Рішення № 62162424, 17.10.2016, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5084/15-ц

№2-232/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року Обухівський районний суд

Київської області в складі :

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Падалці А.В.,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи служба у справах дітей та сім'ї Обухівської РДА, реєстраційна служба Обухівського МУЮ, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, про визнання договору іпотеки недійсним,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовом до відповідачів, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просить визнати недійсним договір іпотеки укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 29.10.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 873, визнати недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 29.10.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 875, та стягнути з відповідача понесені судові витрати. Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначила, що 29.10.2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 873, предметом якого є належний ОСОБА_5 на праві власності житловий будинок. Позивач вважає укладений договір таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства, оскільки він був вчинений без дозволу органу опіки і піклування оскільки на дату підписання оскаржуваного договору і на сьогоднішній день у спірному житловому будинку постійно проживала разом зі своєю матір»ю неповнолітня ОСОБА_8. Оскаржуваний договір іпотеки не відповідає вимогам законодавства України, так як він був вчинений без дозволу органу опіки та піклування та підлягає нотаріальному посвідченню та спеціальній реєстрації, є таким, що передбачає відмову від належних дитині майнових прав, є таким, що передбачає відчуження житла, право на користування яким має неповнолітня дитина в інтересах якої і заявлено позов. 29.10.2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було підписано договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В, та зареєстрований в реєстрі за номером 875, предметом якого є житловий будинок. Станом на дату підписання оскаржуваного договору іпотеки та договору про задоволення вимог, у спірному житловому будинку постійно проживала разом з відповідачем неповнолітня ОСОБА_8, бабусею якої є позивач. Факт проживання неповнолітньої ОСОБА_9 підтверджується довідкою від 12.02.2015 року обслуговуючого кооперативу «Товариство жителів клубного містечка «Дрімленд», на території якого знаходиться переданий у заставу житловий будинок.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_5 позовні вимоги визнав.

Представник відповідача ОСОБА_6 заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи служби у справах дітей та сім'ї Обухівської районної державної адміністрації Київської області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Третя особа реєстраційна служба Обухівського МУЮ в судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська І.В. в судове засідання не з'явилася, направила до суду клопотання про розгляд справи без її участі та заперечення, в яких позовну заяву вважає такою, що не підлягає задоволенню, адже з документів, поданих для посвідчення договору іпотеки вбачалось, що право власності та право користування предметом іпотеки за неповнолітньою не було зареєстроване, а тому попередня згода органів опіки та піклування на укладення правочину щодо нерухомого майна не була потрібна.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показали, що малолітня ОСОБА_9 проживала в будинку АДРЕСА_1 з моменту народження.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, покази свідків, дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 29.12.2007 року між ОСОБА_12, ОСОБА_13 з однієї сторони та ОСОБА_5 з іншої був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_5 купила і прийняла у власність частину земельної ділянки, розташованої за адресою: Київська область, Обухівський район, на території Нещерівської сільської ради, розміром 0,37443 га, кадастровий номер НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

20.03.2008 року ОСОБА_5 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,3744 га на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з кадастровим номером НОМЕР_2, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010833100219.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про народження, повторно виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області 18.03.2014 року, актовий запис 69.

30.09.2013 року ФОП ОСОБА_14 було складено висновок про вартість майна, відповідно до якого ринкова вартість житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 2 166 959 грн.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності та копії витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 16.10.2013 року, ОСОБА_5 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

21.10.2013 року ТОВ «Київоблпроектсервіс» було складено висновок про експертну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого ринкова вартість земельної ділянки площею 3744,0 кв. м., з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, кадастровий номер НОМЕР_3, що розташована на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області становить 373 052 грн. 16 коп.

24.10.2013 року виконкомом Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області було видано довідку за № 161 про те, що в будинку АДРЕСА_1 який знаходиться в адміністративних межах Нещерівської сільської ради ніхто не зареєстрований.

29.10.2013 року ОСОБА_15 надав згоду своїй дружині ОСОБА_5 на укладення та підписання договору позики в якості позичальника на суму в гривнях еквівалентну 110 000 євро, договору іпотеки житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки, що розташована на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_2, в якості іпотекодавця, а також договору задоволення вимог іпотекодержателя в якості іпотекодавця, а також договорів про знесення змін та доповнень до вищезазначених договорів, за ціною та на умовах на її власний розсуд.

29.10.2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_5 передала ОСОБА_6 для забезпечення виконання боргових зобов'язань, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, земельна ділянка, що розташована на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_2, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 873.

29.10.2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 був укладений договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до якого ОСОБА_5 передала, а ОСОБА_6 набув право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за номером 875.

03.03.2015 року головою обслуговуючого кооперативу садове товариства «Дрімленд» було видано довідку про склад сім'ї або проживаючих у житловому приміщенні/будинку осіб за вих. № 23, відповідно до якої за адресою: АДРЕСА_1, проживає ОСОБА_5 та ОСОБА_8

В червні 2015 року виконкомом Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області було видано довідку за № 94 про те, що в житловому будинку, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований та постійно не проживає. За даною адресою неповнолітні, малолітні громадяни незареєстровані і постійно не проживають.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 51495750 від 11.01.2016 року, ОСОБА_6 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 який знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Відповідно до статті 12 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

Згідно зі статтями 177 СК України та 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки та піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятись від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання. Отже, при укладені договорів іпотеки щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають малолітні діти, обов'язково вимагається дозвіл органів опіки та піклування.

Відповідно до статті 29 ЦК України місце проживання дитини визначається за місцем проживання батьків.

Положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не ставить місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації, а тому місцем проживання особи може бути будь-яке жиле приміщення, у якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення. Таким чином, місцем проживання неповнолітньої або малолітньої особи є фактичне місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона дійсно проживає.

Однак місце проживання дитини за фактичним місцем проживання батьків не вважається безумовним, якщо суд установить інше постійне місце проживання дитини.

Відповідно до частини другої - четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною першою статті 156 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить,користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

За таких обставин, якщо власник майна є одночасно законним представником неповнолітньої або малолітньої особи та укладає правочини, які впливають на права дитини, він повинен діяти добросовісно та в інтересах дитини, а інша сторона договору має право очікувати від нього таких дій.

Неправдиве повідомлення батьками, які водночас є законними представниками неповнолітньої або малолітньої особи, про відсутність прав дитини на майно, яке передається в іпотеку, не може бути підставою для визнання іпотеки недійсною за позовом батьків, які зловживали своїми правами законних представників дитини, а може спричинити інші наслідки, передбачені законодавством, які застосовуються органами опіки та піклування.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 30.09.2015 року у справі № 6-384цс15, від 27.04.2016 року у справі №6-297цс15, які в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Судом встановлено, що при посвідченні договору іпотеки відповідач ОСОБА_5, як мати малолітньої ОСОБА_8 та її законний представник надала довідку Нещерівської сільської ради №161 від 24.10.2013 року, з якої видно, що малолітня ОСОБА_8 за місцем розташування житлового будинку не зареєстрована, та не проживає, а тому з врахуванням викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в зв»язку з їх недоведеністю, необґрунтованістю та безпідставністю

Згідно зі ст. ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави стверджувати, що суд за власною ініціативою докази на підтвердження чи спростування позовних вимог не збирає, за власною ініціативою будь-які витребування не робить.

З врахуванням викладено та того, що позивачем, не надано належних та допустимих доказів того, що на момент укладення оспорюваних правочинів малолітня ОСОБА_8 мала право власності чи право користування будинком АДРЕСА_1 та те, що малолітня дійсно там проживала і що в неї було відсутнє інше місце проживання, позовні вимоги задоволенню не підлягають, суд критично ставиться до показів свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які є родичами та друзями сторін а також довідки про склад сім»ї від 03.03.2015 року видану головою Ок С/т «Дріміленд» ОСОБА_10, який є чоловіком позивача та дідом малолітньої ОСОБА_8. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову про визнання договорів недійсними.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.10,15,60,61,212-214,292,294 ЦПК України, ст. 203 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи служба у справах дітей та сім'ї Обухівської РДА, реєстраційна служба Обухівського МУЮ, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна про визнання договору іпотеки недійсним, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: