Ухвала суду № 62163918, 24.10.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13593/16-к

У Х В А Л А

24 жовтня 2016 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Головчака М.М.,

з участю секретаря - Панасюк О.М.,

прокурора - Касянчук М.В.,

слідчого Опанасюка Д.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника адвоката - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого СВ Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3, яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого, одруженого, не працюючого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України,-

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3 звернувся в суд із клопотанням, яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З клопотання вбачається, що 22 жовтня 2016 року, близько 12:00 години, ОСОБА_1, перебуваючи по вул. В. Мономаха в м. Рівне, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом використання знайденого ключа, проник до житлового будинку № 91/1, в якому проживає ОСОБА_5, звідки таємно викрав ноутбук марки «HP» із зарядним пристроєм, годинник наручний чоловічий марки «Tissot», золоті вироби, а саме: золотий ланцюжок, 3 золотих хрестики, 1 золоте кільце, золоту брошку, 2 золотих підвіски, пару золотих сережок та золоту шпильку, на загальну суму близько 10000 гривень, які належать потетрпілій. Після цього будучи поміченим в дворі будинку потерпілою та свідком, свої злочинні дії не припинив, а намагався залишити місце події з викраденим майном, не реагуючи на законні вимоги потерпілої припинити свої дії та повернути майно.

Однак довести злочин до кінця та розпорядитися викраденим майном ОСОБА_1 не вдалося з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній був зупинений невідомим громадянином та потерпілою ОСОБА_5 поблизу місця події з викраденим майном.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 186 КК України закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно, поєднаний з проникненням у житло. Відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180010007397 від 22жовтня 2016 року.

Обгрунтована підозра ОСОБА_1 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 22.10.2016, а саме території поблизу будинку в м.Рівне, вул. Вербова, буд.47, під час якого вилучено 2 сумки із ноутбуком та зарядним пристроєм до нього, золотими виробами та іншими побутовими предметами; протоколом огляду місця події від 22.10.2016, а саме будинку в м.Рівне, вул. Мономаха, буд.91/1; допитом потерпілого ОСОБА_5 Володимирівни;допитом свідка ОСОБА_6; допитом свідка ОСОБА_7 (дочка потерпілої); протоколом затримання від 22.10.2016 (затримано о 12:12 год.).

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 3, 5 ч.1 ст.177КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинення нових умисних кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні.

ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення злочинів проти власності. Окрім того, до суду направлено обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 на шлях виправлення не став (наявний вирок Рівненського міського суду від 11 жовтня 2016 року за ч.2 ст. 185 КК України, за яким призначено покарання у вигляді одного року обмеження волі на підставі ст. 75 КК України із встановлененням іспитового строку 2 роки), що свідчить про те, підозрюваний може продовжувати свою злочинну діяльність. У звязку із покаранням, яке загрожує підозрюваному за вчинення під час іспитового строку кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.186 КК України, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Викладене дає обґрунтовані підстави вважати, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 30 розмірів мінімальної зарплати, що становить 43 500 грн.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник просили у задоволенні клопотання відмовити.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити нові умисні кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного корисливого тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, судом враховуються вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практика Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При розгляді даного клопотання суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, вік, стан здоров'я.

З урахуванням особи підозрюваного, беручи до уваги обставини вчинення кримінального правопорушення, ризики на які посилається сторона обвинувачення, суд вважає, що до ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених цим кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст.182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя. суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на нього обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

При визначенні розміру застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст.182,183 КПК Українивраховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, дані про його особу, слідчий суддя вважає доцільним визначити заставу 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений до 21 грудня 2016 року, суд вважає за необхідне покласти обовязки прибувати на виклики до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення,під вартою в якому він перебуває,відсутнє інше судове рішення,що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,184,395 КПК України,слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_3, яке погоджене із прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 12 год. 12 хв. 22 жовтня 2016 року.

Строк дії ухвали до 12 год. 12 хв. 21 грудня 2016 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 30 мінімальних заробітних плат в сумі 43 500 грн. 00 коп. (сорок три тисячі п"ятсот грн. 00 коп.) у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Рівненській області №37315038010559,банк отримувача Держказначейська служба України,м.Київ,МФО 820172,код ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обовязки: прибувати на виклики до слідчого, прокурора, суду; не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований; здати на зберігання слідчому свій паспорт(паспорти) для виїзду за кордон, інші документи,що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Термін дії обовязків,покладених судом,у разі внесення застави визначити до 12 год. 12 хв. 21 грудня 2016 року.

Розяснити підозрюваному,що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі,оригінал документу з відміткою банку,який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного зпід варти внаслідок внесення застави,визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки,повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя М.М.Головчак