом та відповідно до приписів статей 11, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Представник третьої особи надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що рішення про застосування фінансових санкцій є адміністративно-господарською санкцією і ототожнювати його з податковим повідомленням-рішенням не можна.

Також зауважив, що відповідно до вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а також Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 вказаного Закону, сума штрафу стягується на підставі рішення суду. У свою чергу, завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження, яке відкривається на підставі виконавчого документа (виконавчого листа або його дубліката).

Враховуючи те, що ДП "Укрспирт" не було виконано рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, ДФС застосовано процедуру стягнення фінансових санкцій через суд та отримано відповідний виконавчий лист для примусового виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 у справі №810/549/15.

З огляду на вказані обставини, представник третьої особи стверджує, що постанову про арешт коштів боржника від 22.09.2016 ВП №51720887 державним виконавцем було прийнято в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У судове засідання, призначене на 12.10.2016, з'явились представники сторін.

Натомість, до початку розгляду справи по суті представник відповідача звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Частиною шостою статті 128 КАС України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 КАС України.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, в лютому 2015 року Державна фіскальна служба України звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" про стягнення штрафів у загальному розмірі 186956800,16 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2015 у справі №810/549/15, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015, адміністративний позов задоволено: стягнуто з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до бюджету штраф у розмірі 186956800 грн. 16 коп.

Постанова суду набрала законної сили 21.05.2015 та 31.08.2015 на її виконання було видано виконавчий лист № 810/549/15.

Київським окружним адміністративним судом 18.03.2016 видано дублікат виконавчого листа №810/549/15, а також продовжено строк для його пред'явлення до виконання.

Заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 21.07.2016 розглянуто заяву Державної фіскальної служби України про примусове виконання дублікату виконавчого листа №810/549/15 та прийнято рішення (постанову) про відкриття виконавчого провадження ВП №51720887.

Боржником у виконавчому провадженні зазначене Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", стягувачем - Державна фіскальна служба України.

У пункті 2 вказаної постанови боржнику запропоновано добровільно виконати рішення у термін до 27.07.2016 включно.

З матеріалів виконавчого провадження, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що вказану постанову ДП "Укрспирт" отримало 26.07.2016.

У зв'язку з тим, що ДП "Укрспирт" одержано постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.07.2016 ВП №51720887 лише 26.07.2016, заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України 27.07.2016 прийнято постанову про відкладення провадження виконавчих дій ВП №51720887, відповідно до якої відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання дубліката виконавчого листа №810/549/15 до 01.08.2016 включно.

В подальшому, 03.08.2016 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України прийнято постанову про стягнення виконавчого збору ВП №51720887, відповідно до якої постановлено стягнути з боржника - Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" виконавчий збір у розмірі 18695680,01 грн.

У зв'язку з невиконанням ДП "Укрспирт" у добровільному порядку у встановлений державним виконавцем строк рішення суду заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України вжив заходи щодо примусового виконання дубліката виконавчого листа №810/549/15 та прийняв 22.09.2016 постанову про арешт коштів боржника ВП №51720887, згідно з якою постановив накласти арешт на кошти боржника, що містяться на всіх його рахунках в банківських установах, окрім рахунків, захищених відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік", Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями", що належать боржнику: Державному підприємству спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт", адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, буд. 16, код ЄДРПОУ: 37199618, у межах суми 186956800,16 грн. або еквівалентній сумі в іноземній валюті по офіційному курсу НБУ (7197672,19 доларів США та 6455311,45 Євро).

Вказана постанова була направлена на виконання до вказаних у ній фінансових установ, що підтверджується відповідними супровідними листами від 22.09.2016 №16277-0-32-16/20-1/9, копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, вважаючи постанову про арешт коштів боржника ВП №51720887 протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Приписами ч. 1 ст. 258 КАС України встановлено, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалене, видається один виконавчий лист.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України замість втраченого оригіналу виконавчого листа адміністративний суд, який видав виконавчий лист, за заявою стягувача або поданням державного виконавця може видати його дублікат.

При цьому, ч. 1 ст. 255 та ст. 257 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №606).

Згідно зі статтею 1 Закону №606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 11 Закону №606 встановлено права і обов'язки державного виконавця.

Так, відповідно до пунктів 1, 6 частини третьої статті 11 Закону №606 державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

- проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частинами 1, 2 статті 17 Закону №606 встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами.

Вимоги до виконавчого документа визначено у статті 18 Закону №606.

Приписами статті 25 Закону №606 імперативно встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 2 статті 25 Закону №606 закріплено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення (ч. 1 ст. 27 Закону №606).

Згідно зі статтею 32 Закону №606 заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника встановлений статтею 52 Закону №606.

Так, частинами 1, 2 цієї статті передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (ч.4 ст.52 Закону №606).

Частиною 2 статті 57 Закону №606 встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходить до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону №606 копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Системний аналіз Закону №606 дає підстави стверджувати, що накладення арешту на кошти боржника, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника, є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами державної виконавчої служби України на забезпечення реального виконання рішення суду.

Як вже зазначалось, на виконання судового рішення в адміністративній справі №810/549/15 Київським окружним адміністративним судом 18.03.2016 було видано дублікат виконавчого листа про стягнення з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" до бюджету штраф у розмірі 186956800 грн. 16 коп.

Державна фіскальна служба України 20.07.2016 звернулась із заявою до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про примусове виконання зазначеного виконавчого листа, за результатами розгляду якої 21.07.2016 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №51720887 та надано позивачу (боржнику) строк для добровільного виконання рішення у термін до 27.07.2016 включно, який був продовжений до 01.08.2016 включно постановою про відкладення провадження виконавчих дій від 27.07.2016 ВП №51720887.

Однак, враховуючи те, що позивачем не виконано дублікат виконавчого документа №810/549/15 в добровільному порядку та у встановлений строк, відповідач мав право вчиняти виконавчі дії направлені саме на виконання виконавчого документа, у тому числі накласти арешт на кошти боржника, які знаходяться у фінансових установах.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо накладення арешту на кошти позивача у банківських установах є правомірними та вчиненими на виконання вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо доводів позивача відносно того, що зазначене судове рішення повинно бути виконано безпосередньо Державною фіскальною службою України в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для сплати податкового боргу, суд зазначає про таке.

Частиною 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон №481/95-ВР) передбачено фінансові санкції у вигляді штрафу, які застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення норм цього Закону.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону №481/95-ВР, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Прядок №790).

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону №481/95-ВР у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.

Аналогічна норма визначена в пункті 10 Порядку №790, яким передбачено, що у разі невиконання суб'єктом господарювання рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Як вже зазначалось, рішення суду про стягнення з ДП "Укрспирт" фінансових санкцій за порушення вимог ст. 14 Закону №481/95-ВР та ст. 230 Податкового кодексу України набрало законної сили, а тому підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа.

Крім того, суд також звертає увагу, що ДП "Укрспирт" вже зверталось до суду зі скаргою на ухвалу суду, якою було вирішено питання про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Проте, ухвалою суду від 07.07.2016 у відкритті апеляційного провадження за вказаною скаргою підприємству було відмовлено.

Разом з цим, судом встановлено, що в липні 2016 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із заявою про визнання виконавчого листа №810/549/15 таким, що не підлягає виконанню.

Водночас, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2016, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016, у задоволенні вказаної заяви Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" було відмовлено.

При цьому, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погодилась з висновками суду першої інстанції відносно того, що доводи ДП "Укрспирт" про необхідність стягнення вказаної у позові суми заборгованості податковим органом в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для сплати податкового боргу без видачі виконавчого листа, є безпідставними та суперечать зазначеним нормам, зокрема, Кодексу адміністративного судочинства України.

Також колегія суддів погодилась із висновками суду першої інстанції про безпідставність посилань ДП "Укрспирт" на інформаційний лист №375/11/14-14 від 28.03.2014, оскільки метою видачі цього інформаційного листа було унеможливлення виникнення ситуацій, коли судове рішення може бути виконане як за процедурою, встановленою Податковим кодексом України, так і відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Крім того, в ухвалі від 07.09.2016 колегією суддів було встановлено, що дублікат виконавчого листа від 18.03.2016 №810/549/16 не був виданий судом помилково та підлягає виконанню.

Як вже зазначалось, згідно з нормами чинного законодавства виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" на підставі виконавчого листа (дубліката виконавчого листа) шляхом відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача.

Таким чином, з огляду на зазначене, судом встановлено, що відповідач як суб'єкт владних повноважень діяв в межах та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства України, оскільки Законом №606 надано право державному виконавцю накладати арешт на кошти боржника в банківських установах у разі невиконання боржником рішення суду (виконавчого документа) в добровільному порядку.

Відносно доводів позивача про понесення підприємством збитків, пов'язаних зі сплатою виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №51720887, боржнику було запропоновано добровільно виконати рішення у термін до 27.07.2016 включно, який був продовжений до 01.08.2016 включно постановою про відкладення провадження виконавчих дій від 27.07.2016 ВП №51720887.

Крім того, боржника було також попереджено, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, рішення буде виконуватись в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та проведенням виконавчих дій.

Отже, з наведеного вбачається, що ДП "Укрспирт" не було позбавлено права виконання рішення суду в добровільному порядку та бути звільненим від сплати витрат по проведенню виконавчих дій відповідачем та від накладенню арешту на кошти в банківських установах.

Статтею 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, покладений на суб'єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх дій не звільняє позивача від обов'язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

Водночас, позивачем не доведено протиправність дій відповідача по винесенню оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника, вона винесена відповідачем в межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства у сфері примусового виконання рішень.

Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не доведеними, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Балаклицький А. І.

Судді Лапій С.М.

Щавінський В.Р.