Постанова № 62160713, 20.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1763/16 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Коваль О.П.,

від відповідача Леоненко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробний завод «Баварія» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001811396/141 від 10.05.2016 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами контролюючого органу була проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробний завод "Баварія" з питань правильності нарахування та сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

Результати перевірки відображено в акті перевірки №231/17-2/36261826/16 від 18.03.2016 (далі по тексту - акт перевірки), в якому податковим органом встановлено порушення позивачем вимог п.п.170.1.1, 170.1.2, п. 170.1 ст.170, п.п.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, що полягало неутриманні та неперерахуванні до бюджету податку з доходів фізичних осіб з виплаченого доходу фізичній особі ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за суборенду в сумі 104 306, 40 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001811306/141 від 10 травня 2016 року, яким за порушення вимог п.п. 170.1.1, п.п. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170, п.п. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України позивачу визначено сумву грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб - 104306, 40грн. основного платежу та 26076, 60 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафом).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не здійснював виплати доходу фізичній особі ОСОБА_4 в першому кварталі 2014 року, а тому і не мав правових підстав здійснювати перерахування до бюджету податку з доходу фізичних осіб.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, склалися у зв'язку з порушенням платником податків, виходячи з позиції відповідача, вимог п.п.170.1.1, 170.1.2, п. 170.1 ст.170, п.п.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України через неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходу фізичні особі.

Підпунктом 170.1.1 ст. 170 ПК України передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Згідно з підпунктом 170.1.2 ст. 170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

01 листопада 2011 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та ТОВ м'ясопереробний завод "Баварія" було укладено договір суборенди нерухомого майна №12.

09.01.2014 ТОВ м'ясопереробний завод "Баварія" видав на користь фізичної особи ОСОБА_4 в рахунок погашення орендної плати простий вексель серії АА №2302354 на суму 615000 грн.

Даний вексель є безстроковим, зобов'язання по ньому не виплачені.

07.05.2014 позивачем було подано до Білоцерківської ОДПІ податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2014 року, де в графі 3 зазначено суму 615000 грн.

Оскільки зобов'язання перед фізичною особою ОСОБА_4 є чинними у негрошовій формі, а в цінних паперах, та оскільки для даного виду зобов'язання в програмі фіскальної служби ознака доходу (звітності) не передбачена, 24.02.2016 року позивачем було подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2014 року (уточнюючий), у якому з графи 3 була виключена сума 615000 грн.

Наведене мало наслідком проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України" від 16.12.2002 N 508 вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Вексель простий - вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

В силу ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, у позивача після видачі векселя припинені обов'язки щодо сплати орендної плати фізичній особі ОСОБА_4 та виникли зобов'язання щодо платежу за векселем.

З огляду на викладене, позивач як податковий агент при видачі векселя повинен був сплатити податок з доходів фізичних осіб, що підтверджує висновок податкового органу про пушення платником податків вимог п.п.170.1.1, 170.1.2, п. 170.1 ст.170, п.п.168.1.1, 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, які були виявлені податковим органом за наслідками проведеної перевірки.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої та дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального та права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним так, як прийняте з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскаржувану постанову належить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 206, 112, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області задовольнити

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю м'ясопереробний завод «Баварія» до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Постанову в повному обсязі виготовлено 24.10.2016

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.