ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
18 жовтня 2016 рокусправа № 808/746/13-а(СН/808/60/15) Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Чепурнова Д.В.
суддів: Прокопчук Т.С. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання:Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький комбінат будматеріалів» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» звернулося до суду з вищевказаним позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000052211 від 15 січня 2013 року по податку на прибуток на суму 265409,00 грн. і штрафних санкцій 66352,25 грн. та №0000062211 від 15 січня 2013 року по податку на додану вартість на суму 252770,00 грн. і штрафних санкцій 126385,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо допущених порушень норм податкового законодавства з боку позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Стройтєкс», які підтверджуються усіма необхідними первинними документами.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначає про документальне непідтвердежння поставки придбаного товару від ТОВ «Стройтєкс» до позивача оригіналами первинних документів, що позбавляє права позивача на формування витрат та податкового кредиту.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник податкового органу підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року.
За результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт №343/22-1108/00290771 від 29 грудня 2012 року, яким встановлено порушення вимог:
1. пункту 135.1, пункту 135.2 статті 135, підпункту 135.5.5, підпункту 135.5.14 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.8 статті 137; підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України; вимог наказу Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року за №1213 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства», затверджених Міністерством юстиції України від 20 жовтня 2011 року №1251/19953 із змінами та доповненнями, внесеними 21 грудня 2011 року за №1684, внаслідок чого підприємством ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів»: завищено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3 725 грн., в т.ч. по періодам: І квартал 2012 року у розмірі 3 725 грн.; півріччя 2012 року у розмірі 0 грн.; III квартали 2012 року у розмірі 0 грн. занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 265 409 грн., в т.ч. по періодам: квартал 2012 року у сумі 265 409 грн.; півріччя 2012 року у сумі 265 409 грн.; квартал 2012 року у сумі 0 грн. ІІ-ІІІ квартали 2012 року у сумі 265 409 грн.
2. пункт 44.1 статті 44, пункт 198.2, пункт 198.3, пункт 198.6 статті 198, пункт 201.1, пункт 201.4, пункт 201.7 пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, вимог порядку заповнення декларації з ПДВ у відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року за №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 грудня 2011 року за №1490/20228 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», внаслідок чого підприємством ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 252 770 грн., в т.ч. по періодам: травень 2012 року у сумі 176 187 грн.; червень 2012 року у сумі 23 786 грн.; липень 2012 року у сумі 14 021 грн.; серпень 2012 року у сумі 38 776 грн.
3.порушення пункт 3.2 статті 3 наказу ДПА України від 24 грудня 2010 року за №1020 зареєстрованого Мін'юстом України №46/18784 від 13 січня 2011 року із змінами та доповненнями, статті 51 Податкового кодексу України, а саме : у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 2 квартал 2011 року невірно відображено, сума нарахованого доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1) відповідно до первинних документів та даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, сума нарахованого доходу склала 500,00 грн., у податковому розрахунку за формою 1-ДФ відображено суму 0,00 грн.; у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 3 квартал 2011 року невірно відображено, сума нарахованого доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_2) відповідно до первинних документів та даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, сума нарахованого доходу склала 224,70 грн., у податковому розрахунку за формою 1-ДФ відображено суму 158,20 грн.; у податковому розрахунку за формою 1-ДФ за 3 квартал 2011 року невірно відображено, сума нарахованого доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_3) відповідно до первинних документів та даних оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, сума нарахованого доходу склала 13 651,80 грн., у податковому розрахунку за формою 1-ДФ відображено суму 13 502,81 грн.
У акті перевірки відповідач зазначає, що встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток підприємств «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у розмірі 1263852 грн. в період ІІ-ІІІ квартали 2012 року.
У зв'язку з ненаданням до перевірки належним чином оформлених оригіналів документів на підтвердження поставки товару ТОВ «Стройтекс» для ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів», на підставі яких повинно здійснюватися оприбуткування та бухгалтерський облік сировини, матеріалів, а саме накладні по перевезенню вантажів наявні тільки вигляді факсокопій, частково не можна прочитати вантажоодержувача, кількість товару. В супровідних документах вказано вантажоодержувачем ДП «Запорізький річковий порт» коли за Договором №1/05 від 06 травня 2011 року між ТОВ «Стройтекс» та позивачем вантажоодержувач ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» стало підставою для невизнання валових витрат на суму 1263852 грн.
Дана обставина стала підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток і податку на додану вартість, а також штрафних санкцій.
На підставі вказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 15 січня 2013 року № НОМЕР_4, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 331 761,25 грн. (у т. ч. 265 409 грн. - основний платіж, 66352,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції; та № НОМЕР_5, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 379155 грн. (у т. ч 252770 грн. - основний платіж, 126385 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Так у перевіряємий період протягом травня 2012 року позивач отримав від ТОВ «Стройтєкс» 8131,95 тонн каміння вапнякового технологічного на суму 1640181,76 грн.
Документами, які підтверджують отримання каміння вапнякового від ТОВ «Стройтєкс» у травні 2012 року зокрема є: договір постачання №1/05 від 06 травня 2011 року, укладений між позивачем і ТОВ «Стройтєкс», додаткові угоди до Договору постачання №1/05 від 06 травня 2011 року; заявки позивача на каміння вапнякове; специфікаціїдо Договору №1/05 від 06 травня 2011 року; рахунки-фактури, виписані на кожну поставку каміння; видаткові накладні; податкові накладні, виписаними ТОВ «Стройтєкс», зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних; залізничні накладні; подорожні листи; банківські виписки; паспорта якості (копії містяться у матеріалах справи).
Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності та інших витрат.
Відповідно до п.138.2 ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПКУ передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до ст.185, ст. 188-189, ст.198, 201 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту Покупця.
Підпунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 даного кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст.198 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
У відповідності до приписів п.201.1, п.201.4., п.201.10, ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний виписати податкову накладну у двох екземплярах та надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені за законом певні реквізити, у т. ч. ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні.
Відповідно до п.п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Позивач співпрацював з ТОВ «Стройтєкс» більше року, і кожного місяця закуповував у нього камінь вапняковий, що оформлювався заявками ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів», специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними.
Каміння вапнякове використане позивачем, як сировина для виготовлення основної своєї продукції - вапна та цегли. Основним видом діяльності згідно КВЕД є 23.52 - виробництво вапна та гіпсових сумішей, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, виданою Головним управлінням статистики у Запорізькій області.
Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність у позивача, податкових та видаткових накладних по господарськими операціями, що перевірялися, а також відповідних розрахункових документів, дані яких враховані та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача повністю підтверджують законність нарахування ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» відповідних сум прибутку, валових витрат, нарахування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з придбання у контрагента послуг на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту.
Вказані первинні документи відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
Відповідно до п.200.1-200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті і перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг, а залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Крім того ТОВ «Стройтєкс» також задекларував свої податкові зобов'язання, та сплатив до бюджету податок на додану вартість.
Висновками перевірки та судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, відємного значення ПДВ та на подальше отримання бюджетного відшкодування.
Реальність господарських операцій по вказаному у перевірці контрагенту підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунковими документами. Придбаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності.
Щодо посилання відповідача, на фіктивність укладених договорів між позивачем та вказаним вище контрагентом, колегія суддів зазнає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.
В акті перевірки податковий орган посилається на пункт 11.1 «Правил перевезень вантажів мобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, яким визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.
В той же час як вірно зазначив суд першої інстанції у спірних господарських операціях товар перевозився залізничним транспортом , в звязку з чим необхідно керуватися Постановою КМУ №457 від 06 квітня 1998 року «Про затвердження Статуту залізниці України».
Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні можливо застосувати при перевезені каміння з ДП «Запорізький річковий порт» АСК до ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів», в той же час порушень даних правил позивач не допускав, оскільки має у наявності подорожні листи, які підтверджують перевезення власним транспортом товару до складу позивача.
Відповідно до Постанови КМУ Питання пропуску через державний кордон автомобільних, їх, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються (Порядок здійснення митного контролю залізничних транспортних засобів перевізників, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон, п.2) від 24 грудня року №1989 залізнична накладна - основний перевізний документ установленої форми, що подається залізниці вантажовідправником разом з товаром (вантажем) і супроводжує товар) на всьому шляху перевезення до станції призначення. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди про перевезення товару (вантажу), яка укладається між вантажовідправником і залізницею на користь третьої сторони - вантажоодержувача, та одночасно є договором на заставу товару (вантажу) для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.
Таким чином, наявність у позивача залізничних накладних на доставку каміння до м. Запоріжжя є доказом реальності здійсненої операції.
В вищезазначених накладних відправником є ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот». Підставою для цього є договір №07-12.2/12-02 від 01 січня 2012 року, укладений між ПАТ «Запорізький комбінат будматеріалів» - Вантажовласник і ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» - Порт.
Таким чином ДП «Запорізький річковий порт» діяв від імені позивача, та за його доручення здійснював переміщення вантажу - каміння, яке було придбано у ТОВ «Стройтєкс», дані послуги оплачувалися ДП «Запорізький річковий порт» АСК на підставі виставлених рахунків.
Відповідно до «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21 листопада 2000 року на кожне відправлення вантажу, їх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевезений документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику.
Таким чином, оскільки вантажоодержувачем за Договором №07-12.2/12-02 від 01 січня 2012 року є ДП «Запорізький річковий порт» АСК Укррічфлот, оригінал накладної залишається у нього.
На виконання вимог ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року ДП «Запорізький річковий порт» АСК Укррічфлот до суду першої інстанції були надані оригінали:
-накладної від 04 травня 2012 року з відомістю вагонів №45911773;
-накладної від 04 травня 2012 року з відомістю вагонів №45921558;
-накладної від 05 травня 2012 року з відомістю вагонів №45959913;
-накладної від 06 травня 2012 року з відомістю вагонів №45999570;
-накладної від 07 травня 2012 року з відомістю вагонів №46049409;
-накладної від 08 травня 2012 року з відомістю вагонів №46085205;
-накладної від 10 травня 2012 року з відомістю вагонів №46154001;
-накладної від 11 травня 2012 року з відомістю вагонів №46181665;
-накладної від 17 травня 2012 року з відомістю вагонів №46413084;
-накладної від 18 травня 2012 року з відомістю вагонів №46453940;
-накладної від 17 травня 2012 року з відомістю вагонів №46411856;
-накладної від 19 травня 2012 року з відомістю вагонів №46497491;
-накладної від 19 травня 2012 року з відомістю вагонів №46496733;
-накладної від 19 травня 2012 року з відомістю вагонів №46487732;
-накладної від 21 травня 2012 року з відомістю вагонів №46569810;
-накладної від 21 травня 2012 року з відомістю вагонів №46562476;
-накладної від 21 травня 2012 року з відомістю вагонів №46560553;
-накладної від 23 травня 2012 року з відомістю вагонів №46654026;
-накладної від 26 травня 2012 року з відомістю вагонів №46744884;
-накладної від 26 травня 2012 року з відомістю вагонів №46767646;
-накладної від 27 травня 2012 року з відомістю вагонів №46803896;
-накладної від 29 травня 2012 року з відомістю вагонів №46865234;
-накладної від 30 травня 2012 року з відомістю вагонів №46919023;
-накладної від 31 травня 2012 року з відомістю вагонів №46967030;
Копії зазначених накладних надані до матеріалів справи.
Допита в якості свідка - статист Філії Запорізький річний порт «АСК «Укррічфлот» ОСОБА_4 підтвердила зазначені обставини.
Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25 листопада 2011 року «Про затвердження форм Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», а саме пункту 4.1. визначено, що до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, імпортованих товарів, необоротних активів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою використання для постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2, 186.3 статті 186 розділу V Кодексу за межами митної території України, окремо за напрямами використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).
Згідно з висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте, за приписами ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Між тим, відповідач не наведено посилань на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, відповідач невірно застосовує норми чинного законодавства України в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач вірно заповнив податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року, правильно відобразив у розділі II розмір податкового кредиту, а також на виконання норм законодавства включив отримані від ТОВ «Стройтєкс» податкові накладні до реєстру.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що відповідачем не підтверджено правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті рішення судом першої інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала складена 21 жовтня 2016 року.
Головуючий:Д.В. Чепурнов
Суддя:Т.С. Прокопчук
Суддя:С.В. Сафронова
Судове рішення № 62160518, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.10.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 808/746/13-а(сн/808/60/15). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: