Ухвала суду № 62160856, 17.10.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 жовтня 2016 року Справа № 910/3869/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Дроботова Т.Б.

судді: Куровський С.В., Козир Т.П.

розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.06.2016р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2016р., якою повернутозустрічний позовПублічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"доДержавного агентства резерву Україниза участюВійськової прокуратури Київського гарнізонупростягнення 200 000,00грн.у справі №910/3869/15-г господарського суду міста Києваза позовомДержавного агентства резерву УкраїнидоПублічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"проповернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та сплату штрафних санкцій на загальну суму 1 736 553,08грн.

В С Т А Н О В И В:

20.09.2016 року Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яка не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" у липні 2016 року вперше звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 25.04.2016 р., яка ухвалою Вищого господарського суду України від 27.07.2016 р. була повернута скаржнику без розгляду, на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником до касаційної скарги не було додано доказів надіслання копії касаційної скарги позивачу у даній справі та не було додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому Законом розмірі та порядку.

Вдруге, подану касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" ухвалою Вищого господарського суду України від 25.08.2016р. також було повернуто скаржнику без розгляду, на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником до касаційної скарги не було додано доказів надіслання копії касаційної скарги позивачу у даній справі. При цьому, було відхилено клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з недоведеністю підстав визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Втретє, подана касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2016 року також була повернута скаржникові на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржником до касаційної скарги не було додано доказів надіслання копії касаційної скарги позивачу у даній справі. При цьому, було також відхилено клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з недоведеністю підстав визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Як вбачається з матеріалів справи недоліки вказані в ухвалах Вищого господарського суду України від 27.07.2016 р., 25.08.2016 р. та 27.09.2016 року скаржником усунені не були.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно із частиною 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Проте, скаржником до касаційної скарги поданої вчетверте 20.09.2016 року знов не додано доказів направлення копії касаційної скарги з додатками державному агентству резерву України, яке є позивачем у даній справі, що підтверджується відсутністю таких доказів у переліку доданих до касаційної скарги документів, а також відсутністю доказів отримання останнім нарочно.

Крім того, подане скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору, у зв'язку з незадовільним майновим станом підприємства не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даною нормою передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення або звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна довести, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Натомість, скаржник в обґрунтування свого клопотання зазначає лише про скрутне фінансове становище підприємства, проте, не наводить доводи на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору та не наводить доводи того, як зміниться його майновий стан на момент прийняття рішення та не надає доказів в підтвердження даних обставин.

При цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом, а тому враховуючи не доведеність заявником у клопотанні відсутності коштів для сплати судового збору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що клопотання про відстрочення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, а тому відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору у розумінні статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи вищевикладене та неодноразове повернення касаційної скарги скаржникові, з тих самих підстав, колегія суддів вважає за необхідне розглянути заявлене скаржником клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до статті 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено.

Статтею 53 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Касаційна інстанція зазначає, що виходячи зі змісту статті 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Як зазначалося вище та вбачається з матеріалів справи, подана касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" неодноразово поверталася останньому ухвалами Вищого господарського суду України від 27.07.2016 р., 25.08.2016 р. та 27.09.2016 року на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Не усунувши вказані недоліки, 20.09.2016 Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Більшовик", вчетверте звернулось з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 року, якою була залишена без змін ухвала господарського суду м. Києва від 25.04.2016 року про відмову у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом на підставі приписів частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з поданням зустрічного позову після початку розгляду справи по суті.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не містить будь-якого обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку скаржником, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії щодо належного оформлення касаційної скарги визначені статтями 111 та 1111 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно з частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України на учасників судового процесу покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції та Кодексу.

На підставі викладеного, судова колегія відмовляє ПАТ "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, за відсутності обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Заявлене клопотання скаржника відхиляється, а касаційна скарга повертається на підставі пункту 5 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 86, 110, пунктом 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2016 у справі № 910/3869/15-г господарського суду м. Києва.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді С. Куровський

Т. Козир