ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2016 р. Справа № 809/1235/16
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кишинського М.І.
за участю секретаря судового засідання: Дмитрашко О.М.
позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
відповідача: Левченка В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1,
до відповідача: Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, Атестаційної комісії №9 ГУ НП в Івано-Франківській області,
про визнання незаконним та скасування висновку від 14.09.2016 року.,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області, Атестаційної комісії №9 ГУ НП в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування висновку від 14.09.2016 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що атестація щодо позивача була проведена з порушеннями норм чинного законодавства, так як його було протиправно та безпідставно включено бо списку поліцейських, які підлягають атестуванню. Окрім цього рішення Атестаційної комісії №9 підлягає скасуванню в судовому порядку, так як атестація була проведено необ'єктивно, із упередженим ставленням атестаційної комісії до позивача.
Позивач та його представник вимоги наведені в адміністративному позові підтримали повністю. Позивач в судовому засідання додатково вказав, що секретар атестаційної комісії №9, рядовий поліції - ОСОБА_4 не міг бути членом атестаційної комісії, так як при оцінюванні позивача присутній конфлікт інтересів який полягає в упередженому ставленні до позивача в зв'язку з притягненням ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху по протоколу який складав на нього позивач. Також вказав, що під час співбесіди йому було задано більше тридцяти запитань, однак тільки десять з яких відображені в додатку до протоколу атестаційної комісії, і то ті питання на які позивач не надав відповіді або надав неповну відповідь.
Представник відповідачів проти позову заперечив з підстав наведених в письмовому запереченні. Просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з березня 2010 року перебував на різних посадах у військових та органах МВС, Національній поліції, що підтверджується довідкою.
06.11.2015 Національною поліцією України винесено наказ №8 про затвердження тимчасового штату органів і підрозділів головних управлінь Національної поліції, в тому числі Івано-Франківської області.
22.08.2016 року наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №147 про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, затверджено склад атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області: голова - підполковник поліції ОСОБА_5; секретар - рядовий поліції ОСОБА_4; члени комісії - підполковник поліції ОСОБА_6, представник інтернет-видання та друкованої газети galka.if.ua ОСОБА_7, представник громадської організації «Громадський рух. Народний контроль Прикарпаття» ОСОБА_8, представник громадської організації «Обласнка спілка учасників АТО» ОСОБА_9.
Наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №164 від 05.09.2016 внесено зміни в склад атестаційної комісії №9, призначено ОСОБА_10, депутата Коломийської міської ради замість представника інтернет-видання та друковеної газети galka.if.ua ОСОБА_7; ОСОБА_11, депутата Калуської міської ради замість представника громадської організації «Громадський рух. Народний контроль Прикарпаття» ОСОБА_8.
14.09.2016 року позивач пройшов атестування, результати проведення якого відображені в протоколі ОП№15.00034933.0075462 та Атестаційному листі, копії яких наявні в матеріалах справи. Згідно з висновками протоколу комісія дійшла висновку, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з служби в поліції через службову невідповідність, виходячи з того, що на запитання, щодо нормативної бази, яка регламентує професійну діяльність не надав жодної правильної відповіді, знання дуже узагальнені. Проте у відомостях атестаційного листа безпосереднім керівником зазначено, що позивач за час служби та в займаній посаді зарекомендував себе як дисциплінований та ініціативний працівник. До виконання службових обов'язків ставився ставився чесно і сумлінно. Має добру спеціальну підготовку та досвід роботи, організаторські та аналітичні здібності, почуття особистої відповідальності за доручену справу. За результатами тестування набрав 24 бали - тестування загальних навичок, 31 бал - тестування професійних навичок.
Не погоджуючись із висновком атестаційної комісії №9 позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного пава.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами, (стаття 3 Закону України "Про національну поліцію").
Частина 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" визначає, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Згідно з частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Аналогічні норми в частині підстав для атестування містить також Інструкція порядок проведення атестування поліцейських, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року №1465 (далі по тексту - Інструкція), зокрема пункт З розділу І.
Відповідно до частини 3 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.
Частиною 4 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.
Згідно з частиною 5 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.
Виходячи з наведених норм законодавства та мети проведення атестації, випливає, що прийняття рішення про проведення атестації відносно конкретного поліцейського та, власне, проведення атестації може мати місце у виключних випадках, а саме: - при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; - для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; - для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
При цьому такі підстави для проведення атестації, як для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, є наслідком виявлення ознак невідповідності поліцейського займаній посаді, зокрема: в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби; метою проведення атестації для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду або звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність є вирішення можливості в той чи інший спосіб залишення на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Наведені правові норми вказують, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою або проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області за № 1 о/с від 07 листопада 2015 року «По особовому складу», позивач призначений призначено на посаду старшого інспектора управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області з присвоєнням спеціального звання - «старший лейтенант поліції» в порядку переатестування, як такий, що прибув з Міністерства внутрішніх справ.
Однак, норми Закону України "Про Національну поліцію", у тому числі розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення", не передбачають процедури переатестації та не встановлюють додаткових підстав для атестації.
Отже, посилання в наказі Національної поліції України № 1 о/с від 07 листопада 2015 року «По особовому складу» на не передбачену Законом процедуру переатестації не може бути самостійною підставою для проведення атестації.
Відповідно до статті 58 Закону України "Про Національну поліцію", призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Мета атестування, закріплена у частині першій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині другій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Закон України «Про Національну поліцію» не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином, на переконання суду позивача включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню з недостатніми на це підставами.
Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, що були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
Пунктом 15 розділу IV Інструкції встановлено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
За приписами пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність. Службова невідповідність - це невідповідність займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.
Із змісту атестаційного листа, складеного прямим начальником, позивач зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, на момент атестації непогашених дисциплінарних стягнень немає.
За результатами тестування позивач набрав 24 бали за тестом на загальні здібності, на знання законодавчої бази (професійний тест) - 31 бал.
В судовому засіданні позивач послався також на те, що комісія оцінила його необ'єктивно та упереджено, оскільки секретар атестаційної комісії є особа, на яку він складав протокол про порушення правил дорожнього руху і ця особа була притягнута до адміністративної відповідальності.
Пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до частини 4 розділу ІІІ Інструкції, член атестаційної комісії повинен бути відведений, якщо є інформація про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. Якщо такі обставини існують, член атестаційної комісії повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену комісії можуть заявити особи, щодо яких атестаційна комісія може прийняти рішення.
Однак секретар комісії не взяв самовідвід при атестуванні позивача, крім того позивач стверджує, що із більше як понад 30 запитань до додатку до атестаційного листа внесено тільки 10 питань, на які він дав неповні відповіді, а питання на які ним були надані правильні відповіді до протоколу не увійшли, що також свідчить про упереджене ставлення комісії до атестації позивача. Судом також встановлено, що запитання 4 та 6, зазначених в додатку до протоколу атестації збігаються (ст. 268), проте на запитання №4 комісією зазначено «знає», в запитанні №6 комісією вказано «не назвав повністю відповідь».
Зазначені вище обставини, на які покликався позивач, представник відповідача в судовому засіданні не зміг спростувати.
Відповідно до абзацу 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Абзацом 1 та 5 Конституції України встановлено, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Проаналізувавши вищевказані норми законодавства, документи, що долучені до матеріалів справи, встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов до переконання, що рішення (висновок) Атестаційної комісії №9 ГУ НП в Івано-Франківській області від 14.09.2016 стосовно ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №9 Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 14.09.2016 року стосовно ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Кишинський М.І.
Постанова складена в повному обсязі 21.10.2016.
Судове рішення № 62166797, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 17.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/1235/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: