Ухвала суду № 62163509, 18.10.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/12469/15-ц Головуючий у І інстанції Бондаренко О. В.Провадження № 22-ц/780/4674/16 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 46 18.10.2016

УХВАЛА

Іменем України

18 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Олійника В.І.,

суддів Лівінського С.В., Суханової Є.М.,

при секретарі Спеней І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Агро Потіївка" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Агро Потіївка» до Приватного підприємства «Агро - Приват», ОСОБА_3, про стягнення упущеної вигоди, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, який обгруновував тим, що в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області розташований масив земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 181,5984 га (поле №9 колишнього КСП «Потіївське»).

03.01.2012 року директор ТОВ «Агропромтехсервіс -1» Бобраніцький А.Ф. та директор ПП «Агро Потіївка» Бурлака В.В. уклали договір про співпрацю, відповідно до якого сторони обмінюються орендованими земельними ділянками для сівозмін та ПП «Агро Потіївка» було виділено 20 га на полі №9, орендатором якого було ТОВ «Агропромтехсервіс -1». Перед цим поле яке було виділене ПП «Агро Потіївка» оброблялось ПП «Агро - Приват». У зв'язку з цим директор ПП «Агро Потіївка» Бурлака В.В. повідомив ПП «Агро - Приват» про те, що від 2012 року він буде обробляти вказані землі. ПП «Агро Потіївка» планувало засіяти сою на вказаному полі, для чого зробило відповідні закупівлі насіння та міндобрива.

Проте, на час повідомлення ПП «Агро - Приват» уже неправомірно обробило землі, а саме зорало та виконало посів зернових культур. З метою формування економічно вигідних відносин представник ПП «Агро - Приват» ОСОБА_3 та директор ПП «Агро Потіївка» Бурлака В.В. домовились, що після збору та реалізації урожаю ПП «Агро - Приват» здійснить виплату на користь ПП «Агро Потіївка» грошових коштів, а саме, відшкодує завдану шкоду. При цьому сума не уточнялась, але за домовленістю сума відшкодування повинна була вираховуватися за середньоринковою ціною з урахуванням середньої урожайності на 2012 рік.

Відповідно до довідки Управління агропромислового розвитку Білоцерківської РДА від 04.12.2014 року №305/01-09 середня урожайність сої на 2012 рік становила 20,3 ц/га.

Враховуючи те, що середньо ринкова ціна за 1 тону сої у 2012 році становила 4600 грн. та враховуючи 20% ПДВ, загальний прибуток, який могло отримати ПП «Агро Потіївка» становить 186 760 грн. (40,6 тон х 4600 грн.) Від 2013 року весь вказаний масив земельних ділянок обробляли наступні особи: 6 фізичних осіб - земельні ділянки загальною площею 28,5473 га; ПП «Агро - Приват» - 135,2730 га; ПП «Агро Потіївка» - 20 га на підставі договорів оренди земельних ділянок, укладених з фізичними особами. При цьому, директором ПП «Агро Потіївка» Бурлакою В.В. було попереджено колишнього землекористувача земель ділянок загальною площею 20 га - ПП «Агро - Приват» про те, що від 2013 року саме ПП «Агро Потіївка» буде використовувати вказані земельні ділянки.

1 травня 2013 року ПП «Агро Потіївка» було оброблено належні підприємству на праві оренди земельні ділянки площею 20 га та засіяно сою. Незважаючи на це, ПП «Агро - Приват» в особі представника на підставі довіреності ОСОБА_3, було знищено посіви сої, здійснені ПП «Агро Потіївка» на земельних ділянках площею 20 га та використано вказані земельні ділянки на власний розсуд. Вказані факти підтверджується вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2014 року у кримінальній справі №357/4066/14-к за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, який набрав законної сили. Вказаним вироком визнано ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України та стягнуто з нього на користь ПП «Агро Потіївка» шкоду у розмірі 65 441 грн. 08 коп. Зазначений розмір шкоди був складений з врахуванням грошових витрат, які понесло ПП «Агро Потіївка» на засівання орендованих земельних ділянок площею 20 га (дискування, культивація, боронування, посів сої з гербіцидами) та затверджена висновком експертизи. Врожай на орендованих ПП «Агро Потіївка» земельних ділянках площею 20 га було зібрано ПП «Агро - Приват», що підтверджується висновками Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, викладеними у вироку від 30.07.2014 року. Тим же вироком встановлено, що ПП «Агро - Приват» протягом двох років (2012 - 2013 р.р.) обробляло поле №9 площею 20 га (яке орендувалось ПП «Агро Потіївка»). Крім того, вироком встановлено, що за вказівкою ОСОБА_3 у травні 2013 року на даному полі ПП «Агро - Приват» було проведено посів сої. Вказані факти викладені у вироку суду, який набрав законної сили і підтверджують факт неможливості використання ПП «Агро Потіївка» належних підприємству на праві оренди земельних ділянок загальною площею 20 га.

Відповідно до довідки Управління агропромислового розвитку Білоцерківської РДА від 04.12.2014 року №304/01-09 середня урожайність сої на 2013 рік становила 21,3 ц/га. Враховуючи те, що середньоринкова ціна за 1 тону сої у 2013 року становила 3800 грн. та враховуючи 20 % ПДВ, загальний прибуток, який могло отримати ПП «Агро Потіївка» становив 161 880 грн. (42,6 тон х 3800 грн.). ПП «Агро Потіївка» вважало за необхідне стягнути неотриманий прибуток з ПП Агро - Приват» та ОСОБА_3, який би ПП «Агро Потіївка» могло отримати від зібраних посівів сої на 2012 - 2013 роки із земельної ділянки площею 20 га, а саме: 348 640 грн.

Внаслідок незаконних дій ОСОБА_3, як представника ПП «Агро - Приват» та самого підприємства, ПП «Агро Потіївка» не змогло скористатись належними останньому на праві оренди земельними ділянками, а відтак, не отримало прибуток внаслідок протиправних дій третіх осіб. Враховуючи те, що ОСОБА_3 протиправно знижуючи посіви ПП «Агро Потіївка», діяв на підставі довіреності ПП Агро - Приват», і в 2012 - 2013 роках земельні ділянки ПП «Агро Потіївка»,- площею 20 га не використовувались, ПП «Агро Потіївка» вважало дії ОСОБА_3 такими, що вчинялись від імені та в інтересах ПП «Агро - Приват».

На підставі наведеного ПП «Агро Потіївка» просило стягнути з ПП «Агро - Приват» та ОСОБА_3 збитки, понесені ПП «Агро Потіївка» у зв'язку з неодержанням доходу у 2012 - 2013 роках від вирощеного врожаю сої на земельних ділянках площею 20 га поля №9, які незаконно оброблялись за вказаний період ПП «Агро Приват», в розмірі 348 640 грн., яка упущеної вигоди.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено і стягнуто з ПП «Агро Потіївка» на користь ПП «Агро - Приват» судові витрати в розмірі 1663 грн. 81 коп.

На зазначене рішення суду, позивач - ПП "Агро Потіївка" подав апеляційну скаргу і просить його скасувати з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не надано суду жодних доказів того, що ОСОБА_3 був працівником чи посадовою особою ПП «Агро Приват», або діяв від їх імені, і крім того, під час розгляду кримінального провадження не знайшло свого підтвердження те, що ОСОБА_3 був працівником ПП «Агро Приват», оскільки він мав доручення на представництво даного підприємства в установах, а не на ведення господарської діяльності, про що зазначено у вироці суду.

Суд дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт протиправних діянь ПП «Агро Приват», наявності причинно - наслідкового зв'язку між завданими збитками та діями ПП «Агро Приват», та солідарного обов'язку щодо відшкодування завданої шкоди (упушеної вигоди).

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно вимог ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За змістом ч.3 ст.10 та ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2014 року, який набрав законної сили 29.09.2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України, і призначено йому покарання - штраф в бюджет держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПП «Агоро Потіївка» завдану шкоду в сумі 65 441 грн. 08 коп.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, вироком у кримінальній справі від 30.07.2014 року, що набрав законної сили, встановлено, що ОСОБА_3 дав вказівку переорати уже засіяне соєю поле №9, яке оброблялось ПП «Агро Потіївка», чим завдав шкоду вказаному підприємству.

Згідно зі ст.1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, неправомірні дії ОСОБА_3, його вина та причинний зв'язок між даними діями та настанням наслідків у виді збитків доведено вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.07.2014 року та з нього стягнуто шкоду (реальні збитки) в розмірі 65 441 грн. 08 коп.

Представники позивача посилалися на те, що ОСОБА_3 діяв в інтересах ПП Агро - Приват», яке засіяло поле № 9 та зібрало врожай, а тому відповідачі солідарно мали б відповідати за порушення прав ПП «Агро Потіївка».

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових обов'язків0. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.

Суд вірно вважав, що позивачем не надано до суду жодних доказів того, що ОСОБА_3 був працівником чи посадовою особою ПП «Агро Приват», або діяв від їх імені. Крім того, під час розгляду кримінального провадження не знайшло свого підтвердження те, що ОСОБА_3 був працівником ПП «Агро Приват», так як він мав доручення на представництво даного підприємства в установах, а не на ведення господарської діяльності, про що зазначено у вироці суду.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт протиправних діянь ПП «Агро Приват», наявності причинно - наслідкового зв'язку між завданими збитками та діями ПП «Агро - Приват», та солідарного обов'язку щодо відшкодування завданої шкоди (упушеної вигоди).

Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що на підставі договору про співпрацю від 03.01.2012 року ПП «Агро Потіївка» мала право на використання земельної ділянки площею 20 га (поле №9).

Так, з договору про співпрацю від 03.02.2012 року (а.с.116) вбачається, що ПП «Агро Потіївка» та ТОВ «Агропромтехсервіс - 1» домовились між собою про співпрацю в сфері сільськогосподарського виробництва і сторони зобов'язались обмінюватись орендованими земельними ділянками для сівозміни з метою підтримання грунтів в належному стані, розрахунків по вказаному договору не проводять, а лише взамін один одному надають для посіву орендовані земельні ділянки з метою дотримання технології обробітку грунту. Договір набирав чинності з моменту його підписання та діє до 01.01.2018 року.

01.01.2013 року між ПП «Агро Потіївка» та ТОВ «Агропромтехсервіс - 1» було укладено додаткову угоду до договору №1 від 01.01.2013 року про співпрацю, відповідно до якої сторони домовились про те, що земельні ділянки орендодавців ТОВ «Агропромтехсервіс - 1» ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які знаходяться на полі №9 (біля траси Київ - Одеса) обмінялися на земельні ділянки цього ж поля, які належать орендодавцям ПП «Агро Потіївка» ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Позивач в обґрунтування обставин справи щодо правомірного користування земельними ділянками на полі №9 площею 20 га, які були зайняті відповідачем - ПП «Агро Приват», додав копії договорів оренди земельних ділянок, укладених між ним та орендодавцями ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 (а.с. 24-26).

Проте, вказані докази не підтверджують право користування земельними ділянками загальною площею 20 га поля №9, про яку зазначає позивач, оскільки договір про співпрацю від 03.02.2012 року містить лише намір сторін обмінюватись орендованими земельними ділянками та не визначає які земельні ділянки підлягають обміну та передаються сторонами, а додаткова угода від 01.01.2013 року містить відомості щодо земельних ділянок, які обмінюються між сторонами, однак не узгоджується з доданими копіями договорів доданих до позову.

Таким чином, позивачем не доведено належними та допустимими доказами право на користування спірною земельною ділянкою у 2012 - 2013 роках, не ідентифіковано саму земельну ділянку, про наявність права на обробіток якої він стверджує, та щодо порушення відповідачем ПП «Агро Приват» прав ПП «Агро Потіївка».

В підтвердження розміру упущеної вигоди позивачем в заяві наведено розрахунок про можливий прибуток, який могло отримали ПП «Агро Потіївка» у 2012 - 2013 роках виходячи з показників середньої врожайності сої на відповідний рік згідно з довідками Управління агропромислового розвитку Білоцерківської РДА (а.с. 8,9), додано видаткові накладні з банківськими виписками по рахунку, договір поставки від 02.09.2013 року та довіреності на отримання товару за договором (а.с.10 - 23).

В пункті 16 постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року за №7 ( зі змінами та доповненнями в редакції від 19.03.2010 року чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення.

Отже, відповідно до приписів ст.22 ЦК України на позивача покладається обов'язок довести, що доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі, якщо б відповідачами не було порушено його прав, а розмір упущеної вигоди визначається з урахуванням вартості неодержаної сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, а саме в ПП «Агро Потіївка», а не по всім підприємствам, які звітували в управління агропромислового розвитку Білоцерківської РДА, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення.

Згідно з Постановою КМ України від 9 квітня 1993 року №284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (в редакції від 01.01.2012 року чинній на момент виникнення спірних правовідносин) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані: неодержаний дохід - це дохід, який міг би отримати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Отже, розмір збитків (упущена вигода) в даному випадку має визначається комісією, створеною районною державною адміністрацією з урахуванням вартості неодержаної сільськогосподарської продукції, обчисленої за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в ПП «Агро Потіївка», за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення.

Наведені позивачем розрахунки упущеної вигоди суд вірно вважав теоретичними, побудованими на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтвердженими відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії.

Представники позивача в обгрунтування розміру збитків посилаються на висновок експерта №36/12/11-13 від 12.11.2013 року (а.с.117- 126), який було виконано під час розгляду кримінального провадження.

Так, з даного висновку вбачається, що сума витрат відповідно до калькуляції витрат на посів сої на полі №9 в 2013 року понесених ПП «Агро Потіївка» документально підтверджено частково в розмірі 65441 грн. 08 коп., з урахуванням податку на додану вартість, а розмір витрат в сумі 8144 грн. 75 коп., з урахуванням податку на додану вартість не представлявся за можливе підтвердити чи спростувати.

Отже даним висновком встановлено розмір шкоди (реальні збитки) понесені ПП «Агро Потіївка» на посів сої в поле №9 в 2013 році та який стягнуто з відповідача ОСОБА_3 вироком суду, а належних та допустимих доказів в підтвердження розміру упущеної вигоди позивача за 2012 - 2013 роки до суду не надано.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд прийшов до вірного висновку, що позов не підлягав до задоволення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд вірно стягнув з ПП «Агро Потіївка» на користь ПП «Агро - Приват» судові витрати в розмірі 1663 грн. 81 коп., які складаються з витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката, що підтерджено матеріалами справи (а.с.127-129).

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог ПП «Агро Потіївка».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агро Потіївка" відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 червня 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: