Постанова № 62160490, 28.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 вересня 2016 року

справа № 808/1067/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Суховарова А.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі № 808/1067/16 за адміністративним позовом Комунальної станови «Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Токмацької районної ради Запорізької області до Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року було задоволено позовні вимоги Комунальної станови «Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів» Токмацької районної ради Запорізької області (далі позивач), визнано протиправними дії Токмацької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі відповідач) щодо невірного зарахування коштів єдиного внеску , які надійшли від позивача за період з лютого по серпень 2015року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування вимог апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представники позивача зазначили, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим і підстави для його скасування відсутні. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду – без змін.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з огляду на наступне.

В п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 р. (далі - Закон № 2464) передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п.1, 4 ч.2 ст.6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Державної фіскальної служби у строки, в порядку та за формою, встановленими ДФС за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Частинами 5-7 ст.9 Закону №2464 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання зазначених норм позивачем в лютому 2015 року було перераховано єдиний внесок на підставі платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 13-29). Платіжні доручення були проведенні банком шляхом списання коштів з рахунку КУ "ЦФМТЗОЗ" (позивача у справі) та зарахування коштів на рахунок Токмацької ОДПІ в день їх отримання (а.с.160-176, а.с.181-199).

Податковий орган не зарахував кошти, сплачені позивачем у лютому 2015 року як сплату єдиного внеску, оскільки позивач вказав невірний код ЄДРПОУ у платіжних дорученнях на сплату єдиного внеску в графі «призначення платежу». Допущена помилка стала підставою для зарахування коштів, сплачених позивачем в наступних місяцях, в рахунок погашення боргу, що виник раніше.

Позивач, вважаючи дії контролюючого органу протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що неправильне заповнення позивачем поля "Призначення платежу" не могло бути підставою для не зарахування відповідачем сплачених коштів як сплату єдиного внеску за лютий 2015 року, оскільки п.8 Порядку № 609 визначає, що в такому випадку кошти повинні були бути зараховані як сплата позивачем грошового зобов'язання (код виду сплати "101"). Вказане свідчить про те, що дії відповідача щодо не зарахування сплачених позивачем у лютому 2015 року коштів як сплату єдиного внеску є протиправними.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Позивач не заперечував факту допущеної ним самим помилки у платіжних документах, а саме в платіжних дорученнях за лютий 2015 року графі "Призначення платежу" позивач вказував код ЄДРПОУ 20513569, який є кодом відділу освіти Токмацької районної державної адміністрації. З огляду на це кошти, сплачені позивачем в лютому 2015 року, були зараховані як сплата єдиного внеску відділом освіти Токмацької районної державної адміністрації, а не безпосередньо позивачем, що призвело до виникнення недоїмки по сплаті внесків останнім у лютому 2015 року.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 22 жовтня 2013року №609 (далі Порядок №609), при сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в полі «призначення платежу» розрахункового документа заповнюється код клієнта за ЄДРПОУ.

Податкова інспекція, як контролюючий орган, засобами програмного забезпечення автоматично перераховує кошти, сплачені як єдиний внесок за призначенням, вказаним у платіжному документі. Тому стверджувати про протиправність дій відповідача за вказаних обставин не можливо.

Під час розгляду справи встановлено, що у зв’язку із утворенням недоїмки зі сплати єдиного внеску у лютому 2015року, наступні поточні платежі податковим органом вже направлялися першочергово на погашення існуючого боргу, в результаті чого платнику – позивачу у справі - у зв’язку із несвоєчасною їх сплатою нараховані фінансові санкції та розрахована пеня. На думку колегії суддів, позивач має захищати порушене право шляхом оскарження прийнятого рішення про визначення санкцій та пені, а не обраним способом захисту, визнаючи протиправними дії відповідача щодо невірного зарахування коштів єдиного внеску, що надійшли від позивача, починаючи з лютого 2015року по серпень 2015року.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - задоволенню.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі № 808/1067/16 - скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Комунальної установи "Центр фінансового та матеріально-технічного забезпечення освітніх закладів" Токмацької районної ради Запорізької області - відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 04.10.2016р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: А.А. Щербак