Ухвала суду № 62161075, 24.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 жовтня 2016 року Справа № 910/16982/15 Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Палія В.В., Студенця В.І., розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2016 року у справі № 910/16982/15 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Департаменту комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), товариства з обмеженою відповідальність "ТИТАН-ІНВЕСТ" про скасування наказу та свідоцтва, визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

До касаційної скарги не додано належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі із заяв, що подаються до Вищого господарського суду України.

Як убачається з матеріалів справи, позовна заява містить вимоги як майнового, так і немайнового характеру, а тому судовий збір за подання касаційної скарги має бути сплачений окремо по кожній з таких вимог.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення господарського суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

На момент подання позову вартість спірного майна, з урахуванням податку на додану вартість, складала 5 785 774 грн 80 коп., що підтверджується актом приймання-передачі від 26 грудня 2008 року.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становила 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 827 грн) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73 080 грн), а при поданні позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (1 218 грн).

У даному випадку сума судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги повинна становити 90 619 грн 20 коп., що складає 120 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, подане скаржником платіжне доручення від 1 вересня 2016 року № 1208 не можна визнати належним доказом, що підтверджує сплату судового збору в установленому розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

На підставі наведеного, керуючись пунктом 4 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15 серпня 2016 року повернути скаржнику.

Головуючий, суддя І.М. Васищак Суддя В.В. Палій Суддя В.І. Студенець