Ухвала суду № 62164593, 25.02.2015, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/260/15-ц

Провадження № 2/499/197/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"25" лютого 2015 р. смт.Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Кравчук О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній власності,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1В звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній власності мотивуючи свої вимоги тим, що позивач не може вирішити дане питання в досудовому порядку.

Зі змісту ч. 4 ст.119 ЦПК України вбачається, що позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

З вимог п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України вбачається, що в позовній заяві повинні міститися номери засобів зв'язку позивача, якщо такі відомі.

Позивач в порушення п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України не зазначив про наявні засоби звязку, або їх відсутність у позивача.

Зі змісту ч.4, 5, 6 ст.119 ЦПК України вбачається, що позовна заява повинна містити ціну позову щодо майнового характеру, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Враховуючи п.2 ч.1 ст.80 ЦПК України слід констатувати, що ціна позову визначається у позовах майнового характеру - вартістю майна.

Однак позовна заява не містить визначену ціну позову, за наявності в позові вимоги, в тому числі майнового характеру. При цьому з доданих до позову документів вбачається, що загальна вартість надвірних будівель та споруд складає суму 102973 гривні, вартість проведення експертизи 6500 гривень.

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» (далі Закон) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви позовної заяви майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно п. 3 ст.6 Закону за подання позовної заяви одночасно майнового та немайнового характеру, судовий збір сплачується за ставками встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

З ч.5 ст.119 ЦПК України вбачається, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Однак, позивач до позовної заяви хоча й додала платіжне доручення, проте з сплаченої суми судового збору вбачається, що позивачем не було проведено оплату судового збору виходячи з визначеної вартості майна та вимог майнового та немайнового характеру.

За таких обставин позивачу слід визначити ціну позову та здійснити доплату судового збору виходячи з визначеної ціни позову на рахунок Іванівського районного суду Одеської області за такими реквізитами - рахунок №31217206700200, отримувач УДКС в Іванівському районі Одеської області, ЄДРПОУ 37801601, банк отримувач УК в Одеській області, МФО 828011 й надати до суду оригінал квитанції про вчинення таких дій.

Така правова позиція підтверджується розясненнями Вищого спеціалізованого суду України який в: п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року №10, (далі постанова) вказав, що якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху; п. 13 постанови вказав, що якщо в позовній заяві обєднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, повязані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою); в п. 12 постанови розяснив, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з ч.3 ст. 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами; п.10 постанови розяснив, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.

В позові не зазначено докази на підтвердження обставин: вчинення перешкод з боку відповідача щодо створення належних умов для проживання та виховання дітей; пропонування позивачем укладання угоди про поділ спільного майна згідно з експертним висновком та небажання відповідача поділити майно на умовах позивача; наявності (відсутності) угоди (договору) про розподіл майна; наявності фактичних витрат у розмірі 15000 грн. на правову допомогу, виходячи з граничного розміру, який визначено відповідним законом, та безпосередніх конкретних дій повязаних із наданням правової допомоги по цій конкретній справі; наявності фактичних витрат повязаних із проведенням експертизи у розмірі 6500 грн.

За таких обставин позивачу слід надати до суду відомості з зазначенням доказів, що підтверджують кожну вказану в цій ухвалі обставину або причини неможливості їх зазначення та подальшого надання, а у випадку неможливості отримання таких доказів зазначити про це з подальшим направленням до суду відповідних клопотань про забезпечення цих доказів, виклик свідків, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак, позивач до копії позовної заяви додав не всі копії документів що були додані до позовної заяви, не надав копії: квитанції про сплату судового збору; ордеру; угоди про правову допомогу.

Така правова позиція підтверджується розясненнями Верховного Суду України, який в абзаці 1 п.7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 розяснив, що позовна заява повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК України. У звязку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

За правилами ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

З огляду на викладене, зазначену вище позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу, строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі частки з майна, що перебуває у спільній власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 (п'ять) днів з дня отримання ним копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Розяснити позивачу, що в разі невиконання вимог, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_3