Ухвала суду № 62160635, 24.10.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2016 року справа №812/5917/13-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

судді: Василенко Л.А.

ОСОБА_2

при секретарі

судового засіданняОСОБА_3

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_4 на підставі довіреності від 10.10.2016 р. № 10

від відповідача 1 :не зявився

від відповідача 2 :не зявився

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест»

на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду

від 20 вересня 2016 року

по адміністративній

справі № 812/5917/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест»

до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів у Луганській області,

Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобовязання вчинити

певні дії щодо відшкодування бюджетної заборгованості з

податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Від товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» 12 вересня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява про виправлення помилки у виконавчому листі, в обґрунтування якої заявник зазначив, що 14.11.2013 р. судом видано виконавчий лист по справі № 812/5917/13-а, з якого вбачається, що бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість на користь заявника підлягає сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 846 947,00 грн. В той час як постановою Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2015 року зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з 846 947 грн. 00 коп. до 846 147 грн. 00 коп. (том 3, а. с. 117).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" про виправлення помилки у виконавчому листі по справі № 812/5917/13-а відмовлено (том 3, а.с.129-130).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу від 20 вересня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про виправлення помилки у виконавчому листі від 14.11.2016 року. Витрати по сплаті судового збору віднести на рахунок відповідачів (том 3, а. с.136-137).

Заявник апеляційної скарги, з посиланням на положення статті 259 КАС України, зазначає, що суд не врахував той факт, що постановою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2015 року змінено рішення першої та апеляційної інстанцій та відмовлено в позовній вимозі щодо стягнення з Державного бюджету України на користь підприємства бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 800 грн. за лютий 2011 року.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 КАС України.

Представник позивача під час апеляційного провадження доводи апеляційної скарги підтримав.

Представники відповідачів в судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від першого відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника податкової інспекції. Другим відповідачем надані заперечення на апеляційну скаргу, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове засідання провести за відсутності представника Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

За правилами частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 259 КАС України передбачено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, або визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Відповідно до частини 3 цієї статті, суд розглядає заяву в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неприбуття у судове засідання стягувача і боржника, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за виконавчим листом, а також витребувати виконавчий лист.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо неподання до управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ТОВ «Лізінвест» податку на додану вартість на загальну суму 846947,00 грн.: по податковим деклараціям за січень 2011 року 274400,00 грн. та за лютий 2011 - 572547, 00 грн.; стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ «Лізінвест» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 846947,00 грн.: по податковим деклараціям за січень 2011 року - 274400,00 грн. та за лютий 2011 - 572547, 00 грн. (том 3 а. с. 29-31, 74-77).

Позивачем 14.11.2013 року отримано виконавчий лист щодо примусового виконання постанови суду від 12.09.2013 року (том 3, а. с. 118).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2015 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.09.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 у справі № 812/5917/13-а змінено в частині визнання протиправною бездіяльності Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо неподання до головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування позивачеві ПДВ у загальній сумі 846947 грн. (у тому числі за податковою декларацією за січень 2011 року в сумі 274400,00 грн. та за лютий 2011 року - в сумі 572547,00 грн.), а також в частині стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 800 грн. за лютий 2011 року. У цій частині позовних вимог відмовлено. В решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін (том 3, а. с. 102-105).

Судом встановлено, що на час видачі виконавчого листа 14 листопада 2013 року, рішення судів першої та апеляційної інстанцій по даній справі ще не були переглянуті в касаційному порядку, а сума бюджетного відшкодування, визначена постановою суду першої інстанції не була зменшена, а тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що при видачі виконавчого листа судом першої інстанції не було допущено помилок в розумінні положень статті 259 КАС України.

Однак, колегія суддів зазначає, що в даному випадку відповідно до частини 4 статті 259 КАС України наявні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лізінвест" бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 800 грн. за лютий 2011 року.

Частиною 4 статті 259 КАС України передбачено, що суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

Вирішення цього питання можливо лише за заявою стягувача або боржника, а як вбачається з заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» про виправлення помилки у виконавчому листі, заявник не ставив питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню частково, що унеможливлює прийняття рішення з цього питання за ініціативою суду на стадії апеляційного перегляду.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції ухвала прийнята з додержанням норм процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 24, ст. 160, ст. 184, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254, ст. 259 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінвест» на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року по справі № 812/5917/13-а залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року по справі № 812/5917/13-а залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 24 жовтня 2016 року. Повний текст ухвали складений та підписаний 24 жовтня 2016 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя :Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

ОСОБА_2