Ухвала суду № 62162073, 21.10.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2981/15-к

Провадження № 1-кп/163/82/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

21 жовтня 2016 року м.Любомль

Любомльський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Павлуся О.С.,

за участі секретаря Семенюк К.М.,

прокурора Шаруновича Є.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Любомль кримінальне провадження № 12015030150000406 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, середньої освіти, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, військовозобовязаного про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

06.10.2016 року канцелярією Любомльського районного суду зареєстровано скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_1 про неповернення тимчасово вилученого майна.

В даній скарзі захисник ОСОБА_1 зазначив, що 20.11.2015 року в пункті пропуску «Ягодин» під час тимчасового ввезення в режимі «зелений коридор» у володільця ОСОБА_2 тимчасово вилучено майно автомобіль «Міцубісі Паджеро», номер кузова НОМЕР_1, номерний знак КА-Т6501, який на теперішній час знаходиться на території Любомльського відділу поліції або на складі Волинської митниці. Дане майно було вилучено протоколом огляду. 21.10.2015 року відносно ОСОБА_2 внесено відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за ч. 4 ст. 358 КК України.

Однак заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні у вигляді арешту під час досудового розслідування так і під час судового розгляду не обирались.

Оскільки вилучений в ОСОБА_2 автомобіль «Міцубісі Паджеро», не перебуває під арештом, санкція статті 358 КК України не передбачає його конфіскації, тому вінпідлягає поверненню останньому, як такий що незаконно утримується.

Крім того, в своїй скарзі захисник ОСОБА_1 просить зобовязати третіх осіб провести процедуру завершення митного режиму «зелений коридор» автомобіля «Міцубісі Паджеро», номерний знак КА-Т6501 та звільнити володільця майна перед третіми особами від сплати митних, податкових платежів та від застосування фінансових і штрафних санкцій за несвоєчасне вивезення автомобіля по причині незаконного його вилучення та незалежним від волі ОСОБА_2

21.10.2016 року в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 подану скаргу підтримали, та останній додатково пояснив, що після вилучення 20.10.2015 року в ОСОБА_2 автомобіля «Міцубісі Паджеро», номерний знак КА-Т6501, слідчий на наступний робочий день з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна до суду не звернувся, а тому дане майно мало бути негайно повернуто ОСОБА_2

Прокурор в судовому засіданні заперечив щодо поданої скарги, зазначивши, що ОСОБА_2 дав добровільну згоду на вилучення автомобіля «Міцубісі Паджеро», номерний знак КА-Т6501, який 21.10.2015 року постановою слідчого Любомльського РВ УМВС України у Волинській області було визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні, а тому питання про його повернення слід вирішувати в порядку статті 100 КПК України.

Заслухавши думку, учасників судового розгляду, суд вважає, що в задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 про повернення майна на яке не накладено арешт та зобовязання третіх осіб вчинити дії слід відмовити, виходячи з наступного.

20.10.2015 року в автомобільному пункті пропуску «Ягодин» під час ввезення ОСОБА_2 в митному режимі « транзит» автомобіля «Міцубісі Паджеро», номер кузова НОМЕР_1, номерний знак КА-Т6501, останній надав добровільну згоду на його огляд та ти тимчасове вилучення.

21.10.2015 року відносно ОСОБА_2 внесено відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за ч. 4 ст. 358 КК України

Постановою слідчого Любомльського РВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 від 21.10.2015 року даний автомобіль було визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні та передано на зберігання на митний склад Волинської митниці ДФС, до вирішення питань по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 9 статті 100 КПК України встановлено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

За таких обставин, суд вважає, що питання щодо автомобіля «Міцубісі Паджеро», номерний знак КА-Т6501, який добровільно був переданий ОСОБА_2 органу досудового розслідування та в подальшому визнаний речовим доказом, слід вирішувати під час ухвалення судового рішення.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, відомості до ЄРДР внесено 21.10.2015 року, а досудове розслідування завершено 30.11.2015 року, що свідчить про пропущення строку подання скарги.

Посилання захисника ОСОБА_1 на юридичну безграмотність ОСОБА_2 є безпідставними, оскільки захист його інтересів під час досудового розслідування здійснював захисник ОСОБА_4, під час судового розгляду захисник ОСОБА_5, скарг на яких про невиконання або неналежне виконання своїх професійних обовязків від ОСОБА_2 не надходило.

Крім того, вимоги скарги про зобовязання вчинити дії третіх осіб, на переконання суду є безпідставними, так як справляння митних та податкових платежів відносяться безпосередньо до компетенції митних та податкових органів.

Напідставі наведеного, керуючись ст.ст.369,372 КПКУкраїни, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги захисника ОСОБА_1 про неповернення тимчасово вилученого майна відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення.

Головуючий суддя Павлусь О.С.