Ухвала суду № 62165746, 20.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

88-ц/775/3/2016(м)

265/9294/13-ц

Категорія 1 Доповідач Мироненко І.П.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Мироненко І.П.

суддів: Ігнатоля Т.Г., Пономарьової О.М.

секретаря Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Донецької області від 08 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про стягнення заборгованості з індексації заробітної плати, компенсації, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В с т а н о в и л а:

04 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Донецької області від 08 жовтня 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами посилаючись на те, що після ухвалення рішення і набрання ним чинності, йому стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були відомі ні заявнику, ні суду під час розгляду даної справи. Зокрема, вказує, що відповідач надав до суду неправдиві відомості про його середньоденну заробітну плату, що призвело до неправильного розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Із відомостей, зазначених у довідці №2/77548, достовірними є дані про його середньогодинну заробітну плату - 9 грн. 50 коп. і середньомісячну заробітну плату - 1653 грн. 73 коп., а от середньоденна заробітна плата розрахована не за його графіком роботи, а при 8-годинному робочому дні і складає 76 грн. На підставі наданих відповідачем відомостей він самостійно вирахував середньодобову заробітну плату, розмір якої складає - 209 грн. Однак, Вищій спеціалізований суд України в ухвалі від 14 квітня 2016 року зазначив, що у матеріалах справи є дані про середньоденну заробітну плату при 8-годинному робочому дні і відсутні належні докази про розмір його середньоденної заробітної плати в сумі 209 грн. Вважає, що апеляційний суд, не знаючи того факту, що відповідач у довідці зазначив середньогодинну заробітну плату без врахування його графіку роботи, помилково нарахував і стягнув з відповідача середній заробіток у розмірі 51 300 грн. За умови застосування достовірних відомостей ця сума має бути майже втричі більшою.

Просить задовольнити заяву, рішення Апеляційного суду Донецької області від 08 жовтня 2015 року в частині стягнення з ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користь заявника середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі в сумі 51 300 грн. скасувати і направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника ОСОБА_2, який підтримав доводи заяви, заперечення представника відповідача ПАТ «ММК ім..Ілліча» Новгородської В.В., дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_2 про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 травня 2015 року скасовано ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 січня 2015 року, якою було залишено без змін рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 02 грудня 2014 року про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 і стягнення на його користь з ПАТ «ММК ім. Ілліча» індексацію і компенсацію заробітної плати у розмірі 993 грн. 19 коп. та середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі у розмірі 3688 грн. 30 коп., справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

При повторному розгляді рішенням Апеляційного суду Донецької області від 08 жовтня 2015 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 02 грудня 2014 року, в частині визначення розміру стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі та судового збору, скасовано і в цій частині ухвалене нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. З ПАТ «ММК «Ілліча» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час затримки виплати заборгованості по заробітній платі в розмірі 51 300 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 жовтня 2015 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_1 про виправлення арифметичної помилки в частині визначення суми стягнення середнього заробітку.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2016 року відмовлено у задоволені касаційної скарги ОСОБА_1, рішення Апеляційного суду Донецької області від 08 жовтня 2015 року залишено без змін.

Відповідно до положень ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч.2 ст.361 ЦПК).

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які відповідно до п.1 ч.2 ст.361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухвалені судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, колегія суддів також приймає до уваги роз'яснення, надані у п.5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», що обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийняті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами.

Колегія суддів вважає, що обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свою заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Донецької області від 08 жовтня 2015 року, не є тими істотними для справи обставинами, що не були та не могли бути відомі йому на час розгляду справи, оскільки визначення середньоденного заробітку з'ясовувалось апеляційним судом при розгляді справи по суті та касаційним судом при розгляді касаційної скарги.

Так, при повторному розгляді справи апеляційним судом, відповідачем була надана довідка-розшифровка розрахунку середнього заробітку позивача ОСОБА_1 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ №100 від 08 лютого 1995 року, за два останні місяці перед звільненням (березень, квітень 2008 року), де зазначено скільки часів мав відпрацювати за графіком, скільки фактично відпрацював, види оплат, з яких складається нарахування та нараховані суми. Крім того, в довідці наведений розрахунок визначення середньогодинної заробітної плати - 9 грн. 50 коп., середньоденної заробітної плати - 76 грн. та середньомісячної заробітної плати - 1653 грн. 73 коп. (т.1 а.с.146).

На запит суду відповідачем були надані інформація-розрахунок робочих змін позивача ОСОБА_1 за період з дати звільнення до 08 жовтня 2015 року; графіки роботи контролерів ВВО ПАТ «ММК ім.Ілліча» за 2008 - 2011 роки; накази ПАТ «ММК ім.Ілліча» №67 від 03 лютого 2011 року, № 248 від 19 травня 2011 року у зв'язку із проведенням структурних змін та довідку №1/116610 про середній заробіток ОСОБА_1 (т.1 а.с.187, 188-191, 192, 194-195).

З наведеного вбачається, що позивачу були відомі обставини проведення розрахунку його середньоденної заробітної плати на час розгляду справи апеляційним судом.

Вказані обставини також досліджувались як доводи касаційної скарги та їм була надана відповідна оцінка в ході перегляду судового рішення в установленому законом порядку, що підтверджується зазначеною вище ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2016 року.

При такому положенні відсутні підстави для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки зазначене заявником не визнається істотними для справи обставинами, які не були та не могли бути відомі йому на час розгляду справи, у сенсі ст.361 ЦПК України, а заявник фактично намагається ініціювати питання про повторний перегляд судового рішення у спосіб, не передбачений законом.

При цьому, колегія суддів враховує положення п.1 ч.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини у питаннях дотримання принципу юридичної визначеності, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справах «Желтяков проти України», «Бочан проти України».

Так, згідно рішення ЄСПЛ у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2011 року, яке набуло статусу остаточного 09 вересня 2011 року, було констатовано порушення п.1 ст.6 Конвенції, оскільки мало місце невиправдане скасування за ново виявленими обставинами судового рішення від 05 квітня 2000 року. При цьому ЄСПЛ виходив з того, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52,ECHR 2003-X).

Аналогічна позиція ЄСПЛ щодо порушення принципу юридично визначеності при перегляді справи викладена у рішенні ЄСПЛ від 03 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» (Bochan v. Ukraine), де ЄСПЛ також встановлено порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, враховуючи наведені положення закону та доводи заявника, колегія суддів не вбачає встановлених законом підстав для перегляду рішення колегії суддів судової палати апеляційного суду Донецької області від 08 жовтня 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами, тому заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 314, 315, 365 ЦПК України, колегія суддів

У х в а л и л а:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Донецької області від 08 жовтня 2015 року залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.П. Мироненко

Судді: Т.Г. Ігнатоля

О.М. Пономарьова