Рішення № 62161262, 20.10.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.16р. Справа № 904/4081/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Еко Технологія", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Бір Трейдер", м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 205000грн.01коп., 3% річних у розмірі 4559грн.00коп., інфляційної складової у розмірі 27237грн.33коп. та пені у розмірі 65307ггрн.66коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. №б/н від 01.05.2016р.

Від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні від 16.06.2016р. було оголошено перерву до 06.07.2016р., в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Еко Технологія" звернулось до Приватного підприємства "Бір Трейдер" з позовом про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 205000грн.01коп., 3% річних у розмірі 4559грн.00коп., інфляційної складової у розмірі 27237грн.33коп. та пені у розмірі 65307ггрн.66коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №2411/15 від 24.11.2015р., в частині розрахунків за отриманий товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2016р. порушено провадження у справі. Справа призначалась до розгляду в судових засіданнях на 08.06.2016р., 16.06.2016р., 06.07.2016р., 26.07.2016р., 05.10.2016р. та 19.10.2016р.

08.06.2016р. на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання, яке призначене на 08.06.2016р., на іншу дату, у звязку з неможливістю направити в судове засідання свого повноважного представника. Вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи відкладений.

Відповідач 16.06.2016р. надав письмові заперечення на позов, в яких заперечує проти задоволення позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що договір поставки нафтопродуктів №2411/15 від 24.11.2015р. був підписаний з протоколом розбіжностей, відповідно до якого були змінені умови оплати товару. Таким чином, за твердженням відповідача, внаслідок зміни умов оплати товару, відповідачем не був порушений строк оплати товару, оскільки він не є таким, що настав.

Позивач 16.06.2016р. долучив до матеріалів справи оригінал договору поставки нафтопродуктів №2411/15 від 24.11.2015р.

16.06.2016р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов Приватного підприємства "Бір Трейдер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Еко Технологія", в якому позивач за зустрічним позовом просить визнати договір поставки нафтопродуктів №2411/15 від 24.11.2015р. укладеним у редакції згідно з протоколом погодження розбіжностей до договору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2016р. зустрічний позов Приватного підприємства "Бір Трейдер" було повернуто без розгляду.

05.07.2016р. відповідачем було надане клопотання про зупинення провадження у справі, у звязку з тим, що відповідачем була подана апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2016р. про повернення зустрічного позову Приватного підприємства "Бір Трейдер" без розгляду.

Представник відповідача в судове засідання від 19.10.2016р. не з'явився про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4909404917733.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4909404917733 ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2016р. була отримані відповідачем 17.10.2016р. , про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному повідомленні.

Отже, відповідача відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.

На день розгляду справи у судовому засіданні 19.10.2016р. будь-яких письмових заяв та клопотань від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

24.11.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Еко Технологія" (далі постачальник) та Приватним підприємством "Бір Трейдер" (далі покупець) підписаний договір поставки нафтопродуктів №2411/15 (далі договір). За умовами зазначеного договору постачальник зобовязується поставити покупцю нафтопродукти в асортименті, в подальшому іменовані товар, а покупець зобовязується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору асортимент та кількість товару погоджуються сторонами у рахунку на оплату та видатковій накладній.

Згідно з пунктом 3.1 договору після погодження сторонами асортименту, кількості та ціни товару (товарної партії) постачальник надає за видатковою накладною покупцю пальне встановленої форми.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару покупцю і підписання сторонами видаткової накладної.

Положеннями пункту 4.2 договору визначено, що розрахунки за товар покупець здійснює на умовах 100% попередньої оплати вартості товару. При цьому моментом виконання зобовязань покупця по оплати товару вважається момент надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з приписами пункту 9.8 договору, він набуває сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2016р., а в частині проведення рахунків до їх повного виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач 26.11.2016р. поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних №32 від 26.11.2015р. та №33 від 26.11.2016р., загальною вартістю 360000грн.01коп. Вказані видаткові накладні підписані та скріплені сторонами без зауважень та заперечень до них.

Відповідачем не були виконанні умови пункту 4.2 договору, щодо перерахування позивачу 100% попередньої оплати вартості товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Частиною 4 статті 538 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, обовязок з оплати отриманого товару виник у Приватного підприємства "Бір Трейдер" 27.11.2015р. Відповідач не виконав належним чином своїх зобовязань з оплати поставленого товару, внаслідок чого станом на 27.11.2015р. у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 360000грн.01коп.

В подальшому, відповідач частково оплатив позивачу вартість поставленого товару, перерахувавши на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 155000грн.01коп., згідно платіжних доручень №578 від 08.12.2015р., №600 від 14.12.2015р. та №1325 від 23.10.2015р. При цьому, вказані суми були перераховані відповідачем з порушенням строків оплати.

Таким чином, на теперішній час залишається несплаченою заборгованість Приватного підприємства "Бір Трейдер" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Еко Технологія" за товар, поставлений згідно видаткових накладних №32 від 26.11.2015р. та №33 від 26.11.2016р. в розмірі 205000грн.01коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 205000грн.01коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Суд не приймає твердження відповідача про те, що договір поставки нафтопродуктів №2411/15 від 24.11.2015р. був підписаний з протоколом розбіжностей, відповідно до якого були змінені умови оплати товару з огляду на те, що 16.06.2016р. позивачем був наданий оригінал договору поставки нафтопродуктів №2411/15 від 24.11.2015р. Вказаний договір підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього, будь які відмітки про укладення протоколу розбіжностей до зазначеного договору відсутні. Відповідачем не надані належні та допустимі докази того, що між сторонами був підписаний протокол розбіжностей до договору поставки нафтопродуктів №2411/15 від 24.11.2015р.

Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в частині стягнення суми основного боргу. Таким чином, відповідач не мав підстав для ухилення від виконання обовязку виконати зобовязання з оплати суми боргу в розмірі 205000грн.01коп.

Крім того, позивач на підставі пункту 6.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 26.11.2015р. по 20.05.2016р. в розмірі 65307грн.66коп.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Враховуючи те, що договором не визначений розмір та база нарахування пені, а зазначено лише, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства України, позовні в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних витрат в розмірі 27237грн.33коп. за загальний період з грудня 2015р. по квітень 2016р. та 3% річних в розмірі 4559грн.00коп. за загальний період з 26.11.2015р. по 20.05.2016р.

За результатом зробленого судом розрахунку, сума інфляційної складової за загальний період з грудня 2015р. по квітень 2016р. становить 12495грн.52коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення 14741грн.81коп. слід відмовити.

При перевірці розрахунку, суми 3% річних судом встановлено, що в ньому допущено помилку в частині визначення періоду нарахування. Загальний період нарахування суми 3% річних становить з 27.11.2015р. по 20.05.2016р. За результатом зробленого судом розрахунку, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача, за загальний період з 27.11.2015р. по 20.05.2016р. становить 3239грн.68коп. В задоволенні позовних вимог про стягнення суми 3% річних в розмірі 1319грн.32коп. слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Еко Технологія" до Приватного підприємства "Бір Трейдер" про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 205000грн.01коп., 3% річних в розмірі 4559грн.00коп., інфляційної складової в розмірі 27237грн.33коп. та пені в розмірі 65307ггрн.66коп. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Бір Трейдер" (ідентифікаційний код: 33717464; місцезнаходження: 49100, м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, буд. 47) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Еко Технологія" (ідентифікаційний код: 39456828; місцезнаходження: 49051, м. Дніпропетровськ, вул. Винокурові, буд. 5, оф. 204) суму основної заборгованості в розмірі 205000грн.01коп., 3% річних в розмірі 3239грн.68коп., суму інфляційної складової в розмірі 12495грн.52коп. та суму витрат, повязаних зі сплатою судового збору в розмірі 3311грн.03коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 16.06.2016р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 24.10.2016р.

Суддя ОСОБА_2